ПОЛІТИЧНИЙ ТИСК ПРОТИ ПОДАТКОВОГО ТИСКУ?

29 листопада 2010 року

Президент пообіцяв на Майдані прийняти рішення до четверга.

Але підприємці відмовляються від переговорів з урядом, вимагають беззастережного вето та закликають політичні сили приєднатися до акцій протесту.

Чи переросте економічна акція в політичне протистояння?

«Свобода слова», 29 листопада, 23:00

                

Куликов: Доброго вечора. У прямому ефірі «Свобода слова». Я – Андрій Куликов. Президент пообіцяв на Майдані ухвалити рішення щодо Податкового кодексу до четверга. Але підприємці відмовляються від переговорів з урядом, вимагають беззастережного вето, відставки всього Кабінету міністрів і Верховної Ради, і закликають політичні сили приєднатися до акцій протесту. Вимоги учасників протесту пролунали паралельно із вимогами опозиції на засіданні узгоджувальної ради парламенту. Експертів у студії запитуємо: чи переросте економічна акція підприємців у політичне протистояння? Відповіді – у режимі бліцу. Володимир Фесенко, Інститут імені Горшеніна.

Фесенко: Насправді, ця акція вже потрохи політизується. І думаю, що така політизація можлива ще більше, якщо не буде знайдено певний компроміс. Але тут інший є варіант: якщо акція буде з самого початку політичною, то й компромісу не буде.

Куликов: Віталій Кулик, Центр дослідження проблем громадянського суспільства.

Кулик: Справа в тому, що епоха дрібнобуржуазних революцій уже закінчилася. І, фактично, можна… Дійсно, у свій час Бостонське чаювання – це була акція проти податків. Вона переросла у війну за незалежність Сполучених Штатів. Можна згадати акції протесту, які переросли потім в революцію у Франції в 19-му столітті. Але зараз такі масштабні здвиги в суспільстві – вони просто неможливі. І тому це буде не політична акція. Якщо вона буде політичною, перетвориться в політичну, – вона буде вже не політичною, а партійною. І тоді – жодних переговорів, жодних компромісів. А так – компроміси можливі.

Куликов: Тарас Березовець, директор компанії стратегічного консалтингу «Berta Communications».

Березовець: Повторюючи відомий вислів «Есть у революции начало, нет у революции конца», очевидно, що події 2010-го року є логічним продовженням того, що було почато шість років тому. Цінність акцій підприємців була в тому, що вона починалася виключно на економічних гаслах, без зайвої політики. Але ми бачимо, що сьогодні економіка є логічним продовженням політики. І тому поява політичних гасел є неминучою. І очевидно, що протистояння так само наростатиме.

Куликов: Олена Макєєва, голова правління Ради незалежних бухгалтерів та аудиторів.

Макеєва: Я считаю, что такие опасения действительно существуют – потому что вокруг Налогового кодекса очень много политики. И с политической точки зрения, в Налоговом кодексе есть очень много моментов, которые можно критиковать. Однако, анализируя все шаги со стороны правительства, я хочу верить, что предприниматели прислушаются, и будет найден компромисс, который бы соответствовал ожиданиям как одной, так и другой стороны.

Куликов: Віталій Бала, Агентство моделювання ситуацій.

Бала: Насправді, все залежить від влади. По великому рахунку, вона могла вже раніше завершити це питання, і воно би не політизувалося. Зараз, безумовно, є сили, які зацікавлені в політизації. Мені особисто цього би не хотілося, а владі я хотів би наказати: якщо не будуть вирішувати економічні питання, і навіть які починаються з таких виступів, – хай згадають навіть хоч Іран, наприклад, 1978 рік. Був шах, все було добре… Він, якраз, до речі, звернувся – почав вимагати більше щоб платили в тих, хто працює на базарах. На ринках, – і, в результаті, шаха не стало. То я думаю, що треба все-таки ці питання вирішувати зразу – щоб потім не було таких проблем. А влада тоді була там дуже сильна, як ніколи.

Куликов: Олександр Булавін, Європейський інститут політичної культури.

