Зараз Ваші колеги депутати продовжують реєструвати законопроекти, якими пропонується скасувати прийняті в грудні зміни до Податкового кодексу України та інших законів. Це і пільги для стосовно об’єктів нерухомості та землі на окупованих територіях (проект №5649), і сплата ЄСВ «сплячими» ФОПами. Такий собі сезон виправлення помилок. Ви в свою чергу нещодавно говорили про зменшення штрафів для підприємців, очевидно, маючи на увазі порушення трудового законодавства (невиплату мінімальної зарплати і т.д.).
З огляду на це виникає питання, які помилки чи недоліки у законодавстві, в т.ч. у прийнятих в грудні минулого року законах, Ви плануєте виправляти у цьому році? Чи будете Ви виступати з ініціативами щодо зменшення «трудових» штрафів? Який розмір штрафів в цьому випадку повинен бути (конкретна цифра)?
Це не помилки, а свідома політика знищення малого та середнього бізнесу. Активні люди не потрібні Уряду. Чому, можна лише здогадуватися. На мою думку, влада зацікавлена, щоб українці залежали від різних подачок та субсидій. Тоді у чиновників будуть розв’язані руки, їх ніхто не контролюватиме.
Я категорично проти такої політики, у мене діаметрально протилежна позиція. Не повинно бути жодних перешкод для приватної ініціативи. Чим більше людей відкриватимуть власну справу – тим краще для країни. Це нові робочі місця, податки. Це основа середнього класу.
Згадаймо події 2004 і 2013 років. Коли влада переступала межу, першими на Майдан виходили активні незалежні люди. Обидві революції зробив середній клас.
Багато політиків цього бояться і прагнуть знищити економічну основу для підприємництва. Тому вже зараз триває серйозна боротьба. Закони під бюджет, за які проголосували напередодні Нового року, не випадковість. Як то кажуть, далі буде. Попереду нові спроби ліквідувати спрощену систему оподаткування і багато інших «реформаторських» ідей.
Ніхто не збирається спостерігати за тим, як урядовці позбавляють можливостей для роботи в Україні.
На минулому тижні я зареєструвала проект Закону, який передбачає зниження штрафів (№5711). Це перша ластівка, будуть інші законопроекти, направлені на створенні європейських правил в Україні.
П’ять ключових пунктів закону 5711:
- вилучення з Кодексу законів про працю неймовірних штрафів для підприємців в 320 тис. грн.;
- приведення штрафів за порушення законодавства про працю у відповідність з іншими адміністративними правопорушеннями, зокрема, за самовільне користування надрами, незаконну вирубку лісів та ін.;
- скасування обов’язкової сплати мінімального страхового внеску підприємцями на загальній системі оподаткування за періоди, коли вони не отримували доходи;
- скасування відповідальності за невчасне подання звіту, якщо це не призвело до втрати бюджетів різних рівнів чи Пенсійного фонду України;
- скасування штрафів за недопуск до незаконної перевірки.
Суми штрафів знижені в десятки разів. Якщо зараз за недопуск до перевірки підприємців можуть оштрафувати на 320 тис. грн., то за новим законом 5711 – на суму від 1 700 до 5 100 грн. Але я б не концентрувала увагу на штрафах. Найголовніше, що цей закон відновлює справедливість.
Ви досить критично говорили про підвищення мінімальної зарплати до 3 200 грн, відзначали, зокрема, що це може зруйнувати економіку. Чи змінили Ви свою думку?
Ще січень не минув, а ми вже бачимо як лихоманить гривню. Одна з причин післяноворічної девальвації – різке підвищення мінімальної зарплати. Це було поспішне і непродумане рішення, і сьогодні ми всі за нього платимо.
Як Ви оцінюєте роз’яснення комітету ВР з питань податкової та митної політики стосовно ліквідації податкової міліції? Наскільки взагалі коректно виправляти подібні помилки шляхом подібного роз’яснення? Чи брали Ви участь в його погодженні?
