ПАРЛАМЕНТСЬКИЙ КОМІТЕТ АСОЦІАЦІЇ ЄС – УКРАЇНА

Дев’яте засідання 13-14 березня 2019 року ( Страсбург)

 

ЗАКЛЮЧНА ЗАЯВА ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

відповідно до Статті 467(3) Угоди про асоціацію

 

Дев’яте засідання Парламентського Комітету Асоціації ЄС-Україна (ПКА)  відбулося у Страсбурзі 13-14 березня 2019 року під головуванням Марії Іонової від Верховної Ради України та Даріуша Росаті від Європейського Парламенту. Парламентський Комітет Асоціації, обговоривши основні події в Україні та відносини між ЄС та Україною починаючи з 2014 року, зокрема, з моменту створення ПКА у лютому 2015 року, та обмінявшись думками щодо пріоритетів майбутнього розвитку, погодив таку Заключну Заяву та Рекомендації.

Парламентський Комітет Асоціації (ПКА):

Щодо загальної безпекової та гуманітарної ситуації

1. Підтверджує свою рішучу підтримку суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів; нагадує про своє засудження агресивної та експансіоністської політики Росії, що призвела до тимчасової окупації Автономної Республіки Крим і міста Севастополя та окупації окремих територій Донецької та Луганської областей з порушенням норм міжнародного права та угод, а також зобов’язань Росії в рамках її членства в міжнародних організаціях; підтверджує свою єдину рішучість у досягненні мирної реінтеграції цих територій; підкреслює серйозність наслідків російської збройної агресії проти України для  загальної безпекової ситуації в Європі; закликає держави-члени ЄС продовжити застосування секторальних санкцій проти Росії, якщо вона продовжуватиме порушувати міжнародне право;

2. Висловлює своє глибоке занепокоєння подальшим погіршенням безпекової ситуації на Донбасі, а також зростаючою кількістю людей, які вважаються зниклими на непідконтрольних уряду територіях; засуджує дії Росії в Азовському морі оскільки вони є порушенням міжнародного морського права і міжнародних зобов’язань Росії, а також засуджує будівництво Керченського мосту і прокладання підводних кабелів до тимчасово окупованого Кримського півострова без згоди України; залишається глибоко занепокоєним російською мілітаризацією Автономної Республіки Крим і міста Севастополя (Україна), Азовського моря, Чорноморського регіону та Калінінградської області, а також повторюваним характером порушення правил проходу через територіальні води європейських країн у Балтійському морі; вимагає негайного і безумовного звільнення всіх українських суден і моряків, захоплених 25 листопада 2018 року, та наголошує, що вони повинні вважатися військовополоненими згідно з міжнародним правом; закликає держави-члени ЄС запровадити цільові санкції, якщо українські військовослужбовці не будуть звільнені та якщо відбуватиметься будь-яка подальша військова ескалація; вітає рішення Ради ЄС щодо запровадження обмежувальних заходів стосовно інциденту у Керченській протоці; наполягає на тому, щоб ОБСЄ та її члени розширили мандат Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на Азовське море; закликає держави-члени ЄС закрити доступ до своїх портів для російських суден, що прибувають з Азовського моря, якщо Росія не відновить свободу судноплавства через Керченську протоку і в Азовському морі; закликає використовувати всі дипломатичні засоби задля деескалації ситуації і вітає пропозицію посередництва між Києвом та Москвою; вітає цільові пропозиції ЄС стосовно Азовського регіону, розроблені Місією Європейського Союзу з питань встановлення фактів в Азовському регіоні (з 27 січня по 2 лютого 2019 року) і закликає як Україну, так і ЄС розробляти конкретні проекти для регіону, який постраждав від російських агресивних дій; з цією метою закликає Європейську Комісію, Європейський Інвестиційний Банк, Європейський Банк Реконструкції та Розвитку та інші Міжнародні Фінансові Інституції виділити фінансування  для реалізації термінових та довгострокових інфраструктурних проектів у цьому регіоні.

