Youtube-канал аналітичного центру “Кабінет експертів”, 4 березня 2026 року

Міністерство фінансів оприлюднило законопроєкт, який може кардинально змінити правила гри для сотень тисяч українських підприємців.

Згідно з документом, з 1 січня 2027 року ФОПи, чий річний оборот перевищить мільйон гривень, зобов’язані реєструватися платниками податку на додану вартість. На перший погляд це звучить як технічна зміна в податковому законодавстві, але експерти б’ють на сполох.

Чому підприємці називають цю ініціативу смертним вироком для спрощеної системи оподаткування та що чекає ФОПів усіх груп, з’ясовували журналісти “Телеграфу”.

Мільйон гривень обороту – це лише 2700 гривень на день: чому ліміт виглядає абсурдно малим

Законопроєкт передбачає зміни до Податкового кодексу, які встановлюють чіткий поріг. Якщо ФОП за останні 12 місяців заробив понад мільйон гривень обороту (без урахування ПДВ), він автоматично стає платником податку на додану вартість. Звучить солідно, але прості математичні розрахунки показують інше.

Мільйон гривень на рік – це приблизно 2700 гривень обороту на день. Для магазину це кілька чеків. Для перукарні – одна-дві послуги. Для інтернет-майданчика з мінімальною маржею – просто кілька годин роботи. Цей поріг охоплює практично всіх, хто веде бізнес активніше, ніж на рівні хобі.

За оцінками народної депутатки Ніни Южаніної, під цю ініціативу потраплять 628 тисяч ФОПів. Мінфін обіцяє, що це принесе бюджету додаткові 40 мільярдів гривень. У перерахунку на одного підприємця це понад 60 тисяч гривень додаткового податкового навантаження. Але експерти стверджують, що реальні цифри виглядають страшнішими.

Ніна Южаніна у своєму дописі у соцмережах пояснює, що розрахунки Мінфіну маніпулятивно занижені. ПДВ становить 20% з обороту. Якщо ФОП не має вхідного ПДВ – тобто зареєстрованих податкових накладних від постачальників – він змушений сплачувати повну суму податку з обороту, а не з прибутку.

“Тоді реальне податкове навантаження становитиме від 220 тис. до 740 тис. грн на рік з одного ФОП (20% від середнього обороту). Це не “детінізація”. Це ліквідація малого бізнесу”, – пише Южаніна.

Особливо вразливими виявляються підприємці зі сфери послуг, торгівлі з мінімальною маржею та ФОПи без великих постачальників-платників ПДВ. Для них кожна гривня обороту стає тягарем, бо вхідного податкового кредиту немає, а 20% платити доведеться з усього.

За це все заплатять звичайні українці, які купують товари та послуги. “За оцінками аналітичних центрів, прийняття такого рішення призведе до втрати суспільного добробуту у розмірі 150−180 млрд грн, або біля 1.5−2% ВВП. При цьому сукупні втрати бюджету від зловживань із спрощеною системою оподаткування оцінюються експертами на рівні 10−13 млрд грн на рік”, — пояснює виданню NV депутатка, членкиня Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Галина Васильченко.

Чому українські ліміти для ФОПів не мають нічого спільного з європейськими

Олександр Зарайський, податковий консультант, пояснює абсурдність ситуації. В Євросоюзі річний ліміт, після якого підприємець стає платником ПДВ, становить 85 тисяч євро.

“Нам це все подають як приведення українського законодавства до європейського. Насправді в європейському законодавстві ліміт по ПДВ річний – 85,000 євро. Національне законодавство може встановити будь-який ліміт, але не більше 85,000 євро. Можна взагалі встановити нуль, можна як у нас мільйон, а можна до 85,000 євро”, – розповідає Зарайський “Телеграфу”.

Український ліміт в мільйон гривень діє з 2011 року. За 14 років інфляція знецінила цю суму в рази, курс долара та євро виріс, але цифра залишилася незмінною. Бізнес давно просить підняти цей поріг, але замість цього з’являється законопроект, який не змінює ліміт, а розширює його дію на всі категорії ФОПів.

“Якщо мова йде про приведення нашого законодавства до законодавства ЄС, чому не підняти ліміт до тих же самих трьох-чотирьох хоча б мільйонів? І добре, тоді встановити для всіх однакові умови, як то вимагає ЄС”, – обурюється експерт.

Боротьба з контрабандою чи знищення підприємництва? Навіщо насправді потрібен цей законопроект

Зарайський переконаний, що за ініціативою Мінфіну стоїть спроба боротися з контрабандою. Багато контрабандних товарів продається через ФОПів на єдиному податку. Логіка держави проста: якщо ФОП стане платником ПДВ, він змушений буде купувати товар офіційно, з документами, сплачувати ПДВ на митниці.

Але експерт називає цей підхід “лікуванням зубів через одне місце”. Проблема не в ФОПах, а в тому, що оптовики продають товар без документів. ФОП приходить до оптовика, а той каже: “Я тобі не дам документи. Хочеш – бери, не хочеш – іди. Таких покупців, як ти, у мене до біса”. У таких умовах змусити ФОПа платити ПДВ – це ліквідувати симптом, а не вилікувати хворобу.

Олександр Зарайський покладає надії саме на комітет Гетманцева. “В мене велика надія, що в пана Гетьманцева вистачить політичної волі і здорового глузду зарубати те, що зараз викотив Мінфін і винести інший законопроект від комітету“, – каже він.

