Поправки до законопроектів щодо внесення змін до Податкового кодексу України для покращення інвестиційного клімату

Голові

Комітету Верховної Ради України

з питань податкової та митної політики

Н.П. ЮЖАНІНІЙ

 

Шановна Ніно Петрівно!

Зважаючи на те, що після засідань робочих груп по доопрацюванню проектів Законів України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», реєстр. №5132, «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні), реєстр. №5368, та «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем і засобів їх забезпечення)», реєстр. №5369, в Секретаріаті Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики здійснюється доопрацювання зазначених проектів, прошу врахувати в доопрацьованій редакції наступні пропозиції, спрямовані на зменшення корупційних можливостей та розвиток підприємництва.

У проекті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо покращення інвестиційного клімату в Україні), реєстр. №5368:

1. У абзаці десятому пункту 8 розділу І законопроекту (підпункт 192.1.7. пункту 192.1 статті 192) слова “які адмініструються” замінити словами “які йому належать та адмініструються”.

2. У абзаці двадцять третьому пункту 8 розділу І законопроекту (підпункт 193.1.8. пункту 193.1 статті 193) слово “законодавством” замінити словом “законом”.

3. У абзаці четвертому підпункту 1 пункту 9 розділу І законопроекту слова “до дня запрошення” замінити словами “до дня запрошення рекомендованим листом”.

4. У абзаці тринадцятому підпункту 1 пункту 9 розділу І законопроекту слова “проводити перевірку” замінити словами “проводити у визначеному законом порядку перевірку”.

5. Підпункт 2 пункту 10 розділу І законопроекту викласти в такій редакції:

“2) у пункті 21.2:

слова “посадові особи” замінити словами “посадові (службові) особи”

доповнити новими абзацами такого змісту:

“За прийняття неправомірного рішення, яким визначаються податкові (грошові) зобов’язання платнику податків, посадова особа органу державної податкової служби, яка прийняла таке рішення, а також безпосередній керівник такої посадової особи несуть відповідальність згідно із законом.

За систематичне (повторно протягом року) прийняття неправомірних рішень, якими визначаються податкові (грошові) зобов’язання платників податків, посадова особа органу державної податкової служби, яка прийняла такі рішення, а також безпосередній керівник такої посадової особи заслуговують на звільнення у порядку, передбаченому законом.”.

6. Абзац дев’ятнадцятий підпункту 1 пункту 11 розділу І законопроекту виключити.

7. Абзац десятий підпункту 1 пункту 11 розділу І законопроекту виключити.

8. Підпункт 4 пункту 15 розділу І законопроекту викласти в такій редакції:

“4) пункт 43.5 викласти в такій редакції:

“Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків на підставі даних Реєстру заяв про повернення помилкових та/або надміру сплачених грошових зобов’язань протягом 20 календарних днів з дня подання платником податків заяви про повернення помилкових та/або надміру сплачених грошових зобов’язань.

Формування Реєстру заяв про повернення помилкових та/або надміру сплачених грошових зобов’язань здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

До такого Реєстру вносяться такі дані:

1) найменування платника податку та його індивідуальний податковий номер;

2) дата подання заяви про повернення помилкових та/або надміру сплачених грошових зобов’язань на рахунок платника у банку;

3) сума помилкових та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, зазначена у кожній заяві, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку;

4) реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування суми помилкових та/або надміру сплачених грошових зобов’язань;

5) реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється перерахування суми помилкових та/або надміру сплачених грошових зобов’язань;

6) дата та сума повернення суми помилкових та/або надміру сплачених грошових зобов’язань на рахунок платника у банку;

Внесення даних до Реєстру заяв про повернення перерахування суми помилкових та/або надміру сплачених грошових зобов’язань посадовими особами відповідних органів здійснюється з дотриманням вимог законів щодо електронного підпису та електронного документообігу.

Порядок ведення та форма Реєстру заяв про повернення перерахування суми помилкових та/або надміру сплачених грошових зобов’язань затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Заяви про повернення помилкових та/або надміру сплачених грошових зобов’язань автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення помилкових та/або надміру сплачених грошових зобов’язань протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення помилкових та/або надміру сплачених грошових зобов’язань здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Дані Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, передбачені цим пунктом, крім підпункту 4 цього пункту щодо реквізитів поточного рахунка платника податку для перерахування помилкових та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, не є інформацією з обмеженим доступом, та підлягають щоденному, крім вихідних, святкових та неробочих днів, оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Порядок надання відповідної інформації центральним органом виконавчої влади, що реалізує податкову та митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для її оприлюднення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.”.