Булавін: Вы знаете, я вот, идя на эфир, еще раз пересмотрел весь список политических партий Украины, и насчитал больше двадцати партий, которые должны защищать интересы малого и среднего бизнеса. Я вам должен сказать, что ни одна из этих партий ничего не заявила. И мне кажется, что очень правильно сделали бастующие или митингующие на Майдане, что они отодвинули слегка лидеров оппозиции от этого процесса. Мне кажется, что чем меньше будет политизации, тем быстрее будет налажен диалог и будет позитивный результат.

Куликов: Юрій Лукашин, тижневик «2000».

Лукашин: Я все-таки считаю, что компромисс на сегодняшний день еще возможен. Скорее всего, президент ветирует отдельные компоненты кодекса, и они будут в быстром таком режиме, ускоренном режиме, доработаны. Однако, с другой стороны, мы не видим таких явных попыток к этому компромиссу, к диалогу. То есть, все четче просматриваются за этими акциями уши оппозиции, не говорится о важных компонентах этого кодекса, важных новациях, понижении НДС, налога на прибыль, появлении новой категории налогоплательщиков – малого бизнеса, который освобождают на пять лет от налога на прибыль. Вот. То есть, по сути, перерастают экономические требования в требования политические.

Куликов: Дякую. Глядачі у студії «Свободи слова» поділилися за відповіддю на запитання, чи потрібно Податковий кодекс заметувати, чи все ж ухвалити і доробляти згодом. 69% глядачів у студії вважають, що потрібно заметувати Податковий кодекс, – це червона крива; і 31% – що ухвалити і доробляти цей документ згодом, – це синя крива. Активно працюйте із вашими пультами, пані та панове. І ми вирішили сьогодні все ж таки надати ще одну змогу зустрітися представникам уряду і учасникам акції протесту. Я запрошую до центрального мікрофона Тетяну Єфименко, заступника міністра фінансів України. Пані Єфименко, сьогодні не відбулася зустріч учасників протестів із прем’єр-міністром і, фактично, зірвалася зустріч з міністром фінансів – бо протестувальники заявили, що зустрічі ці не мають сенсу, бо жодних змін у Податковому кодексі уже неможливо зробити. Ви навмисно ведете переговори, щоби приспати пильність невдоволених підприємців і просунути оцю версію Податкового кодексу?

Єфименко: Добрый вечер, уважаемые слушатели. Добрый вечер, уважаемые телезрители. Я хотела бы сказать, что действия Министерства финансов, действия руководителей Министерства финансов, прежде всего, связаны с экономической целесообразностью и с экономической логикой. И я попробую вас сегодня убедить в том, что кодекс имеет право на существование, что кодекс – это документ, который имеет право на то, чтобы быть измененным, и есть достаточно много процедур, которые позволяют внести изменения в Налоговый кодекс, который проголосован 18-го ноября, и самое главное – что кодекс – это первый шаг в налоговой реформе. Это первый шаг, который попыталось построить Министерство финансов в области налоговой системы для того, чтобы улучшить систему налогообложения. Я очень коротко попытаюсь пройти по тем преимуществам, которые, на наш взгляд, перевешивают те недостатки, против которых сегодня так много протестов. И хочу обратить ваше внимание на то, что, скажем, если взять в целом количество статей и норм в Налоговом кодексе, – всего в Налоговом кодексе больше трехсот статей, всего в Налоговом кодексе больше шести тысяч норм, – в то же время, тот раздел, по которому больше всего сегодня возникает проблем, – это десять статей и сорок пять отдельных норм. Поэтому наша позиция заключается в том, что, действительно, мы должны услышать сегодня каждого, мы должны услышать сегодня каждого протестующего в той части, которая связана с его мнением по поводу экономических позиций Налогового кодекса, и по тем процедурам, которые предусматривает действующее законодательство, попытаться внести изменения в соответствии – еще раз повторяю – с действующим законодательством. Но это совсем не означает, что против шести тысяч норм, которые содержит Налоговый кодекс, если сегодня налогоплательщикам, если сегодня гражданам не нравится даже сто – не сорок пять, а сто, – это совсем не означает, что мы должны сегодня остановить движение Налогового кодекса.