Експерт нагадує, що комітет вже не раз блокував непродумані ініціативи Мінфіну та виносив свої правки, які більше враховували інтереси бізнесу. Сам голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев відмовився давати коментарі виданню щодо законопроєкту. Інші члени комітету станом на момент публікації матеріалу також не надали свої коментарі.

Чому досвід Податкового майдану нічого не навчив українців

Якщо законопроєкт буде прийнятий, є реальна загроза нового Податкового майдану (масові мітинги та протести в Україні проти ухвалення Верховною Радою України проекту нового Податкового кодексу у 2010 році).

Оксана Продан, голова Всеукраїнського об’єднання підприємців “Фортеця” та радниця голови Асоціації міст України, підтверджує, що підприємці вже об’єдналися. “Вже відновили зв’язки лідери об’єднань підприємців, які організовували Податковий майдан у 2010 році, – з усіх куточків України”, – розповідає вона “Телеграфу”.

Що робитиме бізнес: від закриття ФОПів до реєстрації всієї родини

Оксана Продан описує сценарії, якими піде бізнес, якщо законопроект ухвалять у поточній редакції. Варіантів небагато, і всі вони шкідливі для економіки.

“Одні закриються й поїдуть за кордон, інші залишаться за кордоном і не повернуться в безпечні умови після Перемоги України, ще хтось піде в наймані працівники, хтось перейде на загальну систему оподаткування, частина буде реєструвати всіх членів родини по черзі“, – перелічує експертка.

Мільйони ФОПів — ще та проблема. Але інші сценарії ще гірші

Останній варіант особливо цікавий. Якщо оборот обмежений мільйоном гривень на рік, багато підприємців почнуть дробити бізнес. Замість одного ФОПа з’являться два, три, чотири – на себе, на дружину, на дітей, на батьків. Адмініструвати таку кількість суб’єктів складно, але інакші варіанти виглядають ще гіршими.

“Роздробитися на шість ФОПів – їх треба адмініструвати, все зводити. Це важко. А якщо справді два, три, чотири ФОПа, 40 ФОПів адмініструвати, це ще ті проблеми”, – зазначає Олександр Зарайський.

Інший сценарій – масове закриття бізнесу. Люди просто залишать бізнес і підуть у найманих працівників або спробують працювати в тіні. Зарайський скептично ставиться до варіанта з тіньовою економікою, бо держава вже створила жорсткий контроль. Онлайн-платформи передають інформацію до податкової, платіжні системи звітують про перекази. Працювати без документів стає майже неможливо.

“Спрощенка помре”: чому введення ПДВ означає кінець єдиного податку

Оксана Продан вважає пропоновані зміни смертю спрощеної системи. “Введення ПДВ для платників єдиного податку – немає значення з якого обороту – це пряме знищення спрощеної системи. Бо це не спрощенка, коли потрібно адмініструвати ПДВ”.

ПДВ в Україні дуже складний в адмініструванні. Потрібно реєструвати податкові накладні, вести облік вхідного та вихідного податку, подавати звітність, стежити за змінами в законодавстві. Це вимагає часу, знань, часто послуг бухгалтера. Спрощена система створювалася саме для того, щоб малий бізнес не витрачав ресурси на складний облік.

“Податкове навантаження на третій групі єдиного податку в рази вище, ніж на загальній системі оподаткування, – розрахунки ми робили ще при Азарові, у 2011 році, після Податкового майдану”, – нагадує Продан.

Вона також звертає увагу на те, що напрацьована 15 років тому редакція спрощеної системи оподаткування діє досі. Її створювали після масових протестів, коли уряд був змушений відступити від спроби знищити єдиний податок. Тепер історія повторюється.

Замість наповнення бюджету грошей стане ще менше

Оксана Продан перелічує реальні наслідки ухвалення законопроекту. Це не наповнення бюджету, а цілий комплекс негативних ефектів для економіки та суспільства.

“Зменшення в Україні людей – активних, продуктивних, які створюють додаткову вартість. Звуження сфери послуг. Падіння надходжень до місцевих бюджетів. Збільшення незахищених людей, яким перестануть допомагати підприємці й не зможуть допомагати без надходжень муніципалітети. Спотворення статистики й державних даних. Збільшення корупційного тиску в усіх сферах суспільного життя”, – пише експертка.

Вона підкреслює, що єдиний позитив уже є: на захист підприємництва вже виступили мінімум чотири міські ради. Продан вірить, що будуть ще рішення сільських, селищних, міських рад, бо саме підприємці формують їхні бюджети. Це може дати Державній регуляторній службі підстави відмовити Мінфіну в погодженні законопроєкту.

Як переписати систему: що пропонують експерти

Олександр Зарайський пропонує альтернативу. Якщо введення ПДВ для ФОПів неминуче, потрібно хоча б зробити це справедливо. По-перше, підняти ліміт до 85 тисяч євро, як передбачено законодавством ЄС. По-друге, переписати всю систему єдиного податку, щоб вона працювала логічно.

Він також звертає увагу на головну проблему: ініціатива не виведе з тіні контрабанду. “Якби вони спочатку вивели із тіні контрабанду, коли ФОП може купити із ПДВ у платника ПДВ товар оптом і потім продавати в розріб – окей, нема питань. ФОП стає платником ПДВ, отримує вхідний податковий кредит, додає ПДВ, сплачує податок на додану вартість з різниці. Це було б чудово”, – пояснює Зарайський.