9. Пункт 15 розділу І законопроекту доповнити новим підпунктом такого змісту:

“5) доповнити новим пунктом 43.7 такого змісту:

“43.7. У разі якщо сума помилково та/або надміру сплаченого податкового та/або грошового зобов’язання (в  тому  числі пені) платника податків, яка виникла після 01 січня 2017 року, не була вчасно повернута останньому у порядку та у строки, передбачені цим Кодексом, така сума вважається заборгованістю бюджету.

На суму заборгованості бюджету нараховується пеня із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої за кожний календарний день прострочення у її сплаті, включаючи день погашення (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).”.

10. У абзаці третьому пункту 22 розділу І законопроекту слова та цифри “протягом 25 календарних днів” замінити словами та цифрами “протягом 10 календарних днів”.

11. Абзац восьмий пункту 22 розділу І законопроекту виключити.

12. Після підпункту 1 пункту 52 розділу І законопроекту доповнити новими абзацами такого змісту:

“доповнити пунктом 87.11 в такій редакції:

“87.11.Погашення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків може бути здійснено шляхом проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов’язань відповідного бюджету перед таким платником податків, що виникли згідно з нормами податкового або бюджетного законодавства чи цивільно-правових угод, строк погашення яких настав до моменту виникнення грошових зобов’язань платника податків. Таке погашення здійснюється на підставі заяви платника податків за рішенням керівника (заступника керівника) контролюючого органу. Учасниками таких взаєморозрахунків можуть бути один або декілька платників податків. Порядок проведення взаєморозрахунків визначається Кабінетом Міністрів України.”.

13. У абзаці шостому підпункту 2 пункту 58 розділу І законопроекту цифри та слова “1 мільйон гривень” замінити цифрами та словами “10 мільйонів гривень”.

14. У абзаці двадцять другому підпункту 2 пункту 58 розділу І законопроекту цифри та слова “1 мільйон гривень” замінити цифрами та словами “3 мільйони гривень”.

15. Після пункту 59 розділу 1 законопроекту доповнити новим пунктом такого змісту:

“60. Статтю 103 доповнити новим пунктом такого змісту:

“103.131. Суми надміру сплаченого податку, не повернуті платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення заборгованості, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Порядок нарахування пені та її сплати на користь платника податку затверджує Кабінет Міністрів України.”.

16. Абзаци восьмий та дев’ятий підпункту 2 пункту 60 розділу І законопроекту виключити.

17. Після абзацу десятого пункту 61 розділу І законопроекту доповнити новими абзацами такого змісту:

“За умови що, рішенням контролюючого органу вищого рівня чи рішенням суду прийнято рішення про задоволення скарги платника податку про скасування рішення контролюючого органу про відмову у задоволенні заяви платника податків про припинення процедури зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до контролюючого органу, який прийняв рішення щодо зупинення реєстрації, застосовуються наступні штрафні санкції:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, — у разі незаконної зупинки реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, — у разі незаконної зупинки реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, — у разі незаконної зупинки реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, — у разі незаконної зупинки реєстрації від 61 до 365 календарних днів.”.

18. У абзаці дванадцятому пункту 62 розділу І законопроекту (абзац другий пункту 1201.2) цифри та слова “50 відсотків” замінити цифрами та словами “30 відсотків”.

19. Підпункт 2 пункту 67 розділу І законопроекту викласти в такій редакції:

“2) у пункті 137.6 слова “наступних податкових (звітних) періодів” замінити словами “ наступного податкового (звітного) року, а зменшує фінансовий результат до оподаткування у наступному податковому (звітному) році відповідно до підпункту 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 цього Кодексу”.

20. У абзаці третьому підпункту 1 пункту 68 розділу І законопроекту слова “абзацами такого змісту” замінити словами “абзацом такого змісту”.

21. Абзац четвертий підпункту 1 пункту 68 розділу І законопроекту виключити.

22. У абзаці двадцять другому підпункту 4 пункту 70 розділу І законопроекту цифри “140.5.10 — 140.5.12” замінити цифрами “140.5.10 — 140.5.13”.

