Про перспективи проведення земельної реформи і як саме здійснюватиметься продаж землі Радіо Свобода розпитувало у голови Державного агентства земельних ресурсів Сергія Тимченка.
Інна Кузнецова: Нинішнього тижня Президент України в чергове заявив, що «з проведенням земельної реформи не можна чекати. Оскільки власники паїв не отримують належну оплату за оренду, ділки сьогодні панують на цьому ринку. Такого не повинно бути. Я за те, щоб у цьому питанні був наведений порядок».
Яку головну мету ставить перед собою керівництво держави, говорячи про необхідність якнайшвидшого проведення земельної реформи? До того ж говориться про якнайшвидше проведення земельної реформи, а чи, може, про завершення земельної реформи?
– Але ж Ви не скажете, що ми поспішаємо через те, аби не потрапити у сумнівні рекорди. Все-таки яка головна мета? Тобто навести порядок? Добути гроші для державного бюджету? Що саме?
– Підняття економіки країни.
Я наведу деякі факти. Площа України 60,4 мільйонів гектарів. З них 42 мільйони гектарів – це сільськогосподарські угіддя. І коли ми говоримо про те, з чого слід піднімати економіку країни, ми розуміємо, що ми живемо в країні, де більше двох третин площі – це сільськогосподарські угіддя. І, розуміючи це, ми розуміємо, що економіку країни можна підняти лише з підняття аграрно-промислового комплексу, економіки аграрно-промислового комплексу.
– Ви кажете: 20 років не виходило. А яким чином завтра може вийти? Невже ухвалення закону про ринок землі от раз – і все вирішить?
Чому не було? Розкажу. За 20 років сформувався такий прошарок суспільства і достатньо «жирний» у фінансовому плані, який заробляв гроші за рахунок обходу мораторію і незаконного відведення у власність земельних ділянок за рахунок використання неврахованої землі, за рахунок використання від спадщини тих, хто помер, за рахунок нерозуміння меж населених пунктів, за рахунок нерозуміння того, де державна, де комунальна, а де приватна власність, за рахунок того, що у нас не було електронного кадастру, дані в якому зберігаються у єдиному форматі, в єдиному вигляді.
– Ви сказали, що цей прошарок «жирний» сформувався. Але Ви, мабуть, знаєте, скільки осіб складає цей прошарок? Чи ні?
– Так.
– Поділіться, скільки?
– Мені не хотілося б говорити поіменно.
– Добре. Але оці «десять, двадцять, тридцять» погодяться поділитися, чи вони віддадуть? Якщо земля не продавалася, то як тепер її повернути, якщо вони її там орендували? Чи це був «тіньовий» ринок?
– Є акти на землю старого зразка, нового зразка. І здійснюється, як Ви кажете, незаконний продаж, перепродаж. І за актами старого зразка це можна знайти в Інтернеті або можна, коли людина купує, то вона може це побачити. Як запобігти шахрайству навколо цього? Бо можна за старими і за новими актами прикупити щось, і люди залишаться ні з чим.
Якщо ми говоримо про кадастрові номери, то так, є акти, яким не присвоєно кадастровий номер. Я всім раджу присвоювати кадастрові номери, тому що саме кадастровий номер, не папірець, а кадастровий номер, який відображає ситуацію в електронній базі, є основною гарантією власності на вашу земельну власність.
– Є дуже багато стареньких людей, які не дуже знаються ні в тому, що таке слово «кадастр», тим паче, що таке кадастровий номер на його земельну ділянку. Як їм розібратися, аби їх дійсно не дурили?
– Звернутися в районне управління земельних ресурсів.
– Це складна річ…
– Звернутися до землевпорядників села. У кожному селі є свій землевпорядник. Вистачить того, щоб до цієї людини підійти, і вона пояснить, дасть відповідь на усі питання, які хоче отримати людина.
– Ми маємо запитання від радіослухача.
Слухач: Це з Черкащина, Монастирищенський район, села Шабастівка. Звертаються до Вас люди про допомогу. Скажіть будь ласка, яким чином можна взнати правду або отримати допомогу по такому питанні.
Люди здали в оренду землю терміном на 5 років. Земельний відділ зареєстрував ці договори ще через 6 місяців. Як людям довідатися правдиву інформацію про те, чи правомірно отримали реєстрацію ті договори? Тому що вийшло, що люди здали цю землю вже не на 5 років, а на 5,5 років. І на даний час в людей є спірне питання – вони її не можуть забрати в орендарів, тому що не закінчився термін дії договору, згідно земельної реєстрації, і вони не можуть обробляти цю землю, які хочуть виходити одноосібно.
– Слід звернутися у центр земельного кадастру районний. І вони скажуть, з якого моменту зареєстрований договір.
– Тобто, це повна відповідь? Можливо, є якась «гаряча лінія», на яку люди можуть телефонувати? Ні?
