Шановна Оксано Петрівно!

Звертається до Вас Петро Георгійович Стратан із Чернівців.

З Вашого дозволу двічі направив один і той же лист – звернення до депутата ВРУ (листи від 30/07/2014 та  від 18/11/2014).

В листі йшла мова про існуючи проблеми, щодо пристосування Постанови №170 НКРЕ від 27/02/2014, та затвердженою в Мінюсті 26/05/2014 за №539/25316, про незрозумілі і несправедливі умови для нас, фізичних осіб, що виробляють електроенергію в приватному господарстві і мають на меті продавати її державі за «зеленим» тарифом. Йшлося також про те, з якими труднощами стикається фізична особа, коли звертається по цьому питанню в «Обленерго».

На цьому грунті, виникли такі проблеми, по яких я був змушений написати в НКРЕ скаргу, яка була зареєстрована 28/01/2015 за № С-246 і яка тепер знаходиться в процесі розгляду.

Тепер до Вас звернення нового змісту:

На сьогоднішній день, в Україні, напроти великих виробників електроенергії, виробники-домогосподарники знаходяться в несправедливих дискримінаційних умовах:

1) Для домогосподарств існує обмежений обсяг продажу електроенергії за «зеленим» тарифом, тобто: від 10 кВт потужності, домогосподарство має право продавати лише ту частину обсягу, яка залишається після місячного споживання. Навпроти, юридичні особи продають всю вироблену енергію. А в державах ЄС домогосподарство теж має право продавати державі по «зеленому» тарифу всю вироблену електроенергію, а для його потреб держава продає йому по загальній (нижчій) ціні;

2) Для виробників-домогоспадарників існує окрема ціна для розрахунків за продану електроенергію. Згідно Постанови НКРЕ №28 від 16.01.2014 для них (фізичних осіб) встановлена жорстка ціна в гривнях (ознака що це вже не являється повноцінний «зеленій» тариф), проти того, що для великих виробників-підприємців ціна прив’язана до курсу євро. Але по правді, коли  в державну енергетичну політику закладалась ідея «енергонезалежність до 2030 року» і коли в фундаменті цієї політики закладався «зелений» тариф, мова йшла про те, що для домовласників «зелений» тариф також має бути прив’язаний до курсу євро. На сьогодні, підприємці, які мають установки з великою потужністю (юридичні особи), для них девальвація гривні не страшна і вони, крім того що мають можливості виробляти і продавати велику кількість кВт/год., вони ще не втрачають нічого із-за коливання гривні;

3) Потужність виробників-домовласників не може перевищувати 10 кВт, в той час як в державах ЄС цей ліміт є вищим (наприклад в Німеччини 16кВт);

Прохання, яке пов’язане з законодавчою ініціативою: В ВРУ готується на розгляд законопроект № 2010, який має на меті змінювати «зелений тариф», в тому числі і для домогосподарств:

Номер, дата реєстрації:

2010 від 03.02.2015

Сесія реєстрації:

2 сесія VIII скликання

Включено до порядку денного:

151-VIII  від 05.02.2015

Суб’єкт права законодавчої ініціативи:

Народний депутат України

Ініціатор(и) законопроекту:

• Домбровський О.Г. VIII скликання
• Кацер-Бучковська Н.В. VIII скликання
• Єфімов М.В. VIII скликання
• Лівік О.П. VIII скликання
• Чижмарь Ю.В. VIII скликання
• Рябчин О.М. VIII скликання
• Мельниченко В.В. VIII скликання
• Заболотний Г.М. VIII скликання
• Лук’янчук Р.В. VIII скликання
• Насалик І.С. VIII скликання
• Бандуров В.В. VIII скликання
• Матвієнко А.С. VIII скликання
• Войціцька В.М. VIII скликання
• Мушак О.П. VIII скликання
• Москаленко Я.М. VIII скликання

Головний комітет:

• Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки

 На жаль, в цьому законопроекті для домогосподарств прив’язки до євро поки ще не передбачається. Тому просимо Вас, щоб лобіювати в ВРУ питання щодо захищеності таких малих інвесторів в енергетику держави (фізичні особи), яких по Україні не дуже багато (нас може нараховується до сотні). По причині знецінення національної валюти, ціни в гривнях на сьогодні вже плакані копійки, а про повернення коштів на побудову електроустановки в домогосподарстві за 5-6 років, – мови не може бути. Якщо у випадку, що наша держава буде платити нам домовласникам найбільшу ціну «зеленого» тарифу, та і тоді на нас вона буде витрачати мізерні кошти, не ті що потратить на олігархів, які мають установки великої потужності. Ми, домовласники, відчуваємо дискримінаційну політику по цьому питанню і несправедливе відношення до нас як до масового інвестора. Було б навпаки – це стало б стимулом для розвитку національно-соціального (масового) проекту по примноженню енергоресурсів, для пропагування набуття нашою державою енергонезалежності. Ми, домовласники, не можемо мати установки великої потужності, але нас можуть бути тисячі і мільйони. По-перше Монопольний державний комітет поки що не передбачає повернутися обличчям і до фізичного інвестора щоб захищати його в цьому плані, а здалося би це передбачити в законному порядку.

Хочу довести, що енергетична політика держав Європи побудована не на великих потужностях великих площ з сонячними панелями, а на потужностях дахів домоволодінь громадян. Наприклад Німеччина, завдяки такої політики позбулася за короткий строк потреб мати атомні електростанції. Для цього її громадянам було запропоновано банківські запозичення під самий малий відсоток і громадяни не вкладають свої заощадження. Ми, домовласники України, не претендуємо на це, а лише вимагаємо щоб держава, після як ми вклали свої кошти в енергетику України, не обманювала нас і трималося першого свого слова, тобто тому що спочатку було публічно зарекламовано.

Дуже Вам дякую!!!

З повагою, Петро Георгійович