Чи буде країна новою без довіри?

LB.ua започаткував разом з Ігорем Ліскі чудовий майданчик для того, щоб визначити, якою буде «Нова країна».

Дякую Соні Кошкіній за можливість взяти участь у розмові людей, які багато знають, вміють, роблять і, що важливо, – мають різні підходи та бачення з важливих для всіх питань.

Чудові спікери, яким є про що звітувати, – як Андрій Пишний про зниження інфляції, та кому є про що сказати, як Євген Глібовицький про необхідність діалогу та комунікації всередині суспільства, та кому є куди визначити вектор необхідного руху, як Валерій Пекар про необхідні напрямки руху для розвитку економіки та, відповідно, можливості майбутнього.

Говорили про візію майбутнього, хто як її бачить, з якими акцентами, викликами та перевагами.

Згідна з Ігорем Ліскі, головними в майбутній країні мають бути люди.

Ті люди, які залишались в домівках під бомбами і які повернуться після Перемоги, ті що чекають на звільнення в тимчасово окупованих громадах і ті, які ціною власного життя звільняють зараз українську землю метр за метром.

Люди, якщо вони головні, мають мати достойні умови для життя, перша з яких, – робота. Щоб люди мали роботу, потрібен бізнес, який створить робочі місця. А отже потрібні умови для бізнесу, який захоче залишитись та повернутись.

Люди, якщо вони головні, мають мати нормальну інфраструктуру для життя, яка забезпечується муніципалітетами відповідно до вимог мешканців в громадах.

Коли створимо людям умови для достойної роботи та гідні умови життя, вони залишаться в Україні, повернуться та відбудують Україну на рівень вищою, ніж до війни.

Чи можна зробити когось щасливим без нього самого?

Чи можна створити умови бізнесу без бізнесу?

Чи можна створити умови для розвитку громад без громад?

Всі три питання риторичні і дуже важливі.

Потрібно разом з бізнесом визначити умови для його розвитку, разом з громадами визначити стратегію їх розвитку.

Але разом, а не вибірково.

Прозоро, а не через фото.

Для всіх, а не тільки за списком.

Колись, в 2009 році, ми вийшли на складну формулу загального представництва всього бізнесу через Раду підприємців при Кабінеті Міністрів України. Постановою Уряду №518 від 2009 року було створено систему формування представництва з регіонів і з усіх галузей економіки, всі об’єднувались в єдине ціле.

Євген Уткін, який розпочинав такі консультації урядовців з бізнесом – прозорі та загальні – має пам’ятати як це було. Механізм був, і зараз може застосовуватись, але сьогодні не цікавий державній владі.

Сьогодні громади об’єднані в Асоціацію міст України, де напрацьовується єдина для всіх позиція, де великі й маленькі знаходять спільні рішення, а тилові й деокуповані взаємодіють заради людей, які того потребують.

Єдиною силою громади допомагають одна одній, єдиним голосом через Асоціацію міст України всі громади сьогодні працюють з нашими міжнародними партнерами, але не з Урядом України, – там зараз у врахуванні позиції муніципалітетів не зацікавлені.

Державна влада системно не хоче чути бізнес і громади.

Але говорить про Нову країну.

Говорять, але не хочуть чути.

Впевнена, що Нова країна буде.

Буде, коли державна влада припинить декларації про необхідність реформ і захоче почути тих, хто ці реформи втілює.

Коли декларації перейдуть у справи.

Дуже добре, що з’явився відкритий майданчик для обговорення майбутньої України.

Важливо, щоб ми говорили на ньому задля зближення.

Щоб слова підтверджували діями до виступу й після.

Щоб відповідальність під час розмови брали на себе, а не перекладали на того, хто не має доступу до ЗМІ.

Суспільство, яке встояло проти другої колись армії світу, не чекає від когось плану. Наше суспільство вимагатиме свого плану.

План майбутньої України необхідно напрацьовувати спільно, в широкому обговоренні, з гарячими дискусіями. Щиро й з довірою один до одного.

Джерело

Можливість коментувати відключена.