Комітет

Верховної Ради України

з питань соціальної політики,

зайнятості та пенсійного забезпечення

Відповідно до статей 89 та 116 Регламенту Верховної Ради України в порядку законодавчої ініціативи вношу пропозиції до проекту Трудового кодексу України, реєстр. №1658 від 27.12.2014 року.

1. У частині 1 статті 18 законопроекту після словосполучень «індивідуальних норм» та «оприлюднено у порядку» додати розділові знаки – коми.

2. Частину 2 статті 27 законопроекту виключити. Частини 3-5 вважати частинами 2-4 відповідно.

3. Частину 4 статті 27 законопроекту доповнити словами «або документу про відповідність медичного огляду вимогам законодавства».

4. Друге речення частини 1 статті 28 законопроекту «Медичний огляд проводиться за рахунок коштів роботодавця.» виключити.

5. У частині 2 статті 28 законопроекту слова «встановлює роботодавець з урахуванням умов проходження такого огляду» замінити словами «визначається законодавством».

6. Частину 1 статті 31 законопроекту після слів «визначену роботодавцем» доповнити словами «, прямо чи опосередковано,».

7. Пункти 6 та 9 частини 1 статті 40 законопроекту виключити. Пункти 7 та 8 вважати пунктами 6 та 7 відповідно.

8. У частині 3 статті 42 законопроекту слова «на підставах» замінити словами «на загальних підставах».

9. У пункті 3 частини 1 статті 47 законопроекту слова «без дотримання певних вимог» замінити словами «без дотримання вимог, визначених цим Кодексом».

10. У пункті 4 частини 1 статті 47 законопроекту слово «та» замінити словом «або».

11. Перше речення частини 1 статті 48 законопроекту після слів «умов трудового договору» доповнити словами «, які не є обов’язковими згідно цього Кодексу,».

12. У частині 2 статті 49 законопроекту після словосполучення «трудового договору» додати розділовий знак – кому.

13. Частину 2 статті 51 законопроекту доповнити новими пунктами такого змісту:

«7) документ про проходження медичного огляду у випадках, коли згідно законодавства він є обов’язковим;

8) для осіб без громадянства чи іноземців – дозвіл на працевлаштування, виданий центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальним органом зайнятості в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».

14. У частині 5 статті 51 законопроекту третє речення «Відмова особи від надання письмової згоди на збирання інформації щодо неї не може бути підставою для відмови у прийнятті на роботу.» виключити.

15. У абзаці 1 частини 1 статті 53 законопроекту слово «законодавством» замінити словом «законом».

16. У абзаці 2 частини 1 статті 53 законопроекту слова «наступного дня» замінити словами «наступного робочого дня».

17. Частину 2 статті 53 законопроекту викласти в такій редакції:

«Ненадання документів, визначених статтею 51 цього Кодексу, обраною на посаду особою без поважних причин для укладення трудового договору протягом тижня після закінчення строків, установлених частиною першою цієї статті, дає роботодавцеві право відмовити зазначеній особі у прийнятті на роботу».

18. У частині 1 статті 54 законопроекту слова «трудовим законодавством» замінити словом «законом».

19. У другому реченні частини 3 статті 54 законопроекту слова «наступного дня» замінити словами «наступного робочого дня».

20. Частину 4 статті 54 законопроекту викласти в наступній редакції:

«Ненадання документів, визначених статтею 51 цього Кодексу переможцем конкурсу без поважних причин для укладення трудового договору протягом тижня після закінчення встановленого строку дає роботодавцеві право відмовити йому у прийнятті на роботу».

21. У частині 3 статті 62 законопроекту друге речення «Трудовий договір вважається продовженим на невизначений строк також у разі, якщо строковий трудовий договір за цією самою трудовою функцією укладається з працівником повторно (два і більше разів), а перерва між звільненням і прийняттям на роботу становить менше двох тижнів» виключити.

22. У першому реченні частини 2 статті 67 законопроекту словосполучення «на підставі заяви працівника» виділити комами.

23. У другому реченні частини 2 статті 67 законопроекту слова «або можливості створити відповідне робоче місце» виключити.

24. У третьому реченні частини 2 статті 67 законопроекту після слова «професії» поставити кому.

25. У абзаці 2 частини 1 статті 73 законопроекту слово «трьох» замінити словом «двох».

26. У частині 3 статті 73 законопроекту слова «або медикаментів, прийнятих як засіб лікування» виключити.

27. У частині 3 статті 74 законопроекту друге речення «За працівником у таких випадках зберігається середня заробітна плата на весь час відсторонення» виключити.

28. У другому реченні абзацу 2 частини 1 статті 75 законопроекту після слова «безпеки» поставити кому.