Ні, не брала. Це скоріше офіційне тлумачення, аніж роз’яснення. Але ж закони тлумачить Конституційний суд, хіба ні? Це перший випадок на моїй пам’яті, коли профільний комітет ось так вершить долі і вирішує – «стратити чи помилувати».
У цьому листі за підписом голови Комітету можна побачити, який шалений опір чинить корупційна система. Ми добре знаємо, який коефіцієнт корисної дії у податкової міліції. Він близький до нуля. Це орган терору по відношенню до підприємців. І він продовжує свою роботу, хоча податкову міліцію потрібно було давно ліквідувати.
В цьому роз’ясненні відзначалось, що питання «технічного взаємоузгодження» норм буде вирішуватись відповідно до Закону про Регламент ВР. Якісь дії в цьому напрямку були вчинені до моменту закриття сесії? Якщо так, то які?
Це питання скоріше до керівництва профільного комітету та секретаріату Верховної Ради України. Мені про такі дії нічого не відомо. Однак факт залишається фактом – податкова міліція працює. Законно чи ні – великий знак питання.
Ви вже ознайомились з текстом законопроекту про фінансову поліцію, який Мінфін подав до Кабміну? Т.Острікова, зокрема, у Fb зазначала, що цей проект на 90% складається з норм із депутатського законопроекту на аналогічну тему (№4228). Які можете назвати сильні та слабкі сторони документу, над чим ще треба попрацювати?
Скажу з власного досвіду: вносити і обговорювати можуть що завгодно, головне – це фінальна редакція документу, підтримана Верховною Радою Україною. У минулому році спільно з Мінфіном ми працювали над проектом антикорупційних податкових змін. Був підготовлений якісний законопроект, але поки справа дійшла до голосування, його помітно спотворили.
Скільки часу на Вашу думку, займе проходження законопроекту у Кабміні та парламенті?
Важко прогнозувати, ви ж бачите, як зараз приймаються закони. Чим кращий законопроект, тим більше гравців буде залучено до того, щоб його заблокувати. Тому не варто очікувати миттєвих змін. Разом з тим, я наполягатиму, щоб у нас якнайшвидше була створена європейська система моніторингу і запобігання ухиленню від сплати податків.
До речі, Ви не думаєте, що бізнес почне масово оскаржувати дії податкової міліції, вчинені нею після 1 січня 2017? Які наслідки ця помилка може мати для тих, хто стикатиметься з податковою міліцією?
Я не виключаю появи таких позовів. Інша справа, як на них реагуватимуть в судах.
В своїх інтерв’ю Ви говорили, що державі треба просто перестати втручатись у роботу бізнесу. Назвіть, для прикладу, 5 конкретних ініціатив, які слід запровадити на впровадження цього тезису про невтручання держави.
Перш за все, це зміна системи регулювання економіки. Законопроект є, він зареєстрований у Верховній Раді України (№3766). Закон зменшить рівень корупції в країні, дасть можливість нормально працювати підприємцям, без постійних набігів санепідемстанції, пожежників та інших служб.
Щодо інших ініціатива, то це справжня податкова реформа, введення дзеркальної відповідальності платників податків і фіскалів за порушення закону, захист права приватної власності і судова реформа.
Ви були серед депутатів, які підписали проект постанови про визнання роботи голови ДФС незадовільною. З чим, на Вашу думку, не впорався очільник ДФС?
Три причини, чому я голосуватиму за відставку голови ДФС.
По-перше, фіскальна служба, як і раніше, «кошмарить» бізнес податковою міліцією та різними контролерами. Про коефіцієнт корисної дії і методи роботи податкової міліції ми вже говорили.
По-друге, тривають зловживання з відшкодуванням податку на додану вартість.
Податок на додану вартість був і залишається одним з найбільш корупційних податків. Є підозри, що у 2015 році через аграріїв з бюджету могли «відмити» 21 млрд. грн. ПДВ. І це лише один приклад можливих зловживань. Фіскали визнають, що «схеми» по формуванню фіктивного податкового кредиту нікуди не поділися, вони працюють. Але жодні махінації без участі самих працівників ДФС неможливі.
