Протокол круглого столу «Служба фінансових розслідувань: коли запрацює і як функціонуватиме?»

28 вересня у м. Київ урядово-громадська ініціатива «Разом проти корупції» провела експертний круглий стіл «Служба фінансових розслідувань: коли запрацює і як функціонуватиме». В заході взяли участь представники Міністерства фінансів України, народні депутати, громадські експерти, та фахівці в економічній, та податковій сферах.

Ще навесні 2017 року Кабмін схвалив законопроект про створення Служби фінансових розслідувань, та відправив його на погодження до Національної ради реформ. Втім, документ досі без жодних пояснень не потрапив на розгляд Нацради. Нещодавно, Президент Петро Порошенко заявив, що профільний комітет має розробити альтернативний документ. Примітно, що весь цей час, всупереч закону, де-факто працює стара податкова міліція та продовжує «кошмарити» бізнес. Потреба у створенні незалежного та ефективного органу, позбавленого корупційних ризиків податкової міліції вже давно перезріла. Експертна громадськість та представники влади під час заходу намагалися з’ясувати статус законопроекту, та обговорити подальші дії щодо адвокації вже розробленого законопроекту й відповідно створення СФР.

Олександр ДАНИЛЮК, міністр фінансів України впевнений, що зараз потрібно працювати над впровадженням законопроекту про створення СФР, адже люди мають відчувати результат запропонованих змін. Тому, зараз вкрай важливо, на його думку, максимально швидко прийняти законопроект, та працювати над оперативним, і ефективним впровадженням: «Останнім часом міністерство було зайняте розміщенням євробондів, тому вся увага була прикута до ціє події. Однак, зазначу, що з моменту мого приходу на посаду пріоритетним заходом для мене було – створення служби фінансових розслідувань і відповідно ліквідація податкової міліції. Це питання вже давно перезріло, адже про створення СФР говорять вже не перший місяць і навіть не перший рік. На базі Мінфіну, з нашим максимальним сприянням, ми розробили законопроект, проте в роботі брали участь і народні депутати, і громадські експерти, і міжнародні експерти. Саме цей документ має стати відправною точкою».

Міністр Данилюк також зазначив, що законопроект вже встигли обговорити з МВФ, а створення СФР – це не просто ідея, чи необхідність, це частина наших і міжнародних зобов’язань. Створення цього органу прописано в Коаліційній угоді: «Настав час братися за реалізацію цього законопроекту. Його треба вносити в ВРУ, під купол і далі голосувати. Я не розумію, чому було прийнято рішення про розробку альтернативного документу, такі дії свідчать про величезний ризик втрати часу. Водночас, ви знаєте, робота податкової міліції, на жаль, до кінця не припинилася. Слід враховувати й роботу інших силових структур, які займаються зараз питаннями економічних злочинів та продовжують негативну практику, що створює тиск на бізнес, а це неприпустимо для нашої країни. Ми зустрічались з багатьма інвесторами, і для них всіх головне – це інвестиційний клімат. Ну ми можемо багато що робити, але доки ми не реформуємо систему правоохоронних органів, результат не отримаємо. Більше того, це може анулювати всі наші інші ініціативи. Якщо профільний комітет хоче розробляти законопроект, хоча, підкреслю, що це не властива функція для комітету податкової та митної політики, то в ньому мають бути ключові речі. Зараз я бачу два сценарії розвитку: або цей орган стане менш впливовим, скажімо так імпотентним, або він отримає ще більше повноважень, що теж погано. Вважаю, що ми в своїй роботі знайшли оптимальну модель. Ми його опрацювали з урахуванням міжнародного досвіду. Треба слідкувати, щоб у нас був все ж таки орган, який буде виконувати свої функції».