23. Після абзацу двадцять п’ятого підпункту 4 пункту 70 розділу І законопроекту доповнити новим абзацом такого змісту:

“140.5.13. на суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до розділу ХІІ цього Кодексу щодо об’єктів нежитлової нерухомості, врахованого у витратах звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.”.

24. Підпункт 1 пункту 71 розділу І законопроекту доповнити новими абзацами такого змісту:

“доповнити новим підпунктом 141.1.8 у такій редакції:

“141.8. Особливості обліку під час реорганізації

141.8.1. Об’єкти основних засобів та нематеріальних активів юридичної особи, що припиняється у зв’язку з проведенням реорганізації, включаються до складу відповідних груп основних засобів та нематеріальних активів платника податків (платників податків) – правонаступника (правонаступників) за залишковою вартістю, яка визначена  на дату затвердження передавального акту (розподільчого балансу) з урахуванням положень статті 138 цього Кодексу та підлягає амортизації в порядку, визначеному цим Кодексом.

141.8.2 Фінансовий результат до оподаткування платника податку – правонаступника зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що обліковувалось у платника податку, який припиняється в процесі реорганізації шляхом перетворення на дату затвердження передавального акту.

141.8.3 Фінансовий результат до оподаткування платників податків – правонаступників зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що обліковувалось у платника податку, що реорганізується шляхом поділу пропорційно до отриманої частки майна, згідно з розподільчим балансом.

141.8.4. Фінансовий результат до оподаткування платника податку – правонаступника зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що обліковувалось у платника податку (платників податків), який (які) припиняється (припиняються) в процесі реорганізації шляхом приєднання, на дату затвердження передавального акту, крім випадків, коли платник (платники) податку, що припиняється (припиняються), та платник податку – правонаступник були пов’язаними особами менш ніж вісімнадцять послідовних місяців до дати до дати завершення приєднання.

141.8.5. Фінансовий результат до оподаткування платника податку – правонаступника зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що обліковувалось у платників податків, які припиняються в процесі реорганізації шляхом злиття, на дату затвердження передавального акту, крім випадків, коли платники податків, що припиняються, були пов’язаними особами менш ніж вісімнадцять послідовних місяців до дати завершення злиття.

141.8.6. Платник податку, з якого був здійснений виділ та платник податку (платники податку), що утворився (утворилися) внаслідок виділу, мають право зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що обліковувалось у платника податку до виділу, пропорційно до отриманої частки майна, згідно з розподільчим балансом.

141.8.7. Положення підпунктів 141.8.3-141.8.6 застосовуються щодо суми від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податків, що реорганізовується (з якого здійснюється виділ), яка виникла за наслідками податкового (звітного) періоду з 01 січня 2017 року, без врахування суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.”.

25. У абзаці четвертому підпункту 4 пункту 76 розділу І законопроекту слова та цифри “40 євро” замінити словами та цифрами “80 євро”.

26. Абзац десятий підпункту 2 пункту 78 розділу І законопроекту викласти в такій редакції:

“витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів (а тому числі вантажні транспортні засоби та/або легкові транспортні засоби за наявності відповідної ліцензії);”.

27. Абзац вісімнадцятий підпункту 2 пункту 78 розділу І законопроекту викласти в такій редакції:

“легкові та вантажні автомобілі вантажопідйомністю менше 3500 кг.”.

28. Пункт 89 розділу І законопроекту доповнити новим підпунктом такого змісту:

“11) у пункті 200.23:

у другому реченні слова “на момент виникнення пені” замінити словами “на момент виникнення заборгованості”;

доповнити новим реченням такого змісту:

“Порядок нарахування пені та її сплати на користь платника податку затверджує Кабінет Міністрів України.”.

29. Пункт 118 розділу І законопроекту викласти в такій редакції:

“118. У статті 291:

1) у пункті 291.4:

у підпункті 1 слова та цифри “не перевищує 300000 гривень” замінити словами та цифрами “не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі – мінімальна заробітна плата)”;

у абзаці третьому підпункту 2 слова та цифри “не перевищує 1500000 гривень” замінити словами та цифрами “не перевищує 1100 розмірів мінімальної заробітної плати”;

у підпункті 3 слова та цифри “не перевищує 5000000 гривень” замінити словами та цифрами “не перевищує 3650 розмірів мінімальної заробітної плати”;

2) підпункт 291.4.1 пункту 291.4 доповнити словами: “, а також працівники, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період”;

3) у підпункті 291.5.8 пункту 291.5 слова “суб’єкти господарювання” замінити словами “платники податків”.