Але в умовах, коли оптовики продають без документів, а митниця не працює належним чином, введення ПДВ для ФОПів – це не рішення проблеми, а її посилення.

Варто пам’ятати, що зараз законопроект Мінфіну – це лише початковий документ. Далі він має пройти Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, потім два читання в парламенті. На кожному етапі текст може змінитися до невпізнання.

Чи вистачить у влади розуму та політичної волі врахувати уроки Податкового майдану 2010 року – покаже час. Поки що експерти одностайні: в поточній редакції законопроект загрожує знищити спрощену систему оподаткування та виштовхнути сотні тисяч підприємців з легального поля.

Нагадаємо, “Телеграф” писав, що продавців речей в інтернеті, які не оформлені як підприємці, хочуть змусити сплачуватимуть податки. Для цього цифрові платформи можуть отримати зобов’язання податкового агента.

Джерело

Хоча корупція та інші проблеми називаються причинами усунення, асоціація також стверджує, що в деяких випадках місцевих лідерів, які не відповідають побажанням уряду, свавільно усувають, критикуючи це як «утиск місцевої автономії».

Дехто незадоволений репресіями, кажучи, що вони не враховують воєнний час

За даними асоціації, станом на вересень 295 з 1469 муніципалітетів України не мали мера. Повідомляється, що звільнення були судовими рішеннями після розслідувань антикорупційних органів.

Це правда, що корупція є проблемою в Україні.

У листопаді став відомим масштабний корупційний скандал, пов’язаний з державною атомною енергетичною компанією, що призвело до звільнення двох міністрів енергетики, одного чинного та одного колишнього, за їхню ймовірну причетність. Широко поширена корупція вже давно викликає занепокоєння у західних спонсорів України.

Однак Оксана Продан, радник президента асоціації та колишній член парламенту, повідомила Mainichi Shimbun, що були випадки, коли мерів притягували до відповідальності за такі речі, як невиконання запланованого транспортування мобілізованих цивільних осіб на передову.

Деякі керівники місцевих органів влади висловили невдоволення, заявивши, що заходи є суворими та не враховують хаос воєнного часу, і зростає занепокоєння щодо того, що уряд намагається зменшити повноваження місцевих органів влади.

Політичний конфлікт між президентом та мером Києва

Серед місцевих органів влади найбільш пильним наглядом ведеться столиця Києва. Мер Кличко вважається всередині країни політичним суперником Зеленського, і дехто вважає, що уряд намагається послабити його вплив.

У квітні Кличко повідомив на вебсайті міста Києва, що за останні кілька років було проведено 1500 розслідувань проти працівників міста. Раніше він критикував «нескінченні розслідування» як такі, що «паралізують функції міста».

Крім того, наприкінці 2022 року мер Чернігова на півночі, який дедалі більше критикував уряд за нездатність підготуватися до вторгнення, був позбавлений повноважень мера судом за використання урядового транспортного засобу в особистих цілях.

Тим часом, за даними асоціації, уряд також створив військово-адміністративні органи влади у 209 місцевих органах влади, що сигналізує про посилення контролю.

Децентралізація робить поворот під час воєнного стану

Згідно з воєнним станом, Україна дозволяє уряду створювати військові адміністративні уряди в місцевих органах влади паралельно з місцевими адміністраціями влади. Хоча ці уряди несуть основну відповідальність за врегулювання криз, вони також мають повноваження щодо місцевих бюджетів, що потенційно обмежує дискреційні повноваження місцевих органів влади.

Військовий адміністративний уряд також було створено в Києві, де тривають конфлікти щодо розподілу бюджету. У деяких випадках повноваження військового адміністративного уряду розширилися в муніципалітетах без мера.

У жовтні цього року мер Турханов з Одеси, третього за величиною міста на півдні України, був позбавлений громадянства України за нібито наявність російського громадянства. Хоча він заперечував наявність подвійного громадянства, його було усунено. Згодом в Одесі було створено військовий адміністративний уряд, причому деякі припускали, що метою уряду було посилення своєї влади в ключових містах.

Український політичний оглядач Володимир Фесенко наголосив, що уряд обмежує місцеву владу та підриває децентралізацію. З часів Майдану, який повалив проросійський уряд у 2014 році, децентралізація прогресувала, але «ситуація різко змінилася під час воєнного стану», – зазначає він.

Тим часом, Костянтин Скоркін, журналіст, знайомий з місцевим самоврядуванням, зазначає, що корупція та кумівство поширені в регіонах, і що «важко категорично стверджувати, що посилені репресії проти мерів – це просто політичні репресії». Однак він також зазначає, що звільнення мерів, коли вибори не можуть бути проведені в умовах воєнного стану, призведе лише до невдоволення громадян, і що «уряд повинен добре спілкуватися з місцевими органами влади».

«Майнічі Сімбун» звернулася до Офісу президента України за коментарем, але не отримала відповіді. [Дайсуке Ока, Брюссель]

Джерело

Вимога МВФ про введення ПДВ для ФОП з оборотом від 1 млн грн збурює бізнес. Адже якщо цю норму запровадять, що очікується у 2027 році, спрощенцям доведеться самотужки поневірятися у складному світі податкових накладних або наймати своїм коштом дорогих фахівців. The Page з’ясовує, як вплине на малий бізнес обов’язок адмініструвати ПДВ і скільки коштуватимуть відповідні послуги бухгалтерів.