Куликов: Но это количественный такой подход, а не качественный.

Єфименко: Почему? Почему? Потому что все остальные нормы содержат гораздо больше преимуществ, чем те недостатки, о которых идет речь. О каких преимуществах я бы хотела сказать? Прежде всего, сегодня очень многие говорят о том, что необходимо изменить идеологию налогообложения, необходимо изменить подходы к администрированию. И действительно, этот раздел Налогового кодекса претерпел самое серьезное изменение по сравнению с действующим законодательством. Давайте представим, что сегодня каждый налогоплательщик, будучи клиентом налоговой инспекции, сдает налоговую декларацию, и мы слышим сегодня достаточно много примеров, когда налоговая инспекция не принимает у налогоплательщика декларацию. Нынешний Налоговый кодекс предусматривает действие норм, при которых такое невозможно. Нынешний Налоговый кодекс предусматривает такое действие норм, при котором практически все спорные ситуации между налогоплательщиком и налоговой администрацией разрешаются исключительно в судебном порядке. И вот этот существенный шаг вперед в защите прав и свобод граждан, в защите прав и свобод налогоплательщиков, на наш взгляд, является существенным преимуществом, ради которого мы не имеем права, как бы, осуществлять такие действия, которые остановят движение кодекса. Что произойдет, если мы остановим движение кодекса? Мы опять вернемся к действующим нормам, мы опять вернемся к тем недостаткам, которые есть сегодня в действующей налоговой системе. Что же касается других преимуществ, связанных с применением Налогового кодекса – давайте рассмотрим основные налоги. Налоговый кодекс задекларировал снижение налоговых ставок. Снижение налоговых ставок в наше время, после кризиса, – это беспрецедентное явление в национальных экономиках. В национальных экономиках Европы, в национальных экономиках мира мы видим массу примеров, когда в 8-м, в 9-м году принимаются решения, законодатели принимают решения в пользу повышения налоговых ставок. В Украине задекларировано снижение налоговых ставок – поступательное снижение год за годом налоговых ставок налога на прибыль, налога на добавленную стоимость, задекларировано поступательное движение в пользу вообще снижения налогового давления и упрощения системы администрирования.

Куликов: По моему мнению, это приведет к тому, что доходы в государственный бюджет уменьшатся.