Також на думку Олександра Данилюка, СФР має мати право на оперативно-розшукову діяльність: «Крім цього, має бути чітка лінія взаємозв’язку реалізації правоохоронних функцій, а також формування політики, ми ж розуміємо, що цей орган має займатися саме економічними та фінансовими злочинами проти держави. Тому з огляду на логіку органів державної влади, має бути зв’язок: міністерство, яке буде формувати політику, формувати правила роботи в цій сфері. СФР має право застосовувати зброю, ви бачили всі ці конфлікти, які відбувалися з підприємствами Коломойського минулого року, наші правоохоронні органи навіть бояться підійти. Великі гроші винаймають досить серйозні охоронні структури і, звичайно, ставити під ризик співробітників СФР не можна. Вони мають мати всі можливості себе захистити. СФР має бути компактною, тобто, ми розраховували в нашій робочій групі (представники Генеральної прокуратури, Національної поліції, СБУ і ДФС) на компактну модель, максимум 3-3,5 тис. осіб. Намагання його роздути призведе до неефективності, а також до потрапляння людей, які впринципі, не мають там бути. Ми ж хочемо, щоб це був компактний орган і там були залучені максимально нові люди. Критика була стосовно заборони людям, які працювали в правоохоронних органах, йти працювати в СФР, але така заборона існує стосовно працівників НАБУ на законодавчому рівні. Ця норма є в нашому законопроекті тому, що це не дозволить корупціонерам приходити в СФР і вона має залишитися. Чим має займатися цей орган? Я вважаю, що має бути чітка підслідність, ми її з самого початку визначали. Вона обмежена. Під цю підслідність підпадає близько 80% всіх збитків держави і з цим можна боротися тільки 3 тисячами осіб, професійних спеціалістів. Змісту роздувати службу до 15 тисяч осіб, щоб покрити ще 20% немає взагалі. Нам треба результат, тому нам треба компактність. Підпорядковуватися служба має Міністерству фінансів, це якщо брати міжнародний досвід. Є варіант підпорядкування МВС чи Міністерству юстиції».

Підпорядкування СФР Кабміну неможливе, як вважає Олександр Данилюк, якщо СФР підпорядковуватиметься Кабміну, то вона не підпорядковуватиметься нікому: «Це має бути відповідальність міністра. От наприклад, відповідальність моя, як міністра фінансів, я формую політику в сферах податковій, бюджетній і т. д. І в моїй координації знаходяться органи, які реалізують цю політику, це ДФС, аудиторська служба, казначейство. От така логіка побудови системи влади. Якщо якийсь орган влади знаходиться під кабінетом міністрів, то це означає, що за нього ніхто не відповідає. Ніхто не формує там політику, ніхто не відповідає за цей орган. Тому, я таку модель не підтримую, це колективна безвідповідальність. У даному випадку СФР має бути під Мінфіном. Але я не наполягаю на цьому. Врешті-решт ключове, щоб цей орган, нарешті, мав правильні повноваження, правильно відібране керівництво, і правильно сформований персональний склад. Тоді він буде, і він має бути незалежним правоохоронним органом, щоб там не було політичного втручання, особливо персонального контролю від політиків. У нас є правоохоронні органи. Вони діють згідно закону, до чого тут персональний контроль? На Заході, такі дії сприймають як політичний тиск. Тому, коли я говорю координація, це значить координація, це не тиск, не політичний вплив. Це формування політики, так, і орган який реалізує знаходиться в координації цього міністерства. Якщо треба змінити законодавчі акти, орган який реалізує політику вносить відповідні пропозиції. Я, як міністр, розглядаю їх, і вирішую включати або не включати в зміну політики в цій сфері. От таким чином має працювати і СФР».