Кінець спрощенки: чому адміністрування ПДВ заскладне для ФОПів

Головна проблема введення ПДВ для підприємців-спрощенців полягає не стільки в самій ставці податку (20%), яку сплачує кінцевий споживач, скільки у надзвичайно складному та забюрократизованому процесі його адміністрування.

Оксана Продан, радниця Голови Асоціації міст України, зазначає: «Адміністрування ПДВ дуже дороге, складне й корупційне — саме тому для малого й середнього бізнесу ПДВ є вбивчим. І запровадження ПДВ для платників єдиного податку стало б знищенням спрощеної системи по суті».

ФОПи, які звикли до простої системи сплати єдиного податку, стикнуться з необхідністю щомісячної подачі декларацій, блокуванням податкових накладних та ризиком значних штрафів за типові помилки.

«Оскільки спрощена система оподаткування для ФОПів із річним доходом понад 1 млн грн фактично перестане діяти, то закономірно, що адміністрування податків вимагатиме більш кваліфікованого, а не спрощеного, підходу. Це, своєю чергою, зумовить необхідність залучення кваліфікованих спеціалістів до такого адміністрування», — підтверджує Максим Боярчуков, керуючий партнер юридичної компанії «Максим Боярчуков та Партнери».

Скільки ФОПам доведеться платити бухгалтерам за адміністрування ПДВ

Опитані The Page експерти переконані, що без бухгалтера більшості ФОПів буде вкрай складно розібратися з додатковою бюрократією. Ба більше, навіть якщо підприємець впорається самотужки, це відбиратиме забагато часу на шкоду основній діяльності.

«Процедури адміністрування ПДВ і прогалини системи реєстрації та блокувань податкових накладних надто важкі для мікробізнесу, — каже В’ячеслав Черкашин, старший аналітик Інституту соціально-економічної трансформації та асоційований експерт CASE-Ukraine. — Для прикладу, останній Doing Business (2020 року) оцінював витрати часу на дотримання вимог українського законодавства з ПДВ у 190 годин на рік. Це непід’ємна вимога. А окремий ПДВ-бухгалтер, зарплата якого, як мінімум, 20-25 тис. грн на місяць, маленькому ФОПу також не по кишені».

Відтак, практично кожен новий платник ПДВ буде змушений залучити фахівця. Олександра Томашевська, податкова консультантка Київського центру підтримки і розвитку бізнесу, зазначає, що без професійного бухгалтера, який добре знає правила роботи ПДВ, такі підприємці не обійдуться, а середня вартість послуг фахівця, який зможе виконати цю роботу, складе близько $400-500 доларів США на місяць, не враховуючи витрат на спеціальні облікові програми.

Денис Ткаченко, адвокат, юрист практики податкового права та військового права RELIANCE, прогнозує, що попит на послуги кваліфікованих фахівців, які мають певний досвід роботи адміністрування ПДВ (а це найскладніша ділянка обліку), зросте, як і вартість цих послуг.

Що буде, якщо введуть ПДВ для ФОП з річним оборотом понад мільйон

Попри заявлену мету детінізації, експерти прогнозують зворотний ефект: для багатьох підприємців додаткові 20% податкового навантаження, помножені на високу вартість бухгалтера та ризики штрафів, зроблять легальну діяльність нерентабельною.

«На жаль, впевнений, нас чекає Піррова перемога, платити ПДВ почнуть 100-150 тисяч ФОПів, а збанкрутують, втечуть у повну тінь або закриються, як мінімум, не менше. Жахлива помилка у податковій політиці», — попереджає В’ячеслав Черкашин.

На думку Олександри Томашевської, податкової консультантки Київського центру підтримки і розвитку бізнесу, статус платників ПДВ отримують ті 80% субʼєктів, що реально працюють і не є підставними ФОПами у схемах більшого бізнесу, а 20% закриються чи знайдуть роботу. Експертка додає, що 80% трансформують свою діяльність, що часто означатиме пошук шляхів «оптимізації» на межі закону.

«Для платників податків, чий прибуток не надто великий, додаткове податкове навантаження у вигляді додаткових 20% ПДВ, витрати на послуги бухгалтера та великі ризики досить суттєвих штрафів можуть зробити легальну діяльність нерентабельною», — продовжує Денис Ткаченко.

Ткаченко називає наступні можливі наслідки введення ПДВ для спрощенців:

• дроблення бізнесу;
• відмова від офіційної реєстрації;
• повний перехід на готівкову систему розрахунків;
• укладання так званих «сімейних кредитів», які здебільшого є фіктивними, але їх повернення належить до витрат суб’єкта господарювання.
  

The Page — редакція видання

Ініціатива, задекларованою метою якої є зокрема детінізація, може призвести до зворотного ефекту — зростання тіньової економіки і готівкового обігу. Більш глобальним наслідком може стати руйнування ключового елемента економічної свободи та стійкості країни — українського підприємництва. Отже, законодавцям, яким, вочевидь, наступного року доведеться голосувати за відповідні зміни до податкового законодавства, варто побажати здорового глузду і політичної волі наполягти на компромісі.