29. У частині 3 статті 75 законопроекту після слів «у сфері охорони парці» поставити кому.

30. Частину 4 статті 75 законопроекту виключити.

31. Друге речення частини 1 статті 76 законопроекту викласти в такій редакції «, якщо підстави для проведення службового розслідування не підтвердяться, а в разі підтвердження підстав – не зберігається».

32. У частині 1 статті 87 законопроекту слово «три» замінити словом «два».

33. Назву статті 108 законопроекту доповнити словами «чи батьків».

34. Частину 2 статті 108 законопроекту після слів «одиноких матерів» доповнити словами «чи батьків».

35. У частині 3 статті 132 законопроекту слова «жінці, яка» замінити словами «працівнику, який».

36. Частину 1 статті 241 законопроекту перед словами «двох разів на місяць» доповнити словами «не рідше».

37. В частині 1 статті 250 законопроекту слово «можуть» замінити словом «повинні».

38. Частину 3 статті 250 законопроекту викласти в такій редакції:

«За працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію зберігаються місце роботи і посада».

39. В частині 4 статті 250 законопроекту слова «, середній заробіток у роботодавця, більше ніж на один рік» виключити.

40. Частину 2 статті 258 законопроекту доповнити словами «і не відносяться до доходів працівника».

41. У третьому реченні пункту 1 частини 2 статті 261 законопроекту слова «може бути видано за наявності згоди працівника» замінити словами «має визначати пропорційність стягнення сум».

42. Частину 1 статті 264 законопроекту після слів «компенсаційних виплат» доповнити словами «з вини роботодавця,».

43. Частину 1 статті 289 законопроекту після слів «одиноким матерям» доповнити словами «чи батькам».

44. Главу 3 Книги четвертої законопроекту (статті 303 – 310) виключити. Главу 4 Книги четвертої вважати Главою 3 Книги четвертої , статті 311 – 398 вважати статтями 303 – 390 відповідно.

45. Абзац другий частини 2 статті 332 законопроекту виключити.

46. Статтю 341 законопроекту викласти в такій редакції:

«Стаття 341. Соціальний діалог

1.Соціальний діалог – процес ведення консультацій та переговорів з метою визначення та зближення позицій, досягнення домовленостей та прийняття узгоджених рішень з питань формування та реалізації державної соціальної та економічної політики сторонами соціального діалогу в особі:

профспілок та їх об’єднань, які представляють та захищають інтереси  найманих працівників;

організацій роботодавців та підприємців та їх об’єднань, які представляють та захищають інтереси роботодавців чи підприємців, які користуються найманою робочою силою та статутами яких передбачено участь в соціальному діалозі;

державних органів виконавчої влади та виконавчих органів місцевого самоврядування.

2. Соціальний діалог здійснюється у порядку, встановленому законодавством України, яке складається, зокрема, із Конституції України, законів України «Про соціальний діалог в Україні», “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності”, “Про організації роботодавців та їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності”, “Про колективні договори і угоди”, “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)”, цього Закону, трудового законодавства, інших нормативно-правових актів, положення яких базуються та діють з дотриманням міжнародних договорів (Конвенцій Міжнародної Організації Праці при ООН), ратифікованих Україною, на принципах:

законності та верховенства права;

вільної правової спроможності сторін та їх учасників щодо участі у соціальному діалозі у складі відповідної сторони, виходячи з їх індивідуальної чи консолідованої репрезентативності;

незалежності та рівноправності сторін;

конструктивності та взаємодії;

добровільності та прийняття реальних зобов’язань;

взаємної поваги та пошуку компромісних рішень;

обов’язковості розгляду пропозицій сторін;

пріоритету узгоджувальних процедур;

відкритості та гласності;

обов’язковості дотримання досягнутих домовленостей;

відповідальності за виконання прийнятих зобов’язань.

3. Соціальний діалог здійснюється на національному, галузевому, територіальному та локальному (підприємство, установа, організація) рівнях на тристоронній або двосторонній основі.

4. До сторін соціального діалогу належать:

на національному рівні:

профспілкова сторона, суб’єктами якої є професійні спілки та їх об’єднання, які мають статус всеукраїнських;

сторона роботодавців, суб’єктами якої є  організації роботодавців і підприємців, які користуються найманою робочою силою, та їх об’єднання, які мають статус всеукраїнських;

сторона органів державної виконавчої влади, суб’єктом якої є Кабінет Міністрів України;

на галузевому рівні – профспілкова сторона, суб’єктами якої є всеукраїнські профспілки та їх об’єднання, що діють у межах певного виду або кількох видів економічної діяльності;

сторона роботодавців, суб’єктами якої є всеукраїнські об’єднання організацій роботодавців і підприємців, які користуються найманою робочою силою, що діють у межах певного виду або кількох видів економічної діяльності;