Єфименко: Я могу сказать, что если оценить доходы государственного бюджета с той точки зрения, в какой степени они, эти доходы, поступают от легальной части экономики и от так называемой теневой части экономики, то нынешний Налоговый кодекс предполагает, что налоговая нагрузка на тех, кто находится в тени, будет, по крайней мере, не ниже, чем налоговая нагрузка тех, кто находится в легальном секторе. Я приведу простой пример: если взять, например, налоговую нагрузку на человека… Мы взяли среднестатистический расчет по Украине – сколько платит среднестатистический гражданин в Украине налога на доходы с физлиц. Такой налог в год составляет чуть больше двух тысяч гривен: две, две двести, две с половиной тысячи гривен. Сколько платит налогоплательщик единого налога? Он платит чуть больше тысячи гривен – то есть, в два раза меньше. Эти цифры совсем говорят не о том, что я считаю, что мгновенно все плательщики единого налога должны платить больше. Система единого налога создана была для того, чтобы человек, который имеет жилку предпринимательства, получил бы на несколько лет определенную льготу, определенную государственную поддержку в виде более низкого налогового давления – для того, чтобы он развился, для того, чтобы он развил свой бизнес и стремился бы его развивать. И сегодня, когда наша дискуссия связана с четырнадцатым разделом Налогового кодекса, где содержатся вот те десять статей и сорок пять норм, которые касаются упрощенной системы налогообложения, то, в самом деле, в этой статье содержатся где-то пять-шесть главных спорных позиций, по которым… Я сейчас не буду на них подробно останавливаться. Я просто хочу сказать: мы призываем всех присутствующих в этом зале, мы призываем всех присутствующих, кто нас слышит, всех присутствующих, всех, кто сегодня протестовал, всех, кто имеет, может быть, внутренний протест и находится дома… Давайте обсуждать, какими должны быть эти нормы. Давайте обсуждать, как их можно изменить – и мы готовы их изменить. Когда мы слышим сегодня призыв о том, что давайте мы этот кодекс заветируем и начнем писать новый…. Уважаемые господа, срок, в течение которого готовится такой документ, как Налоговый кодекс, из практики Украины, из практики других стран, составляет не менее, чем два года. И когда мы слышали, скажем, в переговорах о том, что давайте мы возьмем за основу тот кодекс, который есть, и вот, по нему пройдемся, и решим о том, что же делать с той или иной нормой… Это можно сделать и сейчас. А такие аргументы, прежде всего, используют те люди, которые имеют определенные политические взгляды. И у меня к ним очень серьезный вопрос. Вот, предыдущая власть в течение двух лет могла провести Налоговый кодекс – имела большинство в парламенте, имела возможность подготовить любой Налоговый кодекс, который был бы принят, скажем, этой средой – той средой, которая была в 8-м и 9-м году – я имею в виду средой предпринимателей, средой в обществе… Потому что в самом деле каждый год мы меняемся, меняется общество. И общество хочет видеть и хочет жить в совершенно иной законодательной среде. И мы – те люди, которые готовят эти налоги, которые готовят эти законы, – мы стараемся подобрать такую совокупность этих норм, чтобы она воспринималась, чтобы она была понятна нынешнему обществу. И я могу сказать совершенно профессионально, что вообще плохих норм, вообще плохих налоговых норм не бывает. Может быть не воспринята та совокупность, которая предложена тем законодателем, который создавал эти нормы…

Куликов: Значит, плохая совокупность хороших норм?

Єфименко: Я могу сказать, что, наверное, не может быть вообще хорошей и отличной совокупности налоговых норм. Всегда в налоговых нормах найдутся те люди, которым нравятся налоговые нормы, и те люди, которым они не нравятся. Поэтому если проанализировать статистику обращений, статистику предложений, статистику дискуссий, которые сегодня мы опубликовали, – это больше двадцати тысяч предложений, это больше трехсот встреч, на которых мы действительно услышали и поняли, что нужно изменить. С нами работали лучшие международные эксперты, с нами работали лучшие научные эксперты, представители предпринимателей. Но, к сожалению, не всем предпринимателям, скажем, нравится та или иная совокупность налоговых норм. Давайте сегодня найдем согласие в какой-то норме, потому что мы выиграем, если появится Налоговый кодекс. Сегодня бухгалтер для того, чтобы подготовить налоговый отчет, должен знать более ста нормативных актов. Сейчас это будет один Налоговый кодекс, который нужно просто сесть и прочитать. И такие отзывы мы слышим от многих наших экспертов. И, наконец, я могу просто привести – буквально, получили сегодня из «Tax Notes International» – это очень серьезное международное издание, которое публикует о том, какие реформы в сфере налогообложения происходят в мире. И вот, по поводу украинской налоговой реформы мы получили много позитивных отзывов – так же, как и, например, в таком серьезном источнике, как Deutsche Welle. Но это совсем, безусловно, не значит, что мы, возвращаясь в нашу среду, в наше общество, не должны услышать и не должны что-то изменить. Поэтому я прошу: давайте услышим друг друга, давайте сделаем попытку изменить и жить по новым правилам Налогового кодекса – потому что он действительно создает среду, в которой граждане будут иметь больше свобод, в которой граждане будут защищены от определенных неправомерных действий налоговых администраторов и государственных чиновников, и эти налоговые администраторы и государственные чиновники будут нести гораздо большую ответственность, если они будут нарушать действующее законодательство. Спасибо.

Куликов: Услышим Виталия Балу. Виталий Бала.

Бала: Дякую. Пані Тетяно, ви абсолютно все правильно говорите. Я вважаю, що нам безумовно потрібен Податковий кодекс. Тільки декілька, як мені видається…

Єфименко: Дякую вам. Це дуже приємно.