Джерело

Наприкінці 2025 року українців на тлі корупційних скандалів не на жарт збурив намір уряду, закріплений у меморандумі з МВФ, запровадити ПДВ для ФОП на спрощеній системі з річним обігом понад 1 млн грн. Адже у громадян постає логічне питання: чи не варто спершу звернути увагу на корупційні схеми, через які країна щороку недоотримує сотні мільярдів гривень? У відповідь опитані експерти називають головні інструменти тіньової економіки, які генерують набагато більші втрати для державного бюджету, ніж потенційні надходження від мікробізнесу.

1. Скільки українцям виплачують «у конвертах» роботодавці

В’ячеслав Черкашин, старший аналітик Інституту соціально-економічної трансформації та асоційований експерт CASE-Ukraine, називає «чорні» зарплати серед безумовних лідерів схем мінімізації податків.Схема полягає у тому, що роботодавець виплачує працівникові офіційну мінімальну зарплату, з якої сплачуються податки, а решту доплачує «в конверті» готівкою, уникаючи ЄСВ, ПДФО та військового збору. У цьому разі йдеться про частково легальний дохід.Але є поширеною й повністю тіньова зайнятість без будь-якого оформлення трудових відносин. Крім уникнення оподаткування, це явище також пов’язане з небажанням військовозобов’язаних чоловіків офіційно працевлаштовуватися через страх мобілізації.

«Перше місце посідає схема з виплати зарплати «в конвертах» та прийняття на роботу працівників без оформлення. Як вбачається з різних джерел, за 2024 рік втрати бюджету через «чорну» заробітну плату сягають 140–280 млрд грн на рік. При цьому варто зауважити, що кожного року ці цифри тільки зростають», — зазначає Максим Боярчуков, керуючий партнер юридичної компанії «Максим Боярчуков та Партнери».

2. Як працює контрабанда та «сірий імпорт»

Схеми, пов’язані з нелегальним ввезенням в Україну товарів, посідають стійке друге місце за рівнем шкоди для бюджету. За словами Максима Боярчукова, контрабанда ділиться на декілька категорій:

• заниження митної вартості (наймасовіша схема);
• підміна кодів товарів для застосування нижчої ставки мита (наприклад, телефон ввозиться як аксесуар);
• «чорна контрабанда» (ввезення без розмитнення);
• фіктивні гуманітарні вантажі для комерційних цілей;
• дроблення посилок (для обходу ліміту 150 євро), яке, хоч і стосується кінцевого споживача, створює мільйони одиниць товару, ввезених без податків.

«Контрабанда в Україні давно вийшла за межі дрібних побутових історій. Сучасна контрабанда — це масштабні, добре організовані потоки товарів. Якщо об’єднати аналізи експертів, досліджень і офіційних заяв — можна з упевненістю сказати, що контрабанда, сірий імпорт та суміжні схеми забирають у бюджету України щонайменше десятки мільярдів гривень на рік, і цілком можливо — понад 100–150 млрд грн щорічно», — зазначає Максим Боярчуков.

Тим часом В’ячеслав Черкашин оцінює втрати від контрабанди та сірого імпорту у 120–185 млрд грн на рік.

Максим Боярчуков пояснює подібну поширеність явища корупцією на митниці, адже різного роду маніпуляції з оглядами та заповненням документів можливі лише за участю працівників митниці та брокерів.Денис Ткаченко, адвокат, юрист практики податкового права та військового права RELIANCE, підтверджує, що головною проблемою є безумовна корупційна компонента процесів як митного оформлення, так і оподаткування, і вважає, що реформування податкової та митної служб має забезпечити зменшення корупційних ризиків, підвищення рівня фахівців та мінімізацію людського фактора в адмініструванні податків та зборів.Для посилення митного контролю та боротьби з контрабандою Ткаченко пропонує:

• впровадження прозорих цифрових систем митного оформлення;
• ретельне дослідження вантажів;
• підвищення відповідальності працівників митної служби.

3. Як і навіщо «скручують» ПДВ

«Масштабні схеми ухилення від сплати ПДВ (так звані «скрутки» та «податкові ями»), ймовірно, є найбільшою проблемою. Схеми дозволяють формувати фіктивний податковий кредит для недобросовісних підприємців, а іноді й для ділків, які ведуть відверто злочинну діяльність. Здебільшого такі схеми використовуються в будівництві, виконанні робіт, постачанні товарів тощо», — пояснює Денис Ткаченко.

Фактично, «скрутки» є способом легалізувати товар, проданий за готівку без податків, або отримати незаконне відшкодування ПДВ з бюджету за операції, що не існують.Посилаючись на оцінки експертів, Ткаченко оцінює потенційні втрати від подібних «скруток» у десятки мільярдів гривень на рік. В’ячеслав Черкашин вказує на обсяг близько 15 млрд грн на рік.Подолати це явище, на думку Ткаченка, має інтеграція цифрових технологій у систему оподаткування для перетворення аналогової інформації та застарілих процесів на цифрові — це дозволить оптимізувати роботу, підвищити ефективність та створити нові можливості для автоматизації податкового контролю, виявлення та блокування схем з фіктивним ПДВ.

