Україна виконала лише 8 з понад 70-и проаналізованих пріоритетів реформ, передбачених Порядком денним асоціації (ПДА) – ключовим документом, що нині регулює відносини між Україною та ЄС. Тенденції протягом грудня 2010–лютого 2011 року характеризуються вкрай повільним поступом; у деяких сферах спостерігається чіткий регрес.

Про це свідчать результати третього етапу (грудень 2010 – лютий 2011 р.) громадського моніторингу виконання Порядку денного асоціації (ПДА), оприлюднені 17 березня 2011 року на прес-конференції в Києві. Моніторинг здійснюють провідні українські аналітичні центри за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

«Переважна більшість пріоритетів стосовно питань політичного діалогу, прав людини, торгівлі, екологічної політики потребує подальшого виконання», – коментує подію керівник проекту, голова Ради Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко.«Варто звернути увагу на те, що й досі відсутнім залишається оприлюднення переліку пріоритетів на 2011 рік», -додає вона. «Спостерігається вторинність уваги до процесів демократизації суспільного життя, взаємин влади та суспільства – і натомість зосередження на економічних, технологічних складових євроінтеграційних пріоритетів. Це зменшує значення ПДА як каталізатора внутрішніх реформ» -наголошує керівник проекту.

За оцінками експертів, у 2010 році Україна виконала лише 8 пріоритетів Порядку денного асоціації Україна-ЄС. У стадії виконання знаходяться 57 пріоритетів, не виконано 5 пріоритетів.

Наприклад, протягом 2010 року Верховна Рада, Президент, Конституційний Суд не зробили кроків, направлених на проведення всеохоплюючої конституційної реформи. Діяльність цих органів влади навпаки віддалила Україну від ефективної конституційної системи стримувань і противаг.

Адміністративна реформа,на переконання експертів,загалом заслуговує здебільшого негативної оцінки, оскільки не вирішує існуючих проблем, а в деяких випадках породжує нові. Вживані заходи фактично спрямовані на централізацію владної вертикалі та домінуючої ролі Президента.

Суттєвим позитивом можна вважати ухваленняЗакон України «Про доступ до публічної інформації».Ухвалення цьогопроцедурного закону було однією з вимог Європейського Союзу щодо дотримання стандартів прозорості діяльності органів державної влади. Для подальшого ефективного застосування відповідного закону необхідно розробити ряд підзаконних нормативно-правових актів.

Загальні результати діяльності держави у сфері забезпечення ефективностівиборчої системина парламентських і місцевих виборах не вповні відповідають принципам ОБСЄ і РЄ, а частково створюють передумови для порушення виборчих прав.
Закон «Про судоустрій і статус суддів» ще більше посилив загрози незалежності суддів. Зокрема, передбачено нереально короткі строки для розгляду справ, а санкцією за їх недотримання – звільнення з посади. Законом не передбачено конкурсних засад для просування судді по службі, не визначено критеріїв, за якими суддів добиратимуть до судів вищого рівня.

У сфері реформи кримінального процесу влада не продемонструвала належної активності.Система правосуддя (особливо у кримінальних та адміністративних справах) стала контрольованою та керованою владою і активно використовується нею як інструмент для заборони мирних зібрань, кримінального переслідування представників опозиції або інших осіб, які становлять політичну небезпеку для нової влади.

Певні кроки протягом 2010 року вживалися у сфері надання адміністративних послуг дозвільного характеру. Найвагомішим результатом стало скасування 22 видів ліцензованої господарської діяльності та впровадження системи електронної державної реєстрації суб’єктів господарювання.

У сфері боротьби проти корупції у 2010 року двічі відтерміновувався момент набрання чинності антикорупційних законів. Наприкінці грудня ці закони втратили чинність, так і не почавши діяти. Проект Закону, внесений Президентом України, в цілому містить лише технічні відмінності в порівнянні з попередніми.

Незадовільними залишаються темпи ухвалення і впровадження технічних регламентів. Уповільнення темпів оновлення стандартів пояснюється відсутністю бюджетного фінансування, а також затримкою затвердження плану Національної стандартизації на 2010 рік, який був ухвалений лише 16 серпня 2010 року.

У сфері реформування державної системи санітарного та фітосанітарного контролю ефективністьнаближення до ЄСпротягом 2010 року залишалась досить низькою.

В енергетичній сфері важливим здобутком стало офіційне завершення процесу приєднання України до договору про заснування Енергетичного співтовариства ЄС та країн Південно-Східної Європи. Входження України до внутрішнього енергетичного ринку Євросоюзу є фактичним початком реалізації концепції секторальної інтеграції України до ЄС, яка закладена в майбутню Угоду про асоціацію. Водночас, якщо темпи реформування будуть залишатись такими ж повільними або реформи виявляться декларативними, Україна не зможе скористатись більшістю переваг приєднання.

Найбільшим досягненням в напрямі енергетичного співробітництва з ЄС є прийняття Закону «Про засади функціонування ринку природного газу. В документі законодавчо закріплена реформа газового ринку країни, на основі відповідних директив ЄС. Важливість цього Закону полягає в тому, що в ньому містяться конкретні зобов’язання держави щодо забезпечення рівного доступу компаній і споживачів до різних сегментів газового ринку, що має створити умови для конкуренції на ринку газу.

Ухвалення у 2010 році закону у сфері державних закупівель було позитивним кроком на шляху покращення державного регулювання та його наближення до європейських стандартів.Водночас протягом півроку після прийняття в закон було внесено кілька змін, які дещо нівелювали його ефективність, звузивши коло предметів закупівлі, щодо яких він застосовується. Це спричинило жорстку відповідь з боку ЄС, зокрема призупинення програм бюджетної підтримки.

В екологічній сферінизький рівень впровадження Рамкової конвенції зі зміни клімату та Кіотського протоколу пов’язаний з тим, що в Україні відсутня політична воля, направлена на боротьбу зі зміною клімату. Також негативним є той факт, що належного контролю у даній сфері не відбувається.