3. Висловлює жаль з приводу відсутності прогресу в імплементації Мінських угод і у зв’язку з цим підкреслює відповідальність Росії; закликає Російську Федерацію та незаконні збройні формування, які вона підтримує, повністю дотримуватись своїх зобов’язань відповідно до цих домовленостей; вітає розширення обмежувальних заходів ЄС проти Російської Федерації та підтримує включення дев’яти осіб, залучених до організації так званих “виборів” від 11 листопада 2018 року, до санкційного списку; але також підтверджує свій заклик до застосування більш ефективної стратегії та залучення ЄС до вирішення конфлікту;

4. Висловлює жаль, що в Україні все ще залишається майже 1,8 млн. внутрішньо переміщених осіб і 5,2 млн. осіб, які постраждали від військової агресії Росії, 3,5 млн. з яких потребують гуманітарної допомоги та захисту; засуджує значне недофінансування плану гуманітарної допомоги та закликає всіх членів ООН та ЄС об’єднати зусилля для посилення уваги та збільшення видатків, направлених на врегулювання найбільшої  гуманітарної  катастрофи на європейській землі; чітко підкреслюючи відповідальність Російської Федерації та підтримуваних нею незаконних збройних формувань, звертається із закликом до української влади  докладати більше зусиль для зменшення страждань населення, яке зазнало впливу цього конфлікту, включаючи підтримку ВПО та ветеранів війни, а також полегшувати доступ до пенсій та соціальних пільг і послуг для тих, хто мешкає на тимчасово непідконтрольних територіях, а також спрощувати процедуру отримання свідоцтв про народження та смерть, і так само інших необхідних адміністративних документів; підкреслює важливість забезпечення усіх громадян України можливістю реалізувати свої виборчі права; закликає українську владу вжити всіх необхідних заходів для полегшення перетину лінії контакту між підконтрольними та непідконтрольними українському уряду територіями, де це дозволяє безпекова ситуація; підтверджує своє занепокоєння погіршенням екологічних наслідків військової агресії Росії на Донбасі та в незаконно окупованому Росією Криму;

5. Закликає всі зацікавлені сторони приділяти першочергову увагу екологічним та техногенним питанням у ході переговорів різного формату і провести ретельне розслідування незалежними експертами поточної екологічної ситуації, особливо щодо недостатньої викачки води з шахт та інших екологічних питань, які виникають поблизу лінії контакту; закликає уряд України та її міжнародних партнерів активізувати свої зусилля та краще координувати свою допомогу з міжнародним співтовариством у питаннях водопостачання та безпечності води на сході України; закликає всі відповідні зацікавлені сторони гарантувати безпеку працівників та водогосподарської інфраструктури вздовж лінії контакту шляхом надання безпечних зон;

6. Вітає прийняття Закону «Про протимінну діяльність» Парламентом України; проте закликає внести зміни до положення, згідно з яким кошти повинні виділятися в бюджет державного фонду, оскільки це положення буде перешкоджати подальшому сприянню розмінувальній діяльності з боку ЄС та інших донорів;

7. Висловлює своє розчарування тим фактом, що за п’ять років окупації Криму та міста Севастополя Російською Федерацією, на міжнародних форумах жодного разу не обговорювалися конкретні пропозиції щодо переговорів у міжнародному форматі стосовно деокупації півострова, незважаючи на неодноразові заклики Європейського Парламенту і цього Комітету; висловлює занепокоєння подальшим погіршенням ситуації з дотриманням прав людини в Криму, особливо кримських татар; звертається до Ради ЄС розглянути можливість запровадження санкцій проти осіб, відповідальних за порушення прав людини в окупованому Криму і закликає ЄС та його держав-членів посилити свій тиск на Росію, щоб припинити порушення прав корінних народів та виконати Постанову Міжнародного Суду від 19 квітня 2017 року про тимчасові заходи в межах позову України проти Російської Федерації стосовно застосування Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації; вітає проведення регулярних консультацій між Україною та Європейським Союзом щодо правових наслідків незаконної тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя та пропонує сторонам знайти підхід, спрямований на досягнення конкретних результатів і пошук можливих шляхів деокупації півострова; підтримує проект постанови Верховної Ради України, який рішуче засуджує агресивну політику Росії щодо корінних народів та порушення Росією прав цих народів;