Втрати бюджету. Інфографіка

4. Скільки бюджет втрачає через трансфертне ціноутворення та офшори

Великий бізнес, що працює на міжнародних ринках, також використовує маніпуляції цінами в операціях між пов’язаними компаніями, щоб штучно зменшити базу оподаткування податком на прибуток в Україні. Черкашин наголошує, що на цьому напрямку Україна щороку втрачає до 14 млрд грн. Отже, удосконалення контролю трансфертного ціноутворення мало б виправити ситуацію.

5. Як заробляють на нелегальних сигаретах

Через нелегальну торгівлю підакцизними товарами, за різними оцінками, бюджет втрачає 126–140 млрд грн на рік. Зокрема, через незаконну торгівлю тютюном у 2025 році держбюджет України недоотримав близько 25,2 млрд грн податків. Нелегальні сигарети поширюються через кіоски (38%), магазини (29%) та вуличну торгівлю (12%).Значна частина цієї продукції (близько 39%) має підроблені українські марки, а 52% — це товари з позначкою “Duty Free”, призначені для експорту, але нелегально реалізовані в Україні. За даними моніторингу, ці сигарети часто походять із певних тютюнових фабрик.

6. Від яких нераціональних бюджетних витрат варто відмовитися

Окрім боротьби з тіньовими схемами, значним резервом для наповнення бюджету є ревізія та скорочення неефективних державних витрат.

«На моє глибоке переконання, замість збільшення податкових зобов’язань для малого бізнесу, слід якомога швидше переглянути такі статті видатків, як неефективні державні програми та субсидії, скоротити програми, які не дають відчутного економічного чи соціального ефекту. Переглянути надмірні соціальні видатки, як-от скорочення витрат на утримання невиправдано великого державного апарату, елітні автопарки, коштовні ремонти, незрозуміло великі премії та заохочення державних службовців під час дії воєнного стану», — зазначає Денис Ткаченко.

Оксана Продан, радниця Голови Асоціації міст України, додає, що наповнення державного бюджету мало б починатися насамперед з державного управління, в якому, за останніми даними, мільярди виводяться всупереч даним чи в обхід контролю Фінмоніторингу.

В цьому контексті також варто згадати щедрі програми роздавання грошей усім, як-от «Національний кешбек» або «Зимова підтримка». Адже тільки з вересня 2024 року по серпень 2025 року українці отримали близько 4,4 млрд грн «Національного кешбеку», не рахуючи витрат на організацію та адміністрування цієї програми.

Попри те, що втрати від низки перелічених тіньових схем помітно перевищують потенційні надходження від ПДВ мікробізнесу, у фокусі уваги уряду та МВФ опинилася саме спрощена система оподаткування.Максим Боярчуков пояснює це тим, що дроблення бізнесу через мережі ФОП 3 групи дійсно є одним із найпопулярніших методів «оптимізації» податків великим та середнім бізнесом. За різними розрахунками, через схеми дроблення бізнесу держава щороку втрачає 40–50 млрд. Адже, як підкреслює Олександра Томашевська, податкова консультантка Київського центру підтримки і розвитку бізнесу, мережі ресторанів, магазинів, салонів, інших бізнесів — часто це групи з 10 — 400 маленьких ФОП.Олександра Томашевська вважає, що логіка ініціаторів запровадження ПДВ для всіх ФОП ґрунтується на тому, що це унеможливлює використання спрощенців у схемах обготівкування коштів.

31 липня Верховна Рада України проголосувала законопроєкт, яким забезпечила виплати військовослужбовцям на 2025 рік.

Законопроєкт проголосували за основу й в цілому в день реєстрації. Це був один з небагатьох випадків, коли опозиція голосувала при порушенні регламенту й навіть наполягала на швидкому розгляді проєкту №13573.

Бо коли мова йде про забезпечення військових у воюючій країні, то це першочергове. І дуже добре, що кошти виділили.

Питання: чому планове виділення коштів військовим відбулось в авральному режимі й з порушенням закону?

Тому що ряд народних депутатів при розгляді урядового законопроєкту щодо перерозподілу коштів для фінансування ЗСУ, реєстр.№13439, запропонували забрати в киян близько 8 млрд гривень. При цьому забирали не для військових, а на Укрзалізницю чи в загальний фонд – будь куди, лиш би забрати з бюджету Києва.

Вилучення пропонувалось серед бюджетного року, в порушення Бюджетного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ».

До урядового законопроєкту про внесення змін до Держбюджету на 2025 рік народні депутати внесли ряд альтернативних проєктів, з яких за основу Комітет ВРУ з питань бюджету схвалив №13439-3.

Авторами проєкту є два народні депутати України з Фракції «Слуга народу»:

Юлія Гришина – Заступник Голови депутатської фракції «Слуга народу»,

Олег Бондаренко – Голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

Народні обранці запропонували колегам серед бюджетного року забрати з дохідної частини столичного бюджету надходження від 10% податку на прибуток – кошти, спеціально передбачені законом на виконання функцій столиці (дипломатичних, транспортних, адміністративних, культурно-інформаційних, безпекових, соціальних).

10% податку на прибуток всіх розташованих в Києві підприємств, а не тільки комунальних, почали перераховувати до Київського бюджету з 2015 року, здійснюючи реформу з децентралізації.

Фінансування спеціальних обов’язків столиць є сталою практикою Європи та Сполучених Штатів Америки.

Брюссель, наприклад, отримує щорічну спеціальну дотацію від федерального уряду за Special Financing Act, що становить близько 15% бюджету міста. До бюджету Берліну надходять частини ПДВ й податку на прибуток, чого немає в доходах інших громад Німеччини.

