Оксана Продан, радниця Голови Асоціації міст України, додає, що наповнення державного бюджету мало б починатися насамперед з державного управління, в якому, за останніми даними, мільярди виводяться всупереч даним чи в обхід контролю Фінмоніторингу.

Наприкінці 2025 року українців на тлі корупційних скандалів не на жарт збурив намір уряду, закріплений у меморандумі з МВФ, запровадити ПДВ для ФОП на спрощеній системі з річним обігом понад 1 млн грн. Адже у громадян постає логічне питання: чи не варто спершу звернути увагу на корупційні схеми, через які країна щороку недоотримує сотні мільярдів гривень? У відповідь опитані експерти називають головні інструменти тіньової економіки, які генерують набагато більші втрати для державного бюджету, ніж потенційні надходження від мікробізнесу.

1. Скільки українцям виплачують «у конвертах» роботодавці

В’ячеслав Черкашин, старший аналітик Інституту соціально-економічної трансформації та асоційований експерт CASE-Ukraine, називає «чорні» зарплати серед безумовних лідерів схем мінімізації податків.Схема полягає у тому, що роботодавець виплачує працівникові офіційну мінімальну зарплату, з якої сплачуються податки, а решту доплачує «в конверті» готівкою, уникаючи ЄСВ, ПДФО та військового збору. У цьому разі йдеться про частково легальний дохід.Але є поширеною й повністю тіньова зайнятість без будь-якого оформлення трудових відносин. Крім уникнення оподаткування, це явище також пов’язане з небажанням військовозобов’язаних чоловіків офіційно працевлаштовуватися через страх мобілізації.

«Перше місце посідає схема з виплати зарплати «в конвертах» та прийняття на роботу працівників без оформлення. Як вбачається з різних джерел, за 2024 рік втрати бюджету через «чорну» заробітну плату сягають 140–280 млрд грн на рік. При цьому варто зауважити, що кожного року ці цифри тільки зростають», — зазначає Максим Боярчуков, керуючий партнер юридичної компанії «Максим Боярчуков та Партнери».

2. Як працює контрабанда та «сірий імпорт»

Схеми, пов’язані з нелегальним ввезенням в Україну товарів, посідають стійке друге місце за рівнем шкоди для бюджету. За словами Максима Боярчукова, контрабанда ділиться на декілька категорій:

• заниження митної вартості (наймасовіша схема);
• підміна кодів товарів для застосування нижчої ставки мита (наприклад, телефон ввозиться як аксесуар);
• «чорна контрабанда» (ввезення без розмитнення);
• фіктивні гуманітарні вантажі для комерційних цілей;
• дроблення посилок (для обходу ліміту 150 євро), яке, хоч і стосується кінцевого споживача, створює мільйони одиниць товару, ввезених без податків.

«Контрабанда в Україні давно вийшла за межі дрібних побутових історій. Сучасна контрабанда — це масштабні, добре організовані потоки товарів. Якщо об’єднати аналізи експертів, досліджень і офіційних заяв — можна з упевненістю сказати, що контрабанда, сірий імпорт та суміжні схеми забирають у бюджету України щонайменше десятки мільярдів гривень на рік, і цілком можливо — понад 100–150 млрд грн щорічно», — зазначає Максим Боярчуков.

Тим часом В’ячеслав Черкашин оцінює втрати від контрабанди та сірого імпорту у 120–185 млрд грн на рік.

Максим Боярчуков пояснює подібну поширеність явища корупцією на митниці, адже різного роду маніпуляції з оглядами та заповненням документів можливі лише за участю працівників митниці та брокерів.Денис Ткаченко, адвокат, юрист практики податкового права та військового права RELIANCE, підтверджує, що головною проблемою є безумовна корупційна компонента процесів як митного оформлення, так і оподаткування, і вважає, що реформування податкової та митної служб має забезпечити зменшення корупційних ризиків, підвищення рівня фахівців та мінімізацію людського фактора в адмініструванні податків та зборів.Для посилення митного контролю та боротьби з контрабандою Ткаченко пропонує:

• впровадження прозорих цифрових систем митного оформлення;
• ретельне дослідження вантажів;
• підвищення відповідальності працівників митної служби.