8. Наполягає на тому, щоб Російська Федерація негайно звільнила громадян України, незаконно утримуваних в Росії та в окупованому Криму за політично вмотивованими звинуваченнями; вітає присвоєння Олегу Сенцову премії Європарламенту «За свободу думки» імені А.Сахарова та висловлює особливе занепокоєння його станом здоров’я і стурбованість з приводу його тривалого незаконного ув’язнення;

9. Закликає Росію забезпечити необхідну медичну допомогу та безперешкодний доступ співробітників консульства України та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини до всіх громадян України, включно з політв’язнями в Криму та в Російській Федерації.

Щодо стану  відносин ЄС – Україна

10. Вітає прийняття переважною більшістю голосів у Верховній Раді змін до Конституції України, що стосуються стратегічного курсу України до повноправного членства в Європейському Союзі та НАТО;

11. Підкреслює, що ці зміни до Конституції дають новий імпульс зусиллям, спрямованим на вдосконалення інституційної системи для імплементації Угоди про асоціацію між ЄС та Україною, зокрема механізмів координації та встановлення пріоритетів між установами, а також зміцнення інституційних можливостей; у зв’язку з цим вітає проведений круглий стіл високого рівня присвячений цьому питанню, організований Верховною Радою за участю представників уряду та Європейського Союзу 15 лютого 2019 року, і закликає всі зацікавлені сторони дотримуватися пропозицій та рекомендацій, сформульованих у цьому контексті;

12. Акцентує увагу на необхідності кращого інформування громадян про переваги Угоди про асоціацію для них, у тому числі, наприклад, зосередження уваги на історіях успіху, коли Угоди про асоціацію сприяла конкретному поліпшенню життя людей і малого бізнесу в країні; вітає ефективне впровадження лібералізації візового режиму для громадян України, що дозволило близько 2 млн. українців відвідати ЄС без оформлення віз.

13. Підтверджує важливість активізації розвитку транскордонного співробітництва між Україною та країнами ЄС; закликає до максимальних зусиль для розвитку прикордонної інфраструктури та відкриття нових пунктів перетину кордону; підтримує будівництво пілотного пункту пропуску на українсько-польському кордоні з спільним контролем на українській стороні;

14. Вітає результати Саміту Україна-ЄС від 9 липня 2018 року та Ради Асоціації Україна-ЄС від 17 грудня, де сторони погодилися поглибити співробітництво у сфері енергетики, юстиції та внутрішніх справ, митниці та цифрової економіки; пропонує сторонам розглянути, де це необхідно, оновити відповідні додатки до Угоди про асоціацію для полегшення процесу імплементації у зв’язку з  розвитком законодавства ЄС.

15. Наголошує, що Угода про асоціацію не є остаточною метою відносин між ЄС та Україною та вітає європейські прагнення України; у зв’язку з цим зазначає, що Україна має європейську перспективу відповідно до Статті 49 Договору про Європейський Союз і може подати заявку на членство в Європейському Союзі за умови відповідності Копенгагенським критеріям і принципам демократії, поваги до основних свобод, прав людини та меншин і дотримання верховенства права;

16. Вітає щорічне зростання двосторонньої торгівлі і закликає прискорити роботу з метою усунення бар’єрів у торгівлі відповідно до Угоди про асоціацію; підкреслює необхідність розширення співпраці між Україною та ЄС з торгівельно-економічних питань на глобальному рівні, включаючи поточні дискусії щодо модернізації СОТ та оподаткування цифрових компаній;

