Бізнес залишається у квартирах. "Так" – сказав Президент підприємцям, які винаймають офіси в житлових будинках. Він ветував закон про фактичну заборону ведення виробничої діяльності вдома. Верховна Рада ухвалила його два тижні тому. Через заміну одного слова у старій редакції спантеличився весь малий бізнес. 

Закон про заборону ведення виробничої діяльності у квартирі – таких, як пані Вікторія, мав би налякати найбільше. Три роки тому із подругами у столиці в трикімнатній квартирі на Печерську вони організували напівлегальну перукарню. Податок орендарки платять, але переводити житлове приміщення у статус нежитлового не хочуть, бо дорого. Дешевше вирішити проблему "полюбовно". 

Вікторія, власниця перукарні:

- Если все-таки придут к какому-то решению, договоримся, как это обычно бывает, пострижем, сделаем чьей-то жене маникюр-педикюр, и все будет хорошо.

Олексій працює легально – тримає мережу перукарень. Усі свої приміщення переоформив у нежитлові. На цю процедуру витратив понад три тисячі доларів і купу часу – бо треба обійти 16 інстанцій. Не обійшлося і без хабарів. 

Олексій Антонюк, власник мережі перукарень:

- Государству нужно один раз создать правила и за одну ночь это легализовать, и если у человека есть это помещение и оно десять лет работает, и прийти и выдать человеку документы, чтобы он не стоял в очередях, а не создавать какие-то уловки и ухищрения.

Головна хитрість законопроекту – в одному новому слові у тексті документа. Промислову діяльність автори замінили на виробничу. Цим перекреслили бізнес у квартирах як такий. 

Юлія Головіна, заступник виконавчого директора з правових питань Федерації роботодавців ЖКГ України:

- Звичайно, це буде певною мірою утруднювати трактування саме тих, хто буде утруднювати трактування, адже немає чіткого визначення на законодавчому рівні цих термінів.

Окрім витрат на оформлення нової документації, підприємці сплачували б більше за комуналку, а також екологічний збір. Плюс місцеві збори та податки. 

Оксана Продан, голова Всеукраїнського об’єднання малого та середнього бізнесу:

- Всі комунальні платежі, вони для підприємницької діяльності вищі по ціні, тому держава зацікавлена в той чи інший спосіб перевести житлові приміщення у нежитлові

Розмежування понять – лише ширма, за нею аналітики вбачають "шкірний" інтерес авторів законопроекту.

Генріх Людкевич, Президент Асоціації професійних управителів нерухомістю:

- Якщо піде така політика, прийдеться переїжджати в офісні центри, може, це теж одне з завдань суб’єктів законодавчої ініціативи.

Нардеп від БЮТ Юрій Сербін – співавтор законопроекту. Бізнес його родини справді пов’язаний із потужною будівельною компанією "Екобуд". Але чутки про лобі своїх інтересів – відкидає. Визнає – парламентарі припустилися помилки і переплутали слова – "промислове" та "виробниче" призначення. 

Юрій Сербін, народний депутат, співавтор законопроекту:

- Для того, щоб ви розвивали малий та середній бізнес, треба повернутися до старого визначення, що не дозволяється розміщувати на перших поверхах житлових будинків приміщення промисловго призначення.

Про ветування закону депутати ніби самі попрохали у зверненні до Президента. Наразі вони готуватимуть до розгляду в парламенті виправлений проект поправок до шостої статті Житлового Кодексу. 

Автор: Ірина Заєць. Оператори: Сергій Дунда, Олександр Колосов. Перший Національний.