– Є «гаряча лінія». Я її номер можу залишити – Ви повідомите. Також є наш сайт, який я Вам залишу, де є можливість напряму спілкуватися і отримувати відповіді.
– Все-таки до кінця року має бути ухвалений закон про ринок землі. Що ще має бути ухвалене? І що ще там буде такого, стосовно чого люди дійсно можуть не боятися?
Дуже важливий закон (я думаю, що він буде в пакеті про ринок землі) – це консолідація землі. Тому що розпаювання землі породило парцеляцію – ми бачимо поле, а насправді на цьому полі є дуже багато власників паїв, тобто «шахматка». І ми розуміємо однозначно, що ціна землі буде рости тільки тоді, коли ми проведемо консолідацію земельних наділів в єдині інвестиційно-привабливі, зручні для аграрного обробітку масиви. І як це буде відбуватися консолідація – це також дуже важливий закон.
– Є питання консолідації, а є ще питання концентрації. Щоб не було концентрації в одних руках. Тому що, якщо Ви хочете сконсолідувати якийсь великий шмат, який можна було б зручно обробляти, а там є чиясь в середині земля, яку людина чи кілька людей не хотіли б продавати, то як будуть вирішуватися ці питання?
– У тому законопроекті, який ми подаємо, ситуація така. Людина не страждає, а тільки набуває, яка не хоче об’єднуватися з рештою. Якщо в середині консолідованого наділу знаходиться наділ людини, яка не бажає консолідуватися з іншими, то цей наділ переноситься не в інший район, не в іншу область, а на край цього ж поля. Він не втрачає ні географічно, ні якісно, ніяк. Навпаки, йому набагато зручніше буде провести дорогу і набагато зручніше обробляти свою ділянку.
– Маємо запитання з мережі «Фейсбук». «Чи буде держава виплачувати компенсацію українцям за землю, яку вони не отримали через перешкоджання отримання норм безоплатно землі, згідно Земельного кодексу?»
– Ви маєте на увазі безкоштовну приватизацію?
– Ну, очевидно.
– На безкоштовну приватизацію в бюджеті наступного року виділені кошти. І безкоштовна приватизація буде проводитися.
– Скільки землі має право приватизувати людина?
– Це, як правило, присадибні ділянки.
– І ще одне запитання з мережі «Фейсбук». Мацько Михайло Васильович 80 років вже три роки не може отримати акт на присадибну ділянку. Це дача в Петрушках. «Вся документація була передана у Києво-Святошинський район. На кого і куди можна написати скаргу?» .
– По-перше, я розкажу, яка ситуація по Києво-Святошинському району. Раніше районне управління земельних ресурсів, до, скажемо, приходу, у всякому випадку до того, як я посів цю посаду, знаходилося в приватному комплексі «Чайка». І людині, щоб потрапити до чиновника, треба було отримати перепустку і пройти два кордони охоронців.
На сьогодні ми ситуацію цю вирішили. На колишнього керівника районного управління земельних ресурсів заведена карна справа. На даний час він «у бігах». А районне управління переїхало в інститут по вулиці Серпова 3. Це Інститут землеустрою, керівником якого є Дорош Йосип Мирославович. Також там знаходиться і обласне відділення Київської області земельних ресурсів.
Ситуація зміниться найближчим часом, як тільки ми зараз розберемося з тими архівами, з тією документацією, яку ми вивезли. Це 400 мішків різної документації.
На кого подати скаргу? У правоохоронні органи.
– Маємо ще запитання.
Слухач (переклад): Як пояснити, у нас ще немає закону про продаж землі, але на кожному стовпі по Києву їдеш і скрізь: продається гектар, продається 10 гектарів – ціна: 400 доларів, 500 доларів, 300 доларів! Як сьогодні дозволяється продаж землі, якщо немає закону про продаж землі?!
– Справа в тому, що на сьогодні діє мораторій, тобто заборона на продаж землі тільки сільськогосподарського призначення. Але на інші категорії – це комерційна земля, особисте сільське господарство – це земля під будівництво, під логістику і інше, то вона запущена у вільну продаж і продається через нотаріат.
– Маємо ще запитання.
Слухач: Дуже коротко. Пункт № 6 про Земельний кадастр. Там сказано, що для приватизації присадибних ділянок, це по 6 сотих, приватизація безкоштовна. Будь ласка, прокоментуйте.
– Можна говорити, що це так званий «тіньовий» ринок. Так?
– Так.
– Як його ліквідувати?
– Ухвалити закон про ринок землі. Автоматично усі «тіньові» схеми і «тіньовий» ринок відпаде просто автоматично.
– Але ж не секрет, що якщо людина десь дуже високо, то вона не завжди виконує закон.
Давайте я коротко перерахую основні моменти законопроекту про ринок землі. По-перше, придбати землю може тільки фізична особа громадянин України. Ні іноземці, як залякують, ні юридичні особи, а тільки фізична особа – фермерські господарства і безпосередньо держава.