В’ячеслав ЧЕРКАШИН, експерт групи «Податкова реформа РПР», переконаний, що Україна стикнулася з двома важливими небезпеками – окрім зовнішньої агресії, це згортання реформ та антиринкові рішення Уряду, які мають серйозний влив на економічний ріст: «По-перше, різке зростання зарплати, яке не відповідає ані темпам економічного росту, ані продуктивності праці, що становить у цьому році мінімум 1% приросту ВВП. По-друге, відміна преференційного режиму підтримки села – галузь, яка була драйвером розвитку економіки минулого року, демонструвала +6% ВВП, зараз становить -2,9%. Політика таких простих квазіфіскальних рішень може призвести до України без майбутнього. 26 років тому Україна та Польща мали економічний паритет, а сьогодні Україні, за нинішніх темпів економічного розвитку, потрібно більше 40 років, щоб догнати Польщу. А от щодо податкової політики. Ми вже три роки говоримо про три глобальних питання: ліквідація податкової міліції, створення нового органу, модернізація ДФС та введення податку на виведений капітал. За всіма трьома питаннями прийняті рішення на найвищому рівні. Зникнення хоча б одного пункту з цього переліку – неприйнятно. Без СФР податкової реформи може не відбутися. Тому що, навіть ідеально прописаний закон у податковій сфері ні до чого не приведе, якщо ДФС не буде реформована. До прикладу, інститут блокування податків накладних – прогресивний закон, але в результаті його реалізація перетворилася в жахіття для малого та середнього бізнесу».

Також Черкашин зазначив,  що допоки в ДФС працюють люди в погонах та з пістолетами, перетворити фіскальну службу на сервісну не вдасться, тому рішення про створення СФР вже давно перезріло і за три роки, на його думку, можна було б зробити хоч якийсь прогрес: «В Україні було 6 чи 7 потужних хвиль реформ, але наднормова концентрація корупції, повноважень та фінансових можливостей в руках одних і тих же людей роблять нереальною будь-яку реформу. В парламенті законопроект, розроблений депутатами, лежить вже півтори роки, півроку законопроект про СФР розробив Кабмін з експертами, в т.ч. РПР. Питання, чому їх не розглядають і не приймають? Виходить, що рух в реформі є, але він нерезультативний. Законопроект терміново треба передати під купол».

Як зазначив Олександр БАНЧУК, експерт Центру політико-правових реформ, якщо ціль – це створення органу Служби фінансових розслідувань, то прем’єр-міністра нічого не обмежує на наступне засідання уряду, як центрального органу виконавчої влади, винести постанову про створення СФР: «Без цього закону про СФР, повноваження служби виписані в Кримінально-процесуальному кодексі та законі «Про оперативно-розшукову діяльність». Там прописаний орган, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства. Залишиться вирішити його підслідність, і для цього не потрібно спеціального закону. Якщо прем’єр-міністр запевняє, що він абсолютно «за» створення СФР, то йому нічого не заважає за ініціативи міністра фінансів ухвалити відповідне рішення (про створення СФР), адже законодавчих перешкод немає. Законодавство передбачає всі повноваження СФР. До прикладу, свого часу патрульна поліція почала роботу без закону «про патрульну поліцію». І потім, парламент був змушений в липні засідати, і під той факт, що в Києві працює поліція, у Львові починає з 1 вересня, прийняти закон, який набрав чинності 7 листопада 2015 року. На відміну від поліції, СФР буде працювати в межах чинного законодавства. Тільки питання в тому, де громадськість може вплинути більше, на прем’єр-міністра, який може поставити та прийняти рішення на засіданні уряду, чи на парламент».

Олександр Данилюк, міністр фінансів України, підкреслив, що СФР планують створити за тою ж логікою, що й НАБУ: «Служба фінансових розслідувань, як фінансове НАБУ, і коли ми разом працювали над законопроектом, всі сильні сторони закону про НАБУ включили в закон про СФР».

Свою думку висловив Андрій ЖУРЖІЙ, народний депутат України: зауважив, що на його думку ситуація з СФР – це розподіл впливу між політичними силами. «Подивимось на ситуацію яка є зараз, у нас є податкова міліція, чия це квота? – Квота члена коаліції «Народного Фронту». Поліція, яка також займається розслідуванням економічних злочинів. Чия це квота? – Одного з членів коаліції «Народного Фронту». Далі СБУ, яка, так само, намагається займатися цими злочинами, чия це квота? Члена коаліції «БПП». Генеральна прокуратура, яка також намагається, займатися розслідуванням податкових злочинів, чия це квота? – Також «БПП». Вплив розділений між двома політичними силами. Ми з вами пропонуємо цим політичним силам відмовитись від цього впливу через створення нового органу.  Відповідно жодна з сторін не хоче поступатися впливом».

