«Коментарі» вирішили розібратися, скільки вітчизняна економіка втратить через засилля чорних ринків у країні та нелегальний оборот високоліквідних товарів
Жорсткість регуляторного тиску держави і прагнення уряду наповнити казну за будь-яку ціну призводить до зворотного ефекту — валюта, зарплата, сигарети й алкоголь посилено ховаються в тінь. Не кажучи вже про нелегальний ринок зброї, який на хвилі нестабільності виріс у рази.
Білих зарплат не вистачить
Новий пакет законопроектів Кабміну з реформування податкової системи і зміни ставок єдиного соціального внеску, поданий у ВР, повинен підштовхнути комерційні компанії відмовитися від виплати заробітної плати «в конвертах». До переходу на «білу» зарплату, за прогнозами прем’єр-міністра, стимулюватиме майже триразове зниження податкового навантаження для роботодавця на фонд оплати праці. В уряді вважають, що реалізація цієї норми дозволить вивести з тіні зарплати в обсязі 11 млрд. грн.
Однак у експертів інша точка зору на проблему. «Про яку легалізації може йтися, особливо в період такої страшної кризи, як у нас? Коли бізнес жив розкошуючи, легально практично нічого не платили. Чому ж зараз, у кризу, раптом почнуть платити?» — дивується провідний співробітник сектору соціальних ризиків у сфері зайнятості населення відділу людського розвитку ІДСД ім. М.В. Птухи НАН України Лідія Ткаченко.
«Окремі нововведення щодо ЄСВ (єдиного соціального внеску) і податку на доходи фізосіб не можуть витягнути економіку з тіні», — переконана глава Європейської Бізнес Асоціації (EBA) Ганна Дерев’янко. За її словами, впровадження нинішньої концепції реформи податкової системи може призвести до збільшеного навантаження на громадян з малим і середнім доходом і заниженого для високих доходів.
До того ж, декларуючи зниження ставки ЄСВ до 15%, в уряді забувають вказати, що одночасно роботодавців зобов’яжуть виплачувати співробітникам не менше двох мінімальних заробітних плат (15% ставки поширюється на зарплати понад 2436 грн.). «База оподаткування збільшиться вдвічі не тільки для єдиного соціального внеску, ставка якого знижується, а й для податку з доходів фізичних осіб, розмір якого не змінюється. Відповідно, для багатьох платників податків навантаження на зарплату не знизиться, а збільшиться», — додає голова об’єднання підприємців малого та середнього бізнесу «Фортеця» Оксана Продан.
За оцінками завідуючої відділом тіньової економіки Національного інституту стратегічних досліджень Тетяни Тищук, орієнтовні втрати бюджету від тіні на ринку праці — понад 46 млрд. грн., а недоотримані соціальні внески становлять понад 97 млрд. грн. на рік. «Специфіка України — наявність комбінованих форм оплати праці, за яких офіційно оформленому працівникові легально виплачується тільки частина його зарплати. При цьому рівень тіньових доходів домогосподарств може досягати 40–45%», — пояснює вона.
Побічно підтверджують тенденцію також дані Держстату. Наприклад, за підсумками серпня середня заробітна плата в Україні у порівнянні з попереднім місяцем зменшилася на 4,7%, склавши 3370 грн.
Звички привезуть контрабандою
Прагнення за будь-яку ціну наповнити державну казну за рахунок любителів випити і подиміти виражається в непередбачуваному збільшенні акцизів на сигарети і алкоголь. Останній раз акцизні ставки виросли в липні цього року — 25% на спиртні напої і приблизно настільки ж — на тютюнові вироби. Однак, судячи з усього, це ще не межа: в планах на найближче майбутнє зрівняти акцизний податок на сигарети з фільтром і без фільтра, що призведе до дворазового подорожчання останніх.
Оскільки багато споживачів за підвищенням цін на «шкідливі звички» не встигають, вони просто переходять на дешевший контрафактний товар. Наприклад, в селах горілку замінюють дешевим самогоном, а в містах — переорієнтовуються на більш доступну контрафактну продукцію, реалізовану переважно через дрібні магазини та кафе. У випадку з сигаретами це стимулює і без того значні обсяги нелегального імпорту з Молдови, Білорусі та РФ (частка тютюнової контрабанди за останні три роки збільшилася втричі).
Регіональний директор «Імперіал Тобако Юкрейн» по Україні, Молдові та Кавказу Олег Стрекаль переконаний, що плановані доходи в бюджет будуть перекриті збитками від розростання тіньового ринку. «Вже зараз у ціні пачки дешевих сигарет акциз становить 72%, тоді як в пачці дорогих — тільки третину від ціни. Підвищення вдвічі цін на доступні сигарети без фільтра перекриє багатьом курцям (більшість із яких — пенсіонери та сільські жителі з низьким рівнем доходу) дорогу на легальний ринок, змушуючи шукати контрабандний товар», — стверджує він.