17. Вважає, що посилене співробітництво між Верховною Радою України та Європейським Парламентом починаючи з 2014 року як через інтенсивний політичний діалог у рамках Парламентського комітету асоціації, так і через безпрецедентний рівень співробітництва у сфері нарощування потенціалу та формат «Діалог Жана Моне» з Головою Верховної Ради та лідерами парламентських фракцій, довело важливу підтримку консолідації парламентаризму в Україні після подій на Майдані та процесу реформ; вважає, що цей комбінований підхід має бути продовжений і навіть посилений у наступному скликанні законодавчих органів як Європейського Парламенту, так і Верховної Ради України;

18. Наголошує на важливості боротьби з усією, зовнішньою та внутрішньою дезінформацією та пропагандою, включно з втручанням Росії у виборчі компанії, що проходять в ЄС та в Україні, а також з кіберзагрозами; закликає до посилення співробітництва між Україною та ЄС у сфері стратегічної комунікації та кібербезпеки, у тому числі шляхом обміну інформацією  про зовнішні чи внутрішні втручання у виборчі процеси;

19. Підкреслює, що ЄС і Україна повинні вивчити можливості для поглиблення співробітництва між Україною та ЄС у таких сферах, як міжнародний роумінг, захист персональних та неперсональних даних, розвиток та дослідження передових інновацій та технологій, таких як штучний інтелект, квантові обчислення, «хмарні» обчислення , великі дані та інші;

20. Вітає прогрес, досягнутий у реформі електронного врядування в Україні, і закликає сприяти співробітництву в цій сфері, включаючи обмін передовим досвідом, гармонізацію стандартів електронних послуг, забезпечення операційної сумісності та реалізацію пілотних проектів;

21. Очікує на святкування десятої річниці Східного партнерства та підкреслює необхідність розробки його порядку денного на наступне десятиліття, ґрунтуючись на принципі диференціації у встановленому форматі “Східне партнерство +”, який підтримує ЄП;

Щодо стану реформ

22. Вітає досягнуті успіхи у впровадженні реформ у сферах енергетики, охорони здоров’я, державного управління, пенсійної реформи, реформи освіти та децентралізації, публічних закупівель, банківського та фінансового сектору, корпоративного законодавства  та управління компаніями, захисту та безпеки, прийнятті змін в антимонопольному законодавстві, незважаючи на агресію Росії з 2014 року та виклики, які постають перед Україною, включно з імплементацією Угоди про асоціацію, та наголошує, що протягом всього цьогорічного виборчого періоду темпи впровадження реформ повинні зберігатися, а в деяких важливих галузях навіть посилюватися; визнає необхідність продовження надання макрофінансової допомоги ЄС Україні як одного з ключових інструментів підтримки процесу реформ і макроекономічної стабільності країни; заохочує подальші реформи та кроки у напрямку європейських демократичних цінностей та стандартів;

23. Підкреслює, що боротьба з корупцією повинна залишатися пріоритетним завданням та проводитися постійно та послідовно; щиро вітає завершення відбору суддів до Вищого антикорупційного суду і ефективне залучення міжнародних експертів до процесу відбору суддів та сподівається на якнайшвидший початок роботи Суду; наголошує на необхідності функціонування Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та всіх інших антикорупційних установ; наголошує на необхідності збереження незалежності НАБУ; закликає до незалежного аудиту НАБУ; глибоко розчарований тим фактом, що положення, які зобов’язують активістів громадянського суспільства, які працюють у сфері боротьби з корупцією, заповнювати електронні декларації все ще не скасовані, і залишається занепокоєним можливими надмірно жорсткими вимогами щодо фінансової звітності та розкриття інформації для неурядових організацій та активістів, які розглядаються в рамках нового законопроекту;

24. Закликає до ефективного та швидкого впровадження електронних послуг як дієвого та прозорого інструменту у боротьбі з корупцією та забезпечення кращих державних послуг для громадян; вітає прогрес у проведенні реформи електронних довірчих послуг та сподівається на розширення співробітництва у сфері взаємного визнання електронних довірчих послуг;