сторона органів виконавчої влади, суб’єктами якої є відповідні центральні органи виконавчої влади;

на територіальному рівні – профспілкова сторона, суб’єктами якої є профспілки відповідного рівня та їх об’єднання, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

сторона роботодавців, суб’єктами якої є організації роботодавців і підприємців, які користуються найманою робочою силою, та їх об’єднання, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

сторона органів виконавчої влади, суб’єктами якої є місцеві органи виконавчої влади, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

На території відповідної адміністративно-територіальної одиниці стороною соціального діалогу можуть бути виконавчі органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством;

на локальному рівні – сторона працівників, суб’єктами якої є первинні профспілкові організації, а в разі їх відсутності – вільно обрані для ведення колективних переговорів представники (представник) працівників;

сторона роботодавця, суб’єктами якої є роботодавець та/або уповноважені представники роботодавця.

5. Для участі у колективних переговорах з укладення колективних договорів і угод, тристоронніх або двосторонніх органах та у міжнародних заходах склад суб’єктів профспілкової сторони та сторони роботодавців визначається за критеріями представницької репрезентативності.

6. Загальними критеріями репрезентативності сторін соціального діалогу для суб’єктів профспілкової сторони та сторони роботодавців є:

легалізація (реєстрація) зазначених організацій (об’єднань) та їх статус;

для профспілок, їх організацій та об’єднань – частка чисельності їх членів у загальній чисельності працюючих;

для організацій роботодавців і підприємців та їх об’єднань – частка чисельності працівників, які працюють на підприємствах – членах відповідних організацій роботодавців і підприємців, які користуються найманою робочою силою у загальній чисельності працюючих;

галузева та територіальна розгалуженість.

7. Визначення критеріїв репрезентативності на рівнях соціального діалогу:

7.1. На національному рівні для участі у колективних переговорах з укладення Генеральної угоди, для делегування представників до Національної тристоронньої соціально-економічної ради, до органів управління фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування та інших тристоронніх органів соціального діалогу, участі у міжнародних заходах репрезентативними є об’єднання профспілок та об’єднання організацій роботодавців і підприємців, які:

легалізовані (зареєстровані) відповідно до чинного законодавства;

є всеукраїнськими об’єднаннями профспілок, що налічують не менш як сто п’ятдесят тисяч членів;

є всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців і підприємців, на підприємствах членів яких працюють не менш як сто п’ятдесят  тисяч працівників;

мають у своєму складі профспілки, їх організації та об’єднання організацій роботодавців у більшості адміністративно-територіальних одиниць України, визначених частиною другою статті 133 Конституції України, а також не менш як три всеукраїнські профспілки та не менш як три всеукраїнські об’єднання організацій роботодавців і підприємців.

7.2. На галузевому рівні для участі у колективних переговорах з укладення галузевих (міжгалузевих) угод та для делегування представників до органів соціального діалогу на відповідному рівні репрезентативними є професійні спілки та їх об’єднання, організації роботодавців і підприємців та їх об’єднання, які:

легалізовані (зареєстровані) відповідно до чинного законодавства;

є всеукраїнськими профспілками працівників, зайнятих у відповідній галузі, які ініціювали формування галузевої (міжгалузевої) профспілкової сторони для участі у колективних переговорах з укладення галузевих (міжгалузевих) угод та для делегування представників до органів соціального діалогу на відповідному рівні, до якої має право долучитися будь-яка інша профспілка спорідненої галузі з врахуванням її репрезентативності;

7.3. На територіальному рівні для участі у колективних переговорах з укладення територіальних угод та для делегування представників до органів соціального діалогу репрезентативними є професійні спілки та їх об’єднання і організації роботодавців та їх об’єднання, які:

легалізовані (зареєстровані) відповідно до закону;

є обласними, місцевими профспілками, їх організаціями та об’єднаннями, створеними за територіальною ознакою у відповідній адміністративно-територіальній одиниці;

є організаціями роботодавців і підприємців, їх об’єднаннями, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

7.4. На локальному рівні для участі у колективних переговорах з укладення колективних договорів відповідно до закону репрезентативними є:

сторона працівників, суб’єктами якої є первинні профспілкові організації, а в разі їх відсутності – вільно обрані представники (представник) працівників;

сторона роботодавця, суб’єктом якої є роботодавець/підприємець та/або уповноважений представник роботодавця/підприємця.

8. Професійні спілки та їх об’єднання, організації роботодавців і підприємців та їх об’єднання за рішенням своїх виборних органів можуть надавати повноваження іншим репрезентативним організаціям та об’єднанням відповідного рівня для представлення своїх інтересів або вносити на розгляд відповідних органів соціального діалогу свої пропозиції. Ці пропозиції є обов’язковими для розгляду сторонами під час формування узгодженої позиції та прийняття рішень.