В тютюнових компаніях підрахували: в 2013 році через тіньовий ринок держбюджет втратив близько 2 млрд. грн., а в 2014 році ризикує втратити ще більше. «У разі зрівняння ставок на сигарети з фільтром і без фільтра за приблизними підрахунками бюджет ризикує додатково недоотримати ще близько 1 млрд. грн.», — уточнює Стрекаль.
Автомати надішлють поштою
У той час, як керівники МВС і СБУ закликають здавати незареєстровану зброю, українці активно озброюються. Через те, що за законом вогнепальну зброю можуть оформити на себе лише правоохоронці, судді, журналісти та мисливці, в Україні — справжній бум на нелегальну купівлю та продаж зброї.
Глава наглядової ради Української асоціації власників зброї (УАВЗ) Георгій Учайкін відзначає, що попит на окремі види пістолетів та автоматів в цілому по країні підскочив в десятки разів. Це пов’язано з недовірою до правоохоронних органів, страхом перед подіями на сході країни та бажанням українців захищати себе самостійно.
За підрахунками МВС, на руках у наших співгромадян офіційно перебуває понад 830 тис. одиниць зброї. Однак в УАВЗ стверджують, що ця цифра сильно занижена. «Загальна кількість сірих одиниць зброї, яка зберігається у наших громадян, — близько 4 млн.», — говорить Учайкін. Для порівняння: на початку року кількість стволів на чорному ринку не перевищувала 3 млн.
Дійсно, ще рік тому купити бойовий пістолет можна було тільки за великим знайомством. А придбати автомат людині з вулиці і зовсім здавалося неможливим. Сьогодні ж зброєю торгують навіть в Інтернеті. Там повнісінько оголошень про продаж «чистих, складських» автоматів Калашникова і пістолетів Макарова: автомати пропонують за ціною від $1 тис., пістолети — від $500. Причому пересилають автомати просто — частинами комерційною поштою. Окремо вони (ствол, приклад і основна частина) до транспортування не заборонені.
Чорний ринок розрісся також завдяки тому, що досі не прописано процедуру утилізації зброї, ніхто за цим не слідкує. Буквально кілька місяців тому в Міноборони не могли сказати точно, скільки зброї, що залишилася з часів СРСР, насправді лежало на військових складах. Частина з цього арсеналу, звісно, опинилася на чорному ринку.
Інша проблема — величезний ринок з продажу масо-габаритних макетів, якими торгує безліч фірм, без жодних на те дозволів. І невідомо, скільки одиниць зброї переробляється, а скільки — продається в бойовому вигляді.
Третій фактор, що грає важливу роль, — трофейна зброя. В батальйоні територіальної оборони «Київ-1», який з кінця серпня чергує на всіх в’їздах до столиці, допомагаючи працівникам ДАІ перевіряти автомобілі з інших міст, кажуть, що повертаючись по ротації додому деякі бійці намагаються привезти з собою зі східного регіону автомат, гвинтівку або ручний гранатомет.
«Коли в країні йде війна, облік зброї та боєприпасів стає умовним. У цей період простежити, скільки стволів зі складів пішло на АТО, а скільки продали наліво, неможливо, — резюмує військовий експерт Геннадій Шульга.
Відродження вуличних міняйл
Валютний ринок знову повернувся в дев’яності — придбати готівкові долари звичайним українцям вдається зараз тільки на чорному ринку. Набуття чинності рішення НБУ про обмеження продажу валюти сумою 3 тис. грн. (близько $230) на добу проблему з покупкою доларів лише погіршило.
На думку президента Українського аналітичного центру Олександра Охріменка, надалі валютні операції населення носитимуть підпільний характер, а готівковий курс на чорному ринку зростатиме. «Оскільки офіційний курс залишиться стабільним, НБУ при цьому тільки виграє, адже формально вимоги МВФ щодо лібералізації валютного ринку виконуються. Найбільшу вигоду від тінізації валютної сфери отримають спекулянти і керівники банківських установ, які не гребують співпрацею з міняйлами з продажу валюти без документів», — прогнозує він.
Крім активізації вуличних міняйл, відповідними оголошеннями вже рясніє Інтернет. Сьогодні на спеціалізованих фінансових сайтах можна залишити заявку на продаж-купівлю долара і придбати практично будь-яку суму на 1–1,5 грн. дорожче, ніж декларується в відділеннях банків. При замовленні великих сум (наприклад, на зарплату «в конвертах») міняйли-оптовики привозять готівку з охороною прямо в офіс. Інші продавці валюти навіть пропонують прийти в установи комерційних банків і купити долари за такою ціною поза офіційною касою, просто за дзвінком.
За підрахунками керівника ІАЦ Forex Club Миколи Івченка, попит на валюту на тіньовому ринку приблизно такий же, як і на міжбанку: $3–6 млрд. щомісяця. Ще в $1–2,5 млрд. експерт оцінює щомісячний обсяг операцій готівкової валюти. В цілому через відсутність в українців альтернативи для збереження гривневих заощаджень через руки спекулянтів проходитиме близько $4–8 млрд. на місяць.
Підписуйтесь!