Бала: Так. Але зараз хочу пояснити як політтехнолог декілька причин, чому зараз така проблема. Насправді вже проблема не в чотирнадцятому розділі. Проблема дійсно стала вже політичною. І винувата в цьому влада. Перша теза: треба було його обговорювати, треба було прислухатися, а не зараз, – після того, як ви заявили…

Єфименко: Зрозуміла.

Бала: Ви зрозуміли, про що я говорю. Так?

Єфименко: Зрозуміла.

Бала: Треба було зразу це робити. І щоб вийти з цієї ситуації… Зараз, як кажуть, коса зайшла на камінь.

Єфименко: Зрозуміла. Як ваше ім’я та по-батькові?

Бала: Тобто… Я рухаюся далі.

Єфименко: Як ваше ім’я і та по-батькові?

Бала: Віталій Миронович. Рухаємося далі…

Єфименко: Віталію Мироновичу, одне тільки питання. Оце перше ви сказали – хто винуватий. А далі давайте говорити, що робити.

Бала: От. Ідемо далі. От мені ніколи не подобалася ні минула влада… До речі, я думаю, що вже хватить про неї говорити. Вона колись про цю владу говорила, і всі постійно в чомусь винуваті, однак покращення нема. Мені ніколи не подобалось, коли брали, як ви взяли зараз останню бумажку, і говорили: от, міжнародні там якісь… Вони теж так люблять говорити: от, міжнародні засуджують, що це погано… Але вони не будуть жити в цій країні. Ми будемо з вами жити в цій країні. І треба було з цими людьми радитися – з тими, які тут будуть працювати і жити, і не читати, що хтось щось напише – добре це чи погано. Це друга теза. Третя теза в цій ситуації: насправді мені видається, що, по великому рахунку, – от, ви кажете, що треба два роки робити цей Податковий кодекс, і роблять в усіх країнах, – насправді, нічого страшного не буде. Давайте також покладемо так от, по-чесному скажемо: якщо його навіть зараз не приймуть і президент його заветує… якщо так по-чесному… Є, я розумію, Міжнародний валютний фонд. Треба отримати транш. Там є певні якісь вимоги. Знову ж, давайте виходити не з тактичного рішення сьогоднішнього питання. Ви абсолютно як професіонал намагаєтеся нам довести по цифрам, як це треба робити. Мені видається…

Куликов: Пане Бала, переходьте до постановчої частини.

Бала: Зараз. Задаю питання: який має бути кодекс?

Єфименко: Моя стратегічна позиція полягає в тому…

Бала: Пані Тетяно, одна остання…

Єфименко: Будь ласка.

Бала: Мені видається, що ніхто не буде любити платити податки. Треба зробити так, щоб нам було вигідно їх платити. Розумієте? От як ви це зробите, люди будуть платити. Яка зараз ставка на зарплату в Україні, відсотків? По новому кодексу.

Єфименко: По Податковому кодексу – 15%, на заробітну плату – 15%.

Бала: Тобто, підприємець, щоби заплатити зарплату, він вже має бути… чисто може платити заробітну плату, не в конверті? І буде платити в бюджет 15%?

Єфименко: От уявіть собі, він може платити чисто заробітну плату.

Бала: Це дуже добре. От, бачите, – отакі норми треба набрати, і тоді буде все добре.