9. Оцінка відповідності критеріям репрезентативності профспілок та їх об’єднань, організацій роботодавців і підприємців та їх об’єднань проводиться на засадах консенсусу між учасниками сторони відповідного рівня або в судовому порядку.

10. Форми соціального діалогу здійснюються між сторонами соціального діалогу або суб’єктами однієї із сторін відповідного рівня у формах:

обміну інформацією;

консультацій;

узгоджувальних процедур;

колективних переговорів з укладення колективних договорів і угод».

47. Статтю 342 законопроекту викласти в такій редакції:

«Стаття 342. Колективні переговори та укладення колективного договору та угоди

1. Колективним переговорам передує обмін інформацією та консультації між учасниками соціального діалогу з метою з’ясування позицій, досягнення домовленостей, пошуку компромісу і прийняття спільних рішень з питань економічної і соціальної політики та соціально-трудових відносин.

2. Порядок обміну інформацією визначається сторонами. Жодна із сторін не може відмовити в наданні інформації, крім випадків, якщо така інформація відповідно до закону належить до інформації з обмеженим доступом.

3. Консультації проводяться за пропозицією одного із суб’єктів соціального діалогу або однієї із сторін соціального діалогу з метою визначення та зближення позицій при прийнятті рішень сторонами або стороною, що належать до їх компетенції у порядку, визначеному на засадах консенсусу.

4. Узгоджувальні процедури здійснюються з метою врахування позицій учасників соціального діалогу, вироблення компромісних узгоджених рішень під час розроблення проектів нормативно-правових актів.

5. Недосягнення компромісу між сторонами за результатами узгоджувальних процедур не може бути підставою для перешкоджання роботі органів соціального діалогу

6. За результатами колективних переговорів укладаються колективні договори та угоди:

на національному рівні – генеральна угода;

на галузевому рівні – галузеві (міжгалузеві) угоди;

на територіальному рівні – територіальні угоди;

на локальному рівні – колективні договори.

Порядок проведення колективних переговорів визначається законом».

48. Частину 1 статті 353 законопроекту після слів «свої повноваження,» доповнити словами «за наявності відповідного направлення на перевірку та посвідчення державного інспектора,».

49. Частину 1 статті 354 законопроекту перед пунктом 1 доповнити новим пунктом такого змісту:

«1) здійснювати нагляд та контроль за дотриманням трудового законодавства відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»;»;

пункти 1 – 4 частини 1 статті 354 законопроекту вважати пунктами 2 – 5 відповідно.

50. Частину 3 статті 356 законопроекту викласти в такій редакції:

«3. Перед проведенням перевірки державний інспектор праці зобов’язаний надати роботодавцю або його представнику направлення на перевірку та своє посадове посвідчення».

51. Частину 4 статті 356 законопроекту доповнити словами «або викласти свої заперечення до підписання акту».

52. Друге речення частини 5 статті 356 законопроекту після слів «або інший,» доповнити словами «обґрунтований та».

53. У частині 6 статті 357 законопроекту слова «має право» виключити, слово «скласти» замінити словом «складає».

54. В першому реченні частини 1 статті 357 законопроекту слово «чи» замінити словами «та/або».

55. Перше речення частини 2 статті 357 законопроекту після слів «інспектора праці» доповнити словами «його керівнику».

56. У першому реченні частини 5 статті 357 законопроекту слова «з дня його винесення» замінити словами «з дня ознайомлення з ним».

57. Частину 1 статті 358 законопроекту після слів «при проведенні» доповнити словами «у відповідності до закону».

58. Частину 1 статті 359 законопроекту доповнити словами «, в тому числі зобов’язані відшкодувати державі згідно з регресом кошти, виплачені в зв’язку з порушенням ними закону».

59. Перше речення частини 1 статті 366 законопроекту доповнити словами «, якщо інше не передбачено трудовим договором, договором про повну матеріальну відповідальність чи законом».

60. Пункт 2 частини 2 статті 367 законопроекту після слів «у разі порушення» доповнити словами «з його вини».

61. Абзац другий пункту 7 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту виключити.

62. Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту після пункту 7 доповнити новим пунктом такого змісту:

«8. Кабінету Міністрів України протягом одного місяця з дня набрання чинності цим Кодексом забезпечити встановлення грошового забезпечення для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у розмірах не менше, ніж для Національної поліції України.»;

Пункт 8 вважати пунктом 9 відповідно.

Прошу запросити мене на засідання Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення, на якому буде розглядатися проект Трудового кодексу України , реєстр. №1658, до другого читання.

Народний депутат України                                  Оксана ПРОДАН (посв. №079)