Рекомендації Конгресу Ради Європи про статус столиць, від 2021 року, прямо говорять про компенсацію столицям за додаткові видатки, що випливають із виконання функцій столиці.

Саме таку компенсацію народні обранці запропонували вилучити в законопроєкті №13439-3.

При цьому ініціатори вилучення «забули», що дохідна частина бюджету Києва не тільки збільшена на 10% податку на прибуток відносно структури бюджетів інших громад, але й зменшена на 24% ПДФО.

Київ це єдине місто в Україні, яке отримує 40% ПДФО, всі інші громади отримували до 2021 року 60%.

З 2021 року, за рішенням Президента України, завдяки Меморандуму між представниками Уряду та Асоціації міст України про стримування тарифів, всі, крім Києва, муніципалітети України отримують додаткових 4% ПДФО для забезпечення роботи підприємств теплопостачання без підняття тарифів на тепло.

Про підписання Меморандуму Правління Асоціації міст України схвалило рішення, яке підписав Голова АМУ Віталій Кличко, делегувало представників і запропонувало збільшення на 4% доходів місцевих бюджетів для всіх громад, крім Києва.

Отже, в разі вилучення з дохідної частини бюджету Києва 10% податку на прибуток, яких немає в доходах інших громад, необхідно передбачити додаткове включення до доходів Києва 24% ПДФО, щоб забезпечити надходження як у всіх 64%. Адже Київ, як і інші громади, стримує власними силами тариф на тепло для киян, навіть не отримуючи від держави на це 4%.

Компенсації з державного бюджету за різницю в тарифах з 2022 року не здійснювали, то ж заборгованість держави перед Києвом за стримування тарифів киянам становить зараз близько 10 млрд гривень. Повертати заборгованість місту держава навіть не обіцяє, але при цьому депутати законопроєктом №13439-3 пропонують вилучити з бюджету Києва ще близько 8 млрд гривень.

Як бачимо, крім нехтування законами України та європейськими принципами, окремі законотворці нехтують й законами математики. Але й це не все.

Нагадаю, вилучити в Києва кошти депутати запропонували в законопроєкті, який був спрямований на фінансування військових.

Ефективність використання вилучених в громад коштів найкраще демонструє відповідь Міністерства фінансів України на запит Асоціації міст України.

Змінити розподіл цих коштів Уряд запропонував, коли минуло більш ніж півтора року (!) після вилучення в громад «військового» й «силового» ПДФО, саме в законопроєкті №13439. І пропозиція забрати в Києва податок на прибуток це ще один цинізм з боку авторів ініціативи. Адже протягом 2023-2024 років, коли в громад вже забрали ПДФО, Київ надав допомогу військовим підрозділам майже на 17,5 млрд гривень.

У 2023 році в бюджет Києва надійшло 8,9 млрд гривень податку на прибуток, а військовим надали допомогу на 7 млрд гривень.

У 2024 році податок на прибуток у четвертому кварталі зріс через зміни в Податковому кодексі України для банків і становив 18,9 млрд, то ж військовим Київ допоміг на 10 млрд гривень.

Як бачимо, відсоток направлення коштів військовим з міського бюджету вище, ніж з державного від вилучених раніше в громад коштів саме для військових.

А зараз пропонували з бюджету Києва вилучити кошти не для військових.

В проєкті №13439-3 пропонують забрати кошти киян до загального фонду державного бюджету, в іншому проєкті до Укрзалізниці – будь куди.

Не для військових, але точно від військових.

Бо на 2025 рік в бюджеті Києва заплановано надходження від 10% податку на прибуток в обсязі 14,5 млрд гривень й 9,9 млрд гривень на допомогу військовим підрозділам плюс 1,5 млрд гривень на захисні споруди.

Бюджет Києва на 2025 рік має дефіцит близько 11,8 млрд гривень, відповідно, в разі вилучення податку на прибуток, необхідно буде зменшувати витрати на різні статті.

Вилучення надходжень з бюджету Києва автоматично зменшить допомогу військовим, адже кошти передбачені за умови виконання бюджету.

В проєкті №13439-3 пропонують забрати кошти в Києва, якому з державного бюджету винні близько 10 млрд гривень компенсації різниці в тарифах за стримування міською владою тарифів на тепло; який щорічно напряму й за запитом найнеобхіднішого передає допомогу військовим підрозділам ще на близько 10 млрд гривень .

Перерозподіл витрат дефіцитного міського бюджету, в разі вилучення 10% податку на прибуток посеред року, призведе також до зменшення виплат вчителям і медикам з бюджету міста. Хоча в 2025 році на доплати вчителям Київ передбачив 2,4 млрд гривень, а на медичне забезпечення киян, виплати медикам 6,5 млрд гривень, ці суми можуть бути зменшені через зменшення дохідної частини бюджету міста за ініціативи народних депутатів України.

Але й це ще не все.

Вилучення коштів з бюджету Києва вдарить по всім тимчасово окупованим громадам і тим, що знаходяться в зоні бойових дій, бо забере кошти в людей, які виїхали з рідних громад і проживають в Києві як ВПО.

Київ прийняв 425 000 офіційно зареєстрованих ВПО, які отримують з міського бюджету соціальні виплати разом з іншими киянами.