Наступне. Щоб не було скуповування на підставних осіб, в законі передбачена така стаття, щоб придбати земельну ділянку, необхідно надати податкову декларацію, де чітко і зрозуміло прописані ці доходи, звідки у людини ці гроші, якщо укладення угоди перевищує 150 тисяч гривень. І пройти антимонопольну перевірку на зв’язки з зацікавленими особами: родичі, близькі і так далі. І якщо людина взяла, наприклад, якось там йому дозволяє йому ця декларація, і він вирішив комусь подарувати, то подарувати він може також тільки близькому родичеві.
З липня місяця ми ведемо велику дискусію і обговорення (ми доїхали практично до кожного села), щоб не тільки пояснити суть земельної реформи, але і почути зворотну реакцію. Так от, найпопулярніше питання – це гранична норма власності землі в одних руках, концентрація? Так от, на основі рекомендацій Національної академії аграрних наук ми поставили 2100.
Я думаю, що цю норму буде змінено, тому що фермери, депутати, люди, безпосередньо власники паїв не погоджуються і сходяться на думці щодо зменшення даної норми. Я так думаю, що ця норма буде зменшена до 500 гектарів.
– Народний депутат України Микола Катеринчук вчора сказав про те, що вже багато іноземних держав передбачають витрати на придбання землі в Україні. Зокрема, він сказав, що Китай передбачає до 10 мільярдів доларів на придбання земельних ділянок в Україні.
Я знаю, що Ви зараз скажете, що законом передбачено, що так не може бути. Але не секрет, що люди, які працюють з китайськими друзями, кажуть, що гроші в Китаї передбачені, і хлопців там неодружених багато, то одружаться з нашими дівчатами – будуть громадянами України.
– Ні. Є моменти…
– Може це, яка жарт. Але!
– Вже когось таким чином заспокоїли.
– Так. Тим більше, я хотів би додати, що ми передбачили і такі моменти, щоб не наступити на граблі, на які ми вже наступали. Це спекуляція.
– Так, питання перепродажу землі. Як воно буде регулюватися?
– Наша ціль – знайти ефективного власника. Всім зрозуміло, що земля буде рости, тому що, за нашими оцінками, спеціалістів наших, середня вартість одного гектару – 300 євро. У тій же Польщі вже 3 тисячі. І ми розуміємо, що при консолідації, при розвитку інфраструктури аграрно-промислового комплексу ціни на землю, на її оренду будуть стрімко рости. Тому ми й передбачили ряд заходів, щоб землю купували, аби на ній працювати, а не нею спекулювати.
Самою основною мірою є те, що, якщо людина купила землю і у цьому ж році захотіла її продати, то вона має сплатити державі мито у розмірі 100% нормативно-грошової оцінки у перший рік, на другий рік – 90%, на третій – 80% і так далі до 10 років. Тобто, грубо кажучи, через 7, 8, 9 років можна буде вигідно перепродати землю, але до цього часу ми сформуємо ефективного власника.
– Ви згадували про Академію наук. Критикують академіки земельну реформу.
Пропоную послухати Олександра Іващенка, академіка НАНУ.
Олександр Іващенко: У Голландії чи в Ізраїлі державна форма власності землі. Хіба від цього господарювання рівень господарювання в Голландії чи в Ізраїлі став гіршим, як в Україні? Мабуть, ні. Але є конкретний порядок, діють земельні закони, відповідно є і іпотечні банки, є і ціна землі, є і оборот капіталу, є все. То, значить, питання не лише у формі власності, а у підході і в реальному господарюванні до землі.
На сьогоднішній день у нас перехід землі до олігархів привів до того, що ми сьогодні не маємо жодного прикладу нормального господарювання на землі. У нас практично у всіх регіонах йдуть активні ерозійні процеси, за які ніхто не несе відповідальності.
Разом з тим у нас йдуть ерозійні процеси і деградація села. Безлюдні технології, які дозволяють обробляти десятки тисяч гектарів техніко-механізаторами, позбавляють майбутнього практично все село. Закриваються школи, ФАПи – села розбігаються! І це все результати, пробачте, нашої земельної реформи.
– От така точка зору академіка.
– Ні, результати земельної реформи спрямовані на інше. Земельна реформа також передбачає створення Державного земельного банку, зусилля якого будуть спрямовані на підтримку малого і середнього бізнесу. Нам не вигідно піднімати економіку кількох сімей в країні. Від цього економіка в країні не підніметься. Нам завдання держави – зробити вигідним бізнес малий і середній на селі, підтримати фермера.
Що стосується власності, то Ви знаєте, земля зараз не врахована і лежить мертвим вантажем. І багато хто паразитує на тому, що вона не врахована. Я можу порівняти з нафтою. От поки нафта під землею, вона нічого не вартує взагалі. Але коли її добули – у неї вже одна ціна. Її переробили – інша ціна. Продали – третя ціна. З землею так само.

Підписуйтесь!