30. Пункт 121 розділу І законопроекту виключити.

31. Пункт 122 розділу І законопроекту виключити.

32. Підпункт 4 пункту 123 розділу І законопроекту викласти в такій редакції:

“4) в абзаці третьому пункту 296.10:

у першому реченні слова та цифри “не перевищує 1000000 гривень” замінити словами та цифрами “не перевищує 730 розмірів мінімальної заробітної плати”;

у другому реченні слова та цифри “понад 1000000 гривень” замінити словами та цифрами “понад 730 розмірів мінімальної заробітної плати”;

у третьому реченні слова “дії свідоцтва” замінити словами “реєстрації суб’єкта господарювання як”.

33. У абзаці двадцять п’ятому підпункт 1 пункту 131 розділу І законопроекту цифру “52” замінити цифрою “53”.

34. Після абзацу тридцять п’ятого підпункт 1 пункту 131 розділу І законопроекту доповнити новим абзацом такого змісту:

“53. Застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 1201 цього Кодексу, здійснюється за порушення, які виникли у період з 1 січня 2017 року.”.

35. Абзаци десятий – вісімнадцятий підпункту 2 пункту 131 розділу І законопроекту викласти в такій редакції:

“42. Платники податку на прибуток при розрахунку амортизації основних засобів можуть застосовувати починаючи з 1 січня 2017 року такі мінімально допустимі строки амортизації для окремих груп основних засобів:

Групи

Мінімально допустимі строки корисного використання, років

група 3 – передавальні пристрої

2

група 4 – машини та обладнання

2

група 5 – транспортні засоби

2

група 6 – інструменти, прилади, інвентар, меблі

2

група 7 – тварини

4

група 8 – багаторічні насадження

4

група 16 – довгострокові біологічні активи

4

Основні засоби мають бути введені в експлуатацію платником податків в межах одного з податкових (звітних) періодів, починаючи з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2021 року.

Основні засоби мають бути введені в експлуатацію платником податків в межах одного з податкових (звітних) періодів, починаючи з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2021 року.

При цьому, такі основні засоби повинні використовуватись у власній господарській діяльності та не можуть продаватись або надаватись в оренду іншим особам (за виключенням платників податків, основним видом діяльності яких є послуги за надання в оренду майна).

У разі недотримання визначених вимог до закінчення періоду нарахування амортизації з використанням мінімально допустимих строків амортизації, визначених у цьому пункті, починаючи з дати введення їх в експлуатацію, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт не використання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний:

- збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до цього пункту протягом податкових (звітних) періодів, в яких здійснювалось нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цьому пункті;

- зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до пункту 138.3  статті 138 цього Кодексу за відповідні податкові (звітні) періоди.

При застосуванні положень цього пункту норми пункту 138.3 статті 138 цього Кодексу не застосовуються в частині нарахування амортизації у відповідності до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів та методів її нарахування.

У разі проведення реорганізації чи виділу відповідно до пункту 141.8 статті 141 цього Кодексу, право на застосування мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цьому пункті, переходить до правонаступника (-ів) відповідно до частки капітальних інвестицій, що отримані таким правонаступником (-ами) згідно з розподільчими балансом чи передавальним актом.”.

36. Після підпункту 3 пункту 131 розділу І законопроекту доповнити новим підпунктом такого змісту:

“4) пункт 6 підрозділу 6 викласти в такій редакції:

“6. Встановити, що індекс споживчих цін за 2015 та 2016 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів), земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення застосовується із значенням 100 відсотків.”.

37. Розділ ІІ законопроекту після пункту 5 доповнити новим пунктом такого змісту:

“6. Установити, що з 1 січня 2017 року до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок податків у відповідності до цього Закону, ставка єдиного податку, податку на майно та збору за місця для паркування транспортних засобів застосовується з коефіцієнтом 0,5.”.

З повагою,

Народний депутат України                              Оксана ПРОДАН (посв. №079)

 

Можливість коментувати відключена.