Британське видання “The Economist” http://www.economist.com/node/17677746 сумнівається у позитивному розвитку фінансової ситуації у 2011 році, однак відзначає, що у 2010 тенденція на оздоровлення світової економіки була помітною.

"Страшні пророцтва не здійснилися: 2010 рік виявився несподівано сприятливим для світових економіки. На подив всіх фінансистів, які нарікали на тяжку економічну ситуацію, за минулий рік одне лише світове виробництво зросло більш, ніж на 5%. Більшість страшних розповідей про те, що китайська економіка осяде, а американська порине у подвійну рецесію не виправдали себе. Навіть злощасна єврозона змогла більш менш виборсатися завдяки потужному економічному зростанню Німеччини. Але це все про 2010 рік. Головне питання сьогодні: на що чекати в 2011?" – запитує газета.

Що ж до перспектив 2011 року, то тут, як не дивно, знову ж таки прогнози досить оптимістичні, що сприяє зростаючій впевненості споживачів та бізнесу, разом із світовим виробництвом та фінансовими ринками, – пише “The Economist”. Із липня місяця індекс світових цін на акції MSCI зросли на 20% і це при тому, що лише на початку цього року інвестори були вкрай стурбовані величезною заборгованістю єврозони та новинами про зростаючу інфляцію в Китаї.

Насправді, продовжує видання, фінансові показники в 2011 році залежать від ситуації у трьох точках світу: великих економіках, що зростають, єврозоні та Америці (так, Японія все ще економічний важковаговик, але такий, що навряд чи створюватиме несподіванки). Всі троє, як би того не хотілось, прямують абсолютно в різні сторони і мають абсолютно різні перспективи процвітання та залежать часом від суперечливих політичних рішень. "Зрозуміло, що навіть для звичайного спостерігача, економіка Індії, наприклад, завжди суттєво відрізнялася від тієї ж американської. Але сьогодні стає очевидним, що на горизонті, особливо поміж провідних економік, з’являються кардинально інші розбіжності, які скоріше за все спричинять немале тертя.

У постійній невизначеності

Економіки, які зростають, газета називає "винуватцями" несподіваного світового економічного зростання. “Як не прикро, але слід визнати, що на сьогодні із фінансово незрілих держав вичавили всі соки: вільний простір використали, а іноземний капітал став рідкістю”, – зазначає видання. Китай яскравий тому приклад, але не єдиний. Незважаючи на те що, бразильські магазини переповнені покупцями, інфляція в країні зросла на 5%,а імпорт у листопаді був на 44% більшим порівняно із аналогічним періодом у минулому році.

"Дешеві гроші – це завжди проблема. Не дивлячись на те, що фінансовий провал 2009-го далеко в минулому, грошові умови в багатьох країнах, зокрема, Китаї, досі дуже крихкі, зокрема, через спроби зафіксувати валюту, які ще раз підтвердили свою нежиттєздатність. Аби зупинити зростання цін, більшості зростаючих економік доведеться наступного року вирішити тяжку головоломку: якщо вони перестараються, то зростання може надмірно уповільнитися; якщо ж вони сховаються в кутку, то їх поглине інфляція, що обов’язково призведе до скорочення бюджету згодом. В будь-якому разі можливість макроекономічного шоку від нестабільних економік зростає із кожним днем", – пише видання.

Європейська драма

Єврозона, продовжує видання, це ще одне джерело стресу для світового фінансового порядку – цього разу і фінансове, і макроекономічне. Зрозуміло, що у короткостроковій перспективі зростання в ЄС, звичайно, уповільниться, але якби причиною тому були лише скорочення бюджетних витрат. Так, паски затягнули всі, навіть такі ключові держави як Німеччина, де відмова від надмірних витрат та перетворення короткострокового боргу у довгостроковий носить добровільний, навіть мазохістський характер, чого не можна сказати про периферічні економіки Ірландії, Португалії та Греції, у яких майбутнє виглядає не дуже райдужним. Але існують й інші нюанси.