По-третє, це провал інституційної реформи Державної фіскальної служби.У квітні 2015-го року під час так званого конкурсу на посаду голови ДФС Роман Насіров пообіцяв докорінно змінити фіскальну службу. Пройшло півтора року і ми бачимо, що всі зміни існують виключно на папері.
Самому Роману Насірову давали спочатку 100 днів на реформи, потім ще 100 днів і т.д., але віз й нині там. Хочу нагадати, що навесні у профільному комітеті Верховної Ради України вже ставилося питання про відставку Насірова. Тоді я його не підтримала, бо вважала що зі зміною Уряду нарешті може змінитися й політика ДФС.
Цього не відбулося. І сьогодні немає жодних підстав говорити, що у 2017 році фіскали почнуть працювати по-іншому.
Які шанси на прийняття цього проекту постанови у парламенті? Особливо, з урахуванням того як довго він виноситься на розгляд у ВР.
Зняття та призначення голови фіскальної служби відноситься до повноважень Уряду. Наразі Парламент може лише визначити своє політичне відношення до фіскальної політики, яку сьогодні уособлює Роман Насіров.
Співавторами постанови стали майже 40 депутатів, тобто невдоволення величезне і вона зростатиме. Інша справа, як довго Уряд заплющуватиме очі на таку роботу ДФС. Все, що сьогодні відбувається у фіскальній службі – це його політична відповідальність.
Хто міг би замінити Р.Насірова? Чи плануєте Ви самі знову претендувати на посаду голови ДФС? Чи, можливо, Вам більше імпонує депутатська робота?
Говорити про кандидатів на голову ДФС поки що зарано. Звільнять Насірова, тоді буде предмет для розмови. Особисто я не планую претендувати на посаду. Не тому що я хочу зосередитися на депутатській роботі – мене просто не пустять, як не пустили у 2015 році під час так званого відкритого конкурсу, бо знають, що я не виконуватиму незаконних вказівок і працюватиму по совісті.
Якщо припустити, що голову ДФС буде звільнено вже найближчим часом, або він сам вирішить піти, то які принципові завдання стоятимуть перед новим головою фіскальної служби?
Ті ж самі, які стояли навесні 2015 року – створення цифрового кабінету з податків і пенсій, ліквідація податкових ям, створення прозорої системи публічного контролю за сплатою податків, сервісне обслуговування платників податків, фінансове забезпечення децентралізації. Це ті першочергові кроки, які я обіцяла зробити в перші 180 днів на посаді голови ДФС. На жаль, з призначенням Насірова ми лише втратили час.
Як я розумію, в цьому році на Україну чекає реформа митної служби. Про це говорять і в Кабміні, так і окремі депутати, деякі з них навіть виступають за відокремлення митників від податківців. Ви який сценарій розвитку подій підтримуєте? Як, на Вашу думку, має бути реформована митниця?
Від перестановки доданків сума, як відомо, не міняється. Тому відокремлення митників від податківців – це не реформа. Якою бачить реформу Уряд, побачимо, як буде внесено документ. Всі здорові ідеї я підтримаю, головне, щоб вони там були.
Якщо говорити про те, що потрібно зробити, то це, перш за все, запуск системи оприлюднення усіх даних по митному оформленню імпорту. Створивши таку систему, ми одразу ліквідуємо корупційні можливості митників.
І наприкінці невеликий бліц:
Податок на виведений капітал: так чи ні?
Ні, я надаю перевагу запровадженню механізму пришвидшеної амортизації основних засобів.
Спрощена система оподаткування: реформа (яка?) чи ліквідація?
Щонайменше п’ятирічний мораторій на зміни в спрощену систему.
Урізати кількість податків чи зменшити ставки?
Спростити адміністрування, це перше завдання, яке потрібно виконати.
Підписуйтесь!