3. Як і навіщо «скручують» ПДВ

«Масштабні схеми ухилення від сплати ПДВ (так звані «скрутки» та «податкові ями»), ймовірно, є найбільшою проблемою. Схеми дозволяють формувати фіктивний податковий кредит для недобросовісних підприємців, а іноді й для ділків, які ведуть відверто злочинну діяльність. Здебільшого такі схеми використовуються в будівництві, виконанні робіт, постачанні товарів тощо», — пояснює Денис Ткаченко.

Фактично, «скрутки» є способом легалізувати товар, проданий за готівку без податків, або отримати незаконне відшкодування ПДВ з бюджету за операції, що не існують.Посилаючись на оцінки експертів, Ткаченко оцінює потенційні втрати від подібних «скруток» у десятки мільярдів гривень на рік. В’ячеслав Черкашин вказує на обсяг близько 15 млрд грн на рік.Подолати це явище, на думку Ткаченка, має інтеграція цифрових технологій у систему оподаткування для перетворення аналогової інформації та застарілих процесів на цифрові — це дозволить оптимізувати роботу, підвищити ефективність та створити нові можливості для автоматизації податкового контролю, виявлення та блокування схем з фіктивним ПДВ.

Втрати бюджету. Інфографіка

4. Скільки бюджет втрачає через трансфертне ціноутворення та офшори

Великий бізнес, що працює на міжнародних ринках, також використовує маніпуляції цінами в операціях між пов’язаними компаніями, щоб штучно зменшити базу оподаткування податком на прибуток в Україні. Черкашин наголошує, що на цьому напрямку Україна щороку втрачає до 14 млрд грн. Отже, удосконалення контролю трансфертного ціноутворення мало б виправити ситуацію.

5. Як заробляють на нелегальних сигаретах

Через нелегальну торгівлю підакцизними товарами, за різними оцінками, бюджет втрачає 126–140 млрд грн на рік. Зокрема, через незаконну торгівлю тютюном у 2025 році держбюджет України недоотримав близько 25,2 млрд грн податків. Нелегальні сигарети поширюються через кіоски (38%), магазини (29%) та вуличну торгівлю (12%).Значна частина цієї продукції (близько 39%) має підроблені українські марки, а 52% — це товари з позначкою “Duty Free”, призначені для експорту, але нелегально реалізовані в Україні. За даними моніторингу, ці сигарети часто походять із певних тютюнових фабрик.

6. Від яких нераціональних бюджетних витрат варто відмовитися

Окрім боротьби з тіньовими схемами, значним резервом для наповнення бюджету є ревізія та скорочення неефективних державних витрат.

«На моє глибоке переконання, замість збільшення податкових зобов’язань для малого бізнесу, слід якомога швидше переглянути такі статті видатків, як неефективні державні програми та субсидії, скоротити програми, які не дають відчутного економічного чи соціального ефекту. Переглянути надмірні соціальні видатки, як-от скорочення витрат на утримання невиправдано великого державного апарату, елітні автопарки, коштовні ремонти, незрозуміло великі премії та заохочення державних службовців під час дії воєнного стану», — зазначає Денис Ткаченко.

Оксана Продан, радниця Голови Асоціації міст України, додає, що наповнення державного бюджету мало б починатися насамперед з державного управління, в якому, за останніми даними, мільярди виводяться всупереч даним чи в обхід контролю Фінмоніторингу.

В цьому контексті також варто згадати щедрі програми роздавання грошей усім, як-от «Національний кешбек» або «Зимова підтримка». Адже тільки з вересня 2024 року по серпень 2025 року українці отримали близько 4,4 млрд грн «Національного кешбеку», не рахуючи витрат на організацію та адміністрування цієї програми.

Попри те, що втрати від низки перелічених тіньових схем помітно перевищують потенційні надходження від ПДВ мікробізнесу, у фокусі уваги уряду та МВФ опинилася саме спрощена система оподаткування.Максим Боярчуков пояснює це тим, що дроблення бізнесу через мережі ФОП 3 групи дійсно є одним із найпопулярніших методів «оптимізації» податків великим та середнім бізнесом. За різними розрахунками, через схеми дроблення бізнесу держава щороку втрачає 40–50 млрд. Адже, як підкреслює Олександра Томашевська, податкова консультантка Київського центру підтримки і розвитку бізнесу, мережі ресторанів, магазинів, салонів, інших бізнесів — часто це групи з 10 — 400 маленьких ФОП.Олександра Томашевська вважає, що логіка ініціаторів запровадження ПДВ для всіх ФОП ґрунтується на тому, що це унеможливлює використання спрощенців у схемах обготівкування коштів.