«Система зберегла себе, бо люди намагалися виправдати своє минуле. Виправдати, а не примиритися з тим, що було.»

«Істинний патріотизм зобов’язує нас любити свій народ і водночас нікого не відкидати…»

«Люди, дайте іншим вирости у свободі…. Мусите дати вирости.»

Ці думки Любомира Гузара про пострадянський період України на жаль все ще актуальні і про наш час, про останні роки…

Свобода сприймається на всіх рівнях тільки як права, але ж насправді перше, що дає свобода, це – відповідальність. Ми її не дуже любимо, але маємо брати, щодня, кожен свою. Коли так багато у Верховній Раді «слуг народу», багатьом хочеться перекласти всю відповідальність на них, але це неможливо, вона в кожного з нас є своя.

Саме тому вчора,  в Парижі,  Україна отримала результат від дій усіх сил, які декларують Незалежність, соборність України та волю до її перемоги, хоч вони й виглядали протилежними, хоч дії ці й були далекими від спільних.

Добре це чи погано, що анонсована зрада не відбулась? Звичайно, добре! Бо «нам не потрібен третій Майдан, нам просто треба закінчити другий», а для підприємців вже третій…

Чому не закінчений другий? Бо в якийсь момент щось пішло не так. Так давайте не виправдовувати,  не продовжувати, а аналізувати та виправляти помилки. Вони були, але ж життя триває.

І ми маємо бути дійсно свободними, щоб примиритись з  минулим і використати досвід для успішного майбутнього.

Серед людей, які виходили проти капітуляції, як і серед тих, хто був проти тих виступів, є багато професійних людей, готових служити нашій країні та людям, які тут живуть.

«Дар Божий для будь-якої людини вже є стимулом для служіння. Він дається тобі, але не для тебе, щоб…робити добро».

Потрібно так мало і так багато – любити та давати право іншим на їх любов і позицію та пам’ятати, що маємо кожен свою відповідальність за завтра. Потрібно «краще ставитися один до одного», відновлювати довіру, можливість відкриватися та приймати.

Завтра буде, буде успішним,  в тому числі й завдяки вчорашньому дню. А ще тому, що ми маємо більше спільних інтересів і цінностей, ніж відмінностей.

Ми не маємо і не можемо бути однаковими, та ми єдині.  Єдині в прагненні миру, успіху та розвитку рідної країни, достатку та щастя громадянам України.

Ми різні, це зробить нас сильнішими, бо ми єдині на українському шляху win-win.

«Замало бути добрим, треба чинити добро»…