Журжій також проінформував, що історія про СФР розпочалася з написання Коаліційного угоди за участі міністра та чинного держсекретаря: «Згодом був такий законопроект 2681-1 «Про ліквідацію податкової міліції». Він був зареєстрований в 2015 році, та сповідував трошки іншу модель: фактично, передачу цих повноважень поліції, не створення окремого органу, а передачу повноважень поліції. Чому? Тому що, навіть за ці півроку, що я був в парламенті, зрозуміло, що слона потрібно їсти частинами. Набагато простіше передати ці функції в рамках політичного впливу однієї партії, ліквідувавши тим самим податкову міліцію. Потім поспілкувавшись з експертами дійшли висновку, що простіше буде створити орган під Мінфіном. Таким чином, з’явився законопроект 4228 «Про фінансову поліцію», який, дійсно, з’явився півтори роки тому. Головним у розгляді призначили податковий комітет, головою якого є Ніна Южаніна. Потім спільно напрацювали законопроект з Мінфіном, Кабміном та депутатами, в основу якого ліг 4228, тому власне з’явився урядовий законопроект про СФР, який на жаль не був розглянутий, а був заблокований».

Журжій зазначив, що жодної офіційної комунікації з народними депутатами, членами комітету не було щодо напрацювання цього чи альтернативного законопроекту: «Офіційно не створена робоча група. Більше того, комітет за підписом голови відмовився розглядати законопроект 4228, передавши його на розгляд у правоохоронний комітет за головуванням Кожем’якіна. В мене є питання, чому закон, який пролежав 1,5 роки не розглядається, не ініціюється розгляд головою комітету, натомість вона його передає в інший комітет. Яким чином очільник цього комітету може розробляти законопроект для реформування цієї сфери? Не зрозуміло. На моє чітке переконання, це спроба затягнути час. На всіх зустрічах з бізнесом нам будуть розповідати, що всі за. Але є інша сторона медалі, це політичний вплив, і, на жаль, ніхто політичним впливом не буде поступатися. Заяви про те, що до нового року буде прийнятий закон, та набуде чинності до середини 2018 року, вважаю нереалістичними тільки тому, що ми входимо в бюджетний процес, а тому голоси збиратимуть виключно під бюджет, і розподіл ресурсів.  Фактично, будь-які інші конфліктні ситуації недоречні і не будуть на порядку денному. Зараз ніхто не заважає прийняти законопроект, який лежить в Раді 4228 у першому читанні, а до другого підготувати зміни, напрацьовані спільно з урядом. Навіть якщо урядовий законопроект буде внесено, він не буде прийнятий до кінця 2017 року. Треба об’єднуватися і тиснути, адже, на початку 2017 року ВРУ, проголосувавши законопроект 1797 про підвищення інвестиційного клімату, фактично позбавила повноважень податкову міліції, що створило правову колізію. Вже є рішення судів про те, що в них немає повноважень, відмовляють їм в вчиненні процесуальних дій. Ми звернулися до апарату Верховної Ради з позовом, щоб вони виключили цей розділ з сайту й окремо до міністерства юстиції. На превеликий жаль, процес по Мін’юсту затягується, наступне  засідання призначене на грудень місяць, тобто час тягнуть. По апарату ВРУ, якщо суд дослухається до наших аргументів, що апарат повинен виконати чітку норму закону і пункт буде виключено, то у нас з’явиться рішення суду, що зобов’яже апарат виключити розділ, що фактично дасть змогу акцентувати увагу, на тому, що податкова міліція без повноважень, це запустить новий виток реформи».