25.  Глибоко стурбований  нещодавнім рішенням Конституційного Суду стосовно виключення «незаконного збагачення» як злочину з Кримінального кодексу, що є серйозним кроком назад у боротьбі з корупцією в Україні; закликає українську владу активізувати зусилля для забезпечення ефективності антикорупційних правових інструментів та інституцій, у тому числі шляхом відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення відповідно до принципів ООН, ОЕСР та ЄСПЛ та шукати шлях, щоб продовжити десятки розслідувань та судових проваджень, що перебувають під загрозою у зв’язку з цим рішенням;

26. Закликає до ефективного розслідування справ щодо жорстоких нападів на активістів-правозахисників і журналістів, про що свідчить вбивство активістки з протидії корупції Катерини Гандзюк, яка померла 4 листопада 2018 року після нападу з сірчаною кислотою або вбивство журналіста Павла Шеремета бомбою закладеною в автомобілі 20 липня 2016 року; закликає владу притягнути замовників і виконавців таких нападів до відповідальності і не залишити їх безкарними; закликає владу одностайно засудити всі напади на правозахисників та журналістів, а також забезпечити повну підтримку та ресурси працівникам правоохоронних органів для захисту журналістів та розслідування нападів; закликає українські органи влади вжити необхідних заходів для запобігання будь-якого незаконного розкриття особистих даних, навіть якщо вони не проводяться державними органами; закликає припинити практику “збору приватної інформації” про журналістів;

27. Засуджує нещодавні насильницькі напади на працівників правоохоронних органів.

28. Визнає досягнутий прогрес у здійсненні реформи в сфері юстиції та відновлення судової системи; підтверджує надзвичайну важливість завершення судової реформи на всіх рівнях, включно з Генеральною прокуратурою на центральному рівні; висловлює жаль через повільний темп просування розслідувань щодо злочинів, учинених під час протестів на Майдані та жорстоких подій в Одесі 2 травня 2014 року; сподівається на повну ратифікацію Римського статуту Міжнародного Кримінального Суду;

29. Закликає до якнайшвидшої ратифікації Верховною Радою ще цього скликання Стамбульської конвенції «Про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами»; у зв’язку з цим вітає прийняття Закону «Про запобігання та протидію домашньому насильству»; нагадує про важливість забезпечення повного дотримання конституційних прав осіб, які належать до етнічних і національних меншин; в цьому відношенні нагадує про необхідність повної та якнайшвидшої імплементації рекомендацій Венеціанської комісії щодо положень про мови меншин у Законі  «Про освіту», а саме продовження перехідного періоду та передбачити виключення для приватних шкіл;

30. Підкреслює, що мовний закон, який наразі обговорюється у Верховній Раді, повинен поважати права меншин.

31. Наголошує на важливості вільних і незалежних ЗМІ та гарантуванні їх права проводити розслідування випадків корупції на урядовому рівні без ризику бути переслідуваними; закликає українську владу поважати право журналістів на захист конфіденційності їх джерел; підкреслює необхідність забезпечення достатніх ресурсів для функціонування суспільного теле- і радіомовлення, а також забезпечення прозорості медіа власності; висловлює занепокоєння у зв’язку з непрозорими спробами змінити керівництво в Національній суспільній телерадіокомпанії; закликає владу сприяти рівному доступу громадян усіх етнічних груп до медіа та інформації;

32. Висловлює жаль з приводу відсутності прогресу у створенні Національного органу з інтелектуальної власності, який повинен бути основою для незалежного та ефективного управління у сфері інтелектуальної власності; закликає негайно внести зміни до законодавства, що стосується захисту права власників торгових марок, моделей та винаходів з урахуванням досвіду ЄС;

33. Підтверджує свою особливу зацікавленість у тому, щоб реформа державного управління була повністю впроваджена, і, таким чином, підкреслює особливу і першочергову важливість реалізації Стратегії реформування державного управління на 2016-2020 роки; підтримує створення в Україні філії Коледжу Європи; підкреслює важливість прийняття найближчим часом нового законопроекту «Про службу в органах місцевого самоврядування» та сподівається на його впровадження; закликає до прийняття Закону “Про адміністративну процедуру” з метою забезпечення справедливого та своєчасного вирішення справ органами державної влади та органів місцевого самоврядування, захисту прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб у відносинах з державою;

34. Вітає розвиток в Україні креативних індустрій і функціонування новостворених інституцій у сфері культури, зокрема, таких як Український інститут книги, Українській фонд кінематографії, Український культурний фонд відповідно до європейських принципів; вважає позитивною практикою започаткування надання цими інституціями грантів для підтримки культурних проектів, незалежно, на конкурсних засадах.