Емпіричні доводи невтішні: держави валютного союзу навряд чи зможуть підвищити свою конкурентноздатність, якщо вдадуться до різкого скорочення цін та зарплат. Гірше того, процес формування нової економічної моделі світу, однозначно вказує на те, що будь-яка країна єврозони може зазнати в ньому карколомного краху: мало того, що переважна більшість держав єврозони занадто багато заборгувала, але й прийшов час визнати, що вся банківська модель Європи, яка заснована на всебічній міждержавній інтеграції, потребує серйозного перегляду. Такі труднощі, безумовно, спантеличать навіть найбільш просвітленого політика та законодавця. Таким чином політичні лідери єврозони опинилися у вкрай невигідній ситуації і вочевидь ситуація у 2011 лише ускладниться.

США, макроекономічний мікс

Американська економіка, як і всі інші також зазнала останнім часом переміщення та змін, але трохи у іншому напрямку. На відміну від Європи, макроекономічний мікс Америки рішуче змістився подалі від аскетизму. Досягнута угода про урізання податків, яка передбачає податкові канікули на 2 роки, дуже зміцнила підгрунття американської економіки та додала понад 2% ВВП у нових канікулах 2011 року. Разом із постійним придбанням облігацій федерального резерву, все вказує на те, що економіка США набагато успішніша за європейську, яка намагається із останніх сил “розігріти холодну індичку”.

Результат таких успішних рішень може обернутися зростанням американської економіки протягом 2011 року аж на 4%, що вище за середній показник і що врешті може призвести до поступового скорочення рівня безробіття. "Не дивлячись на таку оптимістичну оцінку ситуації в Сполучених Штатах, американські політики насправді беруть на себе величезний ризик: при тому, що у довгостроковій перспективі бюджет держави виглядає достатньо неясним – Обама не зміг домовитися із республіканцями навіть відносно середньострокового плану фіскальної консолідації. Схоже, безкінечні пропозиції залагодити бюджетний дефіцит вже дуже скоро покриються величезним шаром пилу. Більше того держателі облігацій, які були дуже лояльні до провідного друкувального верстата зелених купюр, "привітали" угоду про податки їхнім раптовим продажем. Звичайно, деякі інвестори розуміють, що економіка Америки йде на поправку; однак переважна більшість все ж не на жарт стурбована розміром фіскальної боргової ями США. Якщо ці тривоги поширюватимуться і далі, то на США може очікувати крах ринку облігацій вже протягом нового року", – зазначається у статті.

Таким чином всі ці роздуми приводять до одного запитання: як все це різноманіття економічних тенденцій у світі взаємодіє одне із одним? "Насправді зазначене розходження великої економічної трійки нестиме ризик у кожній із них. Занадто вільна американська монетарна політика та стурбованість перспективою дефолтів у єврозоні сприятимуть переміщенню капіталу до зростаючих економік. Водночас центральні банки даних незрілих держав протистоятимуть зростанню відсоткових ставок та зниженню інфляції, що дозволить цим країнам протягом наступних 5 років бути відповідальними за 50% світового зростання і лише за 13% збільшення світового державного боргу. Замість того, щоб ребалансувати світова економіка у найближчому майбутньому буде постійно зміщуватися туди-сюди між зануреним у борги Заходом та процвітаючим Сходом", – зазначається у статті.

Захід уникнув депресії частково через те, що Європа та Америка разом працювали на благо спільної економічної філософії. Тепер же кожна із них зайнята винятково своїми проблемами і вдається до абсолютно різних стратегій по боротьбі із ними. І це обіцяє серйозні проблеми для міжнародної співпраці, так само як і для фінансових ринків: навряд чи законодавці із Брюсселя сконцентруються на черговому торговому раунді, коли з дня на день на них може очікувати банкрутство однієї із держав і вони намагаються хоч якоїсь склеїти злощасне євро, а Америка слідує принципу "бог знає, що буде завтра".

"Звичайно, ніхто не каже, що все обов’язково має розвиватися саме за таким песимістичним сценарієм: тепер, коли Обама та Конгрес в черговий раз виставили на показ як вони вміють витрачати готівку, вони можуть нарешті приступити до середньострокового плану зі скорочення дефіциту. Водночас європейське ворогуюче керівництво таки має шанси встановити стійку банківську систему та єдину валютну зону, а зростаючі економіки можуть дозволити своїй валюті зростати. Однак не варто на це занадто сподіватися: 2011 може видатися набагато більш бурхливим", – резюмує видання.

                  

ДЖЕРЕЛО:  GolosUA.com