Олег ГЕТМАН, експерт групи «Податкова реформа РПР» зазначив: «Президент спільно з прем’єром прийняли рішення про те, що альтернативний законопроект має розробити комітет. Ані Президент, ані адміністрація не наділені такими повноваженнями, формування державної політики, тим більше роздавання вказівок комітету її формувати. Ключовим залишається законопроект, який громадськість напрацювала спільно з міністерством фінансів. Він схвалений і направлений на Нацраду реформ. У нас поки є два законопроекти – один робочий інструмент депутатський законопроект про фінансову поліцію, який уже півтори роки лежить у Парламенті та урядовий, направлений на Нацраду реформ. Якщо Дмитро Шимків готовий йти на комунікацію, то нам потрібно терміново зібратися та врахувати його пропозиції, щоб удосконалити законопроекті і щоб його найближчим часом розглянули на Нацраді. Якщо ж такого не відбудеться, то потрібно працювати з Кабміном та наполягати на розгляді і схвалення законопроекту із внесенням його під купол. Підтримую думку Андрія про суди, якщо суд скасує всі додаткові підрозділи, то податкова міліція втратить свої повноваження, але тут не слід забувати про повноваження Мінфіну, вони повинні ліквідувати всі підзаконні документи про податкову міліцію, щоб у них взагалі не було можливості виконувати хоча б якісь функції. Це, в принципі, Мінфін можете зробити найближчим часом, щоб підштовхнути весь цей процес. Податкова реформа рухається, не варто говорити про згортання, у нових законопроектах є чимало позитивних пунктів для існування бізнесу, однак процес почали істотно затримувати. Тому закликаю всіх до співпраці, адже протистояння міністерства та комітету лише гальмує реформи. Сподіваюсь все-таки за підсумками круглого столу ми вийдемо на конструктивні рішення: підключимо комітет, Нацраду реформ та й загалом завершимо цей процес».

Світлана ЗАЛІЩУК, народний депутат України: «Я взагалі представляю комітет закордонних справ. Ми здійснюємо парламентський контроль щодо виконання, зокрема, наших натівських зобов’язань. І я хочу нагадати, шо Україна зобов’язалась в рамках річної національної програми під егідою комісії «Україна – НАТО» реформувати наші правоохоронні органи, наприклад, забрати, ухвалити законодавство щодо реформування СБУ і забрати в них функцію економічних розслідувань. Якщо ви подивитеся саме цей закон має норму, яка забирає в СБУ функцію економічних розслідувань. Це саме та стаття, яка дозволяє і по скрапленому газу СБУ працювати, і по дуже багатьох «беспрідєлах» в регіонах тормошити наш український бізнес. Що відбувається з законом? Чому він не рухається? Де у нас стіна: в парламенті, Кабміні, чи на Нацраді реформ? Для мене є чітке розуміння, що борються за вплив. Півтора роки тому була напрацьована концепція реформування СБУ, вона була передана СБУ, президенту і РНБО. Там вона і зависла, вже півтора року немає жодного прогресу з новим законом про реформу СБУ, де в тому числі мали забрати у них функцію корупційних та економічних розслідувань, які їм не природні та в жодній цивілізованій країні цих функцій такий орган не має. Я вважаю, що це і є та конкретна норма, яка блокує розгляд цього законопроекту в парламенті. Так само, немає жодних сумнівів, що відбувається боротьба за монополію на вплив, хто матиме право на такі  розслідування, а відповідно інструмент щодо придушення, знайдення потоків грошей, виведених капіталів, і т. д. Тому я пропоную саме в такому ключі і розглядати блокування цього закону. Третій момент, який я хочу сказати, він контраверсійний. Мінфін пропонує мілітаризовану службу, експерти запитують, чи не повинна вона бути виключно аналітичною. Я вважаю, що це контраверсійне питання і на нього треба дати відповідь. Я швидше бачу її як демілітаризовану та аналітичну службу, але давайте подискутуємо. Ще одне, в мене питання до вас, пане міністре, я їжджу по регіонах, приїхала з Кривого Рогу. До мене приходить бізнес і конкретно каже, що на них здійснюють наїзди неіснуюча податкова міліції, вони ідуть до суду. Але суд дуже часто ухвалює рішення на користь податкової міліції. Скажіть будь ласка, що робити такому бізнесу?»