35.Підтверджуючи роль України як стратегічного партнера у постачанні газу до Європи в довгостроковій перспективі, вкотре засуджує будівництво газопроводу «Північний потік-2»; наголошує, що будівництво газопроводу “Північний потік-2″  несе загрозу і підриває європейську безпеку; позитивно відзначає тимчасові домовленості, досягнуті 13 лютого 2019 року між Радою ЄС і Європейським Парламентом, згідно з якими правила, що регулюють внутрішній ринок газу в ЄС, у майбутньому будуть також застосовуватися до газопроводів до та з третіх країн; однак заявляє, що ці домовленості  не повністю гарантують, що газопровід “Північний потік-2″ не буде побудований; закликає держави-члени ЄС, що залучені до будівництва «Північного потоку-2», показати політичну волю і зупинити цей проект, що суперечить духу, цінностям і основним політичним цілям Енергетичного союзу, а саме енергетичній безпеці, солідарності та диверсифікації маршрутів і джерел постачання;

36. Висловлює занепокоєння з приводу відсутності прогресу в тристоронніх переговорах на політичному рівні з Росією та Україною щодо довгострокового транзиту газу до Європи після 2019 року і закликає сторони продовжити переговори з метою узгодження майбутньої транзитної угоди на основі енергетичних правил ЄС, що впроваджуються в Україні;

37. Вважає, що процес децентралізації був і залишається надзвичайно корисним для громадян України, зокрема щодо поліпшення якості послуг, зменшення корупції на місцевому рівні та посилення відповідальності громадян щодо прийняття рішень на місцевому рівні; у зв’язку з цим закликає  продовжувати і  консолідувати в майбутньому цей процес, і з цією метою, відповідна законодавча база має бути врегульована ще за каденції  Верховної Ради цього скликання, а для нових муніципалітетів повинні гарантуватися відповідні засоби;

Щодо виборчих питань та майбутніх виборів

38. Щиро вітає завершення процедури формування оновленої Центральної виборчої комісії, та закликає Верховну Раду України цього скликання удосконалити виборче законодавство; закликає ефективно впроваджувати закони, які гарантуватимуть рівні права для представників всіх національних меншин, які проживають в Україні;

39. Підкреслює важливість прозорого, чесного, загальновизнаного виборчого процесу для посилення демократії в Україні; закликає українську владу дотримуватися рекомендацій, що були сформульовані за результатами Спільної міжнародної передвиборчої оціночної місії, організованої Національним демократичним інститутом та Європейським Парламентом у листопаді 2018 року та визначити пріоритети імплементації рекомендацій, які будуть представлені Міжнародною місією зі спостереження за виборами у березні та жовтні 2019р.; засуджує будь-які спроби переслідування, дискредитування та підриву репутації та незалежності груп громадського спостереження, таких як Комітет виборців України (КВУ) та «Громадянська мережа «ОПОРА»»; закликає владу забезпечити право цивільних спостерігачів вільно спостерігати та оцінювати виборчий процес, незалежно від кандидатів, політичних партій та державних органів;

40. Закликає Верховну Раду наступного скликання та майбутнього нового Президента України продовжувати та зміцнювати проєвропейський шлях держави, який було обрано п’ять років тому;

Наступне засідання

41.Повідомляє, що наступне засідання Парламентського Комітету Асоціації ЄС – Україна планується провести після парламентських виборів в Україні, запланованих на 27 жовтня 2019р.