На соціальний захист в Києві передбачено в 2025 році 9,9 млрд гривень, для всіх категорій за різними програмами – ВПО, дітям з інвалідністю, ветеранам, членам родин загиблих, зниклих безвісті, тих хто в полоні, киянам в складних життєвих обставинах.

Київ додатково допомагає близько мільйону людей.

В кожного з мільйона киян держава може забрати живі гроші в разі вилучення податку на прибуток з бюджету Києва.

Отже, в законопроєкті №13439-3 народні депутати України пропонують забрати гроші  у військових підрозділів й у соціально незахищених киян для того, щоб ….

Для чого?

Очевидно, що не для людей, а проти киян.

Очевидно, що таке вилучення послабить силу українських військових і зробить мільйон киян біднішими.

Очевидно, що вилучення з порушенням законів коштів в Києва стане яскравим виховним моментом для всіх громад, які напряму допомагають військовим, мешканцям і одна одній.

Зменшення допомоги військовим і зменшення доходів мешканців Києва, інших громад з зони активних бойових дій жодним чином не допоможе Україні перемагати агресора.

А отже, Верховна Рада України схвалила єдине правильне рішення 31 липня 2025 року – залишила гроші киянам, проголосувала за законопроєкт №13573 і виділила 412,3 млрд гривень на грошове забезпечення й постачання військових.

Оксана Продан для Української правди

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави», – гарантує стаття 3 Конституції України.

Правоохоронна функція забезпечується правоохоронною системою, яка зобов’язана захищати права громадян, бізнесу, посадовців місцевого самоврядування.

На жаль, останнім часом забагато випадків, коли для захисту прав одних іменем закону порушуються права інших.

Кримінальні провадження розслідуються роками, відповідно слідчі дії щодо бізнесу, посадових осіб нескінченні.

Правоохоронні органи публічно звітують не про вироки, не про захищені права, не про збережені для держави чи постраждалих суми, а про реєстрацію проваджень й проведені обшуки та затримання.

Правоохоронна система сьогодні сприймається не як захисник, а як рейдер, – через необґрунтовані звинувачення, недоведеність справ у судах, безпричинні звинувачення, які відбуваються повсюдно та безкарно.

Давно знівельовані проведені реформи в поліції, нещодавно відмінені конкурси в прокуратурі – питання не до правоохоронців, а до народних обранців, які проголосували за відміну позитивних змін і не запропонували натомість іншої правозахисної політики.

В січні 2025 року Асоціація міст України, а це 1073 громади з усіх регіонів України, звернулись до Президента України як до Гаранта Конституції щодо захисту права громадян на місцеве самоврядування, демократію та справедливість та навели приклади тиску на посадовців муніципалітетівпри проведенні процесуальних дій правоохоронними органами

«Місцеве самоврядування є основою демократії та важливою частиною захисту незалежності України під час повномасштабного вторгнення, сильним місцевим самоврядуванням ми відрізняємось від путінської росії», – зазначено в Зверненні.

Представники бізнесу все частіше заявляють про рейдерство через кримінальне переслідування, про що зазначив академік Богдан Данилишин у статті «Як захистити роботодавців та бізнес: особливості кримінального правозастосуванння в Україні».

Український Forbes оприлюднив вражаючі данні, які стримують інвестиції в Україну разом з агресором: у 2023-2025 роках 77% кримінальних справ проти бізнесу не дійшли до суду.

Слідство публічне, без меж і строків – вбиває репутацію, довіру до бізнесу й влади; обшуки, вилучення, затримання, накладення арештів – зупиняють операції, призводять до втрати людей, виробництв і надходжень до бюджетів всіх рівнів, до зменшення обороноздатності всієї країни.

Все частіше переслідують юристів, які захищають від свавілля.

Це ще більше підриває засади правової держави, де адвокати мають спеціальні процедури захисту професійної діяльності саме для забезпечення повсюдного захисту прав.

Бізнес шукає захисту в міжнародному арбітражі.

Україна все частіше стає відповідачем у справах про незаконне втручання в бізнес.

За незаконні дії представників влади платять українські платники податків, ми з Вами.

Органи місцевого самоврядування звертаються до міжнародних інститутів, які супроводжують реформи в Україні на шляху до Європейського Союзу.

Європейські партнери звертають увагу на порушення демократичних принципів, Європейської хартії місцевого самоврядування й імітацію Україною виконання її зобов’язань.

Через відсутність позитивних змін в реалізації прав і розвитку демократії втрачаємо тут і сьогодні, а також можливості на майбутнє, ми з Вами.

Ми з Вами втрачаємо всередині країни – права, захист, кошти, надходження бюджетів, надію…

Тому маємо діяти.

Маємо бути готовими законом обґрунтовувати кожну свою дію, самостійно чи (та) з юристами.

Оприлюднювати всі порушення з боку правоохоронців і взаємну підтримку в захисті прав з дотриманням закону всіма учасниками процесів.

Продовжувати працювати на відновлення довіри між органами державної влади, місцевого самоврядування та суспільства, що розпочалося 31 липня 2025 року з визнання Верховною Радою України необхідності дотримання закону та демократичних принципів.

Обʼєднуватись якнайбільше для допомоги військовим підрозділам заради нашої Перемоги.

Обʼєднуватись для збереження та розвитку всередині України бізнесу, місцевого самоврядування, демократії, спроможності перемогти зовнішнього агресора.

Джерело