Думку Світлани продовжив Сергій ЛЕЩЕНКО, народний депутат України: «Звучало питання де стіна, стіна розташована рівно в ста метрах звідси – в Адміністрації Президента. Замість того, щоб побудувати стіну на сході, який став проявом корупції, вони побудували стіну там. Вони там закриті і глухі від ваших прохань. Як це не пародоксально, ви господарі цієї країни разом з нами, зрештою колега запитує, чому лежать законопроекти, а чому лежить законопроект про антикорупційний суд? А чому півтора року лежить концепція реформування СБУ, яка була написана за гроші НАТО? Чому ніхто не наважиться в Адміністрації президента сказати, що ми не хочемо цього, тому що Президент вважає, що СБУ – це його вотчина, і це його інструмент політичного впливу: кого карати, кого милувати, з кого гроші брати, а кому кримінальну справу відкривати. Точно так він розглядає службу, яка займається податками, для нього ця служба так само інструмент. Щоб виконувати волю президента, їм треба з чогось брати гроші, щоб існувати, як спецслужба в тому форматі, в якому вони звикли, вони ж не будуть жити на зарплату 15 тисяч гривень. Так само і фіскальна служба буде ще одним для них способом акумулювати силу президенту на виборах, щоб того бізнесмена, що підтримує неправильного кандидата придушити, а того, який підтримує його, дати пільгу і повернути всі необхідні гроші вчасно. Це реалії, в які ми зайшли. Ми можемо дуже довго розказувати, що немає політичної  волі, але без нашого тиску її не буде. Тому, мій заклик до громадянського суспільства і до головних бенефеціарів цієї реформи, до бізнесу, будьте активними, у вас є союзники всередині системи, але якщо ви будете пасивні, то без вас ми не впораємось».

Також Лещенко додав, що пан Данилюк став не гласним учасником того, що в уряду зникла мотивація виконувати вимоги МВФ після того, як вони запозичили 3 мільярди доларів на євробондах: «Якщо в них зникає мотивація виконувати вимоги МВФ, то що їх примусить приймати реформи? Всі реформи за 3 роки були в пакеті підтримки МВФ. В них на сьогодні немає гострої потреби в грошах МВФ, і тому дедалі більше ми чуємо заяви: «не треба нас вчити жити, в нас є український шлях, ми йдемо своїм шляхом». Ні, питання в тому, що коли немає зовнішнього тиску, вони починають таку риторику використовувати. А тиск зник після того, як в уряду з’явився додатковий ресурс, і ви побачите зараз відкат по реформі Нафтогазу, по корпоративному управлінні».

Олександр Данилюк навів ще декілька аргументів: «Я не вважаю, що після 3 млрд буде менше бажання проводити реформ. Я маю зняти ризик дефолту на 2019-2020 роки. Ми це досягнули. Це треба було зробити. Цей вихід на ринок був в програмі МВФ, адже без цього ми не могли ю успішно завершити програму МВФ. Все набагато складніше, ніж здається. І також окремо, гроші від МВФ ідуть в НБУ, на поповнення золотовалютних запасів. Стосовно темпів реформ, ми рухаємося на повних парах, але зараз час демонструвати щось. По ПДВ ми продемонстрували, а по податку на виведений капітал, законопроект в Кабміні і розуміють всі, що він буде коштувати немаленьких грошей в перші роки реалізації. Піднімати податки ми проти, але знайти консенсус по скороченню видатків дуже складно, ось цей лакмусовий папірець внесли. Дякую всім хто долучився до розробки. На критичному шляху також реформа ДФС. Ви знаєте, скільки зусиль витратили на боротьбу з Насіровим, відкрились можливості реформи ДФС, акти було винесені на засідання Кабміну, 6 місяців вони не випускаються, хоча вони були прийняті. Треба рухатися, не можна зупинятися. Ми місяць тому розпочали системну реформу ДФС, залучили всіх активних донорів».

Олександр Данилюк запевнив, що зараз ми доходимо до червоних ліній: «Критичний момент. Чому важливий був урядовий законопроект? Тому що саме на майданчику уряду ми змогли всіх об’єднати, тобто це коаліційний законопроект. І в мене було очікування, що коаліція його має підтримати, тому що це урядовий законопроект і саме це дає посилення позицій».

Також О. Данилюк зазначив, що немає проблем в тому, аби направити законопроект на Нацраду реформ ще раз. «Стосовно створення органу рішенням Кабміну, я не думаю, що зараз на це підуть, хоча в принципі готовий в розмові з прем’єром це питання підняти. Щодо того, який законопроект має доопрацьовувати комітет, – я, як міністр, вважаю своїм обов’язком поговорити з президентом і переконати його взяти наш урядовий  законопроект, розроблений спільно з експертами».

Держсекретар Міністерства фінансів Євген КАПІНУС повідомив: «Якщо говорити щодо фінансування податкової міліції, там складна ситуація. Люди там отримують обов’язкові платежі. Де-факто, ми повинні фінансувати ДФС. Ми передбачаємо зараз збільшення фінансування ДФС. Але ми говоримо про те, що орган, який має надзвичайно шалений тиск на бізнес буде отримувати копійки, ну це не правильно. Питання в іншому, він має бути реформований. І якраз на сьогодні Олександр сказав, що почалась реформа ДФС всередині. Ми переконані, що як раз оці реформовані підрозділи повинні отримувати належне фінансування. Ми думаємо, що це позитив, оскільки, він дасть можливість залучити кращих спеціалістів, які будуть проводити реформи всередині».

Святослав ДУБИНА, експерт з фінправа: «Я займаюся цим питання 15 років. Питання податкової реформи стоїть вже з 2004 року, постійно воно піднімалось політичними гаслами і політикам доручалося зробити цю реформу. У нас було дуже багато законопроектів які народжувались всередині державних структур, вони помирали, бо не підтримувалися суспільством. Декламували одні принципи – насправді ж були інші. Я хотів би звернути увагу на СБУ. У СБУ забрали повноваження, зміни в КПК, де прибрали підслідність економічних злочинів, і вони не мають права займатися. Те, що в документах СБУ є окремі положення, де фігурує фраза економічний злочин, у них немає підслідності. Податкова міліція в 1996 році теж створювалась за благих намірів, але було так прописано, що вона стала політичним важелем і використовувалась для досягнення політичних цілей. Ви розумієте, дуже важливо зберегти в будь-якому законопроекті філософію і принципи. Я наведу приклад, ми були в Великій Британії і задавали теж ці питання, у них є NCI. По аналогії ДБР, яке ми створюємо, і задавали питання, а якщо працівник ДБР буде займатися розслідуванням від ухилення сплати податків, йому зарплату не заплатять. Тобто, якщо слідчій буде займатися справами, за які він не відповідає йому керівник немає права нарахувати  зарплату. Веду до того, що всі законопроекти готові, але пан Андрій сказав правильно: нікому зараз у Верховній раді такі документи приймати».

За результатами напрацювань круглого столу громадські експерти та представники Уряду й народні депутати дійшли до спільного знаменника та узгодили подальші дії:

- Звернутися до Дмитра Шимківа, секретаря Нацради реформ щодо оперативного забезпечення скликання засідання Ради де розглянути вже розроблений урядовий проект закону;

- Звернутися з проханням до Ніни Южаніної, голови комітету з податкової та митної політики об’єднати зусилля з експертами та доопрацювати урядовий законопроект;

- На урядовому звіті Разом проти корупції звернутися до Прем’єра з пропозицією оперативно внести законопроект до ВРУ;

Спільними зусиллями забезпечити прийняття законопроекту до кінця року, чим дати початок створенню служби фінансових розслідувань – аналітичного органу, який викриватиме топ-корупцію в економічній, фінансовій та податковій сфері.