Єфименко: Так. Але у мене є одне зауваження щодо міжнародних проблем. Я хочу зауважити, що сьогодні Україна живе в глобальному просторі. І якщо ми візьмемо, скажемо, показники економіки України, то це об’єктивно – це не тому, що я хочу щось таке окреме знайти, окрему причину, – сьогодні 44% валового внутрішнього продукту України – це експорт, і, відповідно, трохи нижче рівень – це імпорт. Тому Україна сьогодні своєю економікою живе в міжнародному економічному просторі. І тому завжди міжнародні інвестори, вони дивляться, які правила сьогодні діють в тій чи іншій національній економіці. І це дуже важливо для інвестора – коли він бачить, що податок на додану вартість збирається таким же чином, як він збирається в Європі. І ми хочемо це зробити. Ви знаєте, яка для нас дуже серйозна проблема неповернення податку на додану вартість? Ми сьогодні задекларували – і це буде зроблено… і це було вже зроблено, коли в 2004 році Федір Олексійович Ярошенко, наш сьогоднішній міністр фінансів, він очолював Податкову адміністрацію, і на чолі з ним були зменшені всі залишки неповерненого ПДВ, все ПДВ було повернено, і вся проблема була вирішена. Але сьогодні – інша ситуація. Сьогодні таких залишків набагато більше, і тому сьогодні проблема більша, але є механізми – є управлінські механізми, за допомогою яких це відшкодування ПДВ буде автоматичним. І жодна людина не прийде до податкової…

Куликов: А в який спосіб треба змастити ті управлінські механізми, щоб вони працювали?

Єфименко: По-перше, це повинні бути… Знаєте, державні інститути – це прозорі правила. Це прозорі правила, коли ви – платник податку, чи я – платник податку, а ви – податковий інспектор, і ми однаково читаємо цю інструкцію. У вас немає, вибачте, будь ласка, дулі в кармані – тому що якщо я щось прочитаю так, а ви щось прочитаєте інакше, ви прийдете до мене, і скажете: от тобі, Тетяно, штраф зараз. Розумієте? Це, по-перше, прозорі правила. І тому ці правила прописані. Вони прописані згідно правил світового податкового законодавства. І ми сподіваємось, що наше економічне життя буде відбуватися зовсім на іншому рівні, тому що будуть прозорі правила.

Куликов: Зрозуміло. Олександр Данилюк, керівник Всеукраїнського центру сприяння підприємницькій діяльності.

Данилюк: Скажіть, будь ласка… От, абсолютно погоджуюся з колегою щодо того, що влада не провела належних обговорень. Тобто, фактично, можна говорити про те, що влада генерує проблеми, кризи і небезпеки як для суспільства, так і для економіки в цілому. Чи зробила влада висновки на майбутнє? Це перше. І друге: чи влада розуміє, що сьогодні ті люди, які стоять на майданах, – вони стоять не через Податковий кодекс, а через ту фіскальну політику, яку ви проводите сьогодні? А це означає, що майдани після прийняття Податкового кодексу і після вступу його в силу будуть більшими, причому більшими значно.

Єфименко: Я звертаюсь до вас, шановний пане Данилюк. Давайте змінювати Податковий кодекс. Тому що дійсно сьогодні майдани стоять тому, що накопичилось стільки проблем… Скажімо, сьогодні ви сказали всім, що була зустріч в клубі Кабінету міністрів, і дійсно, там була така ситуація, за якої виступила перша жінка, і сказала, що її не влаштовує сплата пенсійних податків, сплата соціальних податків. Але це не справа Податкового кодексу. І дуже багато є сьогодні таких проблем, які сьогодні накопичились, і люди вийшли, і кажуть про все, що накопичилось – чи воно має відношення до Податкового кодексу, чи не має… І це дійсно сигнал. І ми з вами сьогодні маємо приклад від вищого керівництва нашої держави щодо такої ситуації. Ми будемо працювати з тими людьми. Що стосується мене і Міністерства фінансів – ми будемо працювати по економічних проблемах. Які повинні бути правила, щоб люди їх прочитали, і розуміли, що ніколи до нього ніхто не прийде, і він не буде рабом на тому ринку, тому що він повинен буде заглядати в очі і пожежнику, і міліціонеру, і Бог його знає кому? І це повинно бути так.

Данилюк: Але це реакція насправді не на якісь накопичені проблеми – це реакція на ті новели, які ви ввели за останні півроку. Це по-перше. По-друге, вочевидь, що зараз за розмовами про Податковий кодекс замовчується ця ситуація з єдиноподатківцями, з самозайнятою частиною населення, які сьогодні, якраз, на цих майданах і стоять. Вони не чують відповідь. Їх не обходить насправді зниження податку на прибуток – вони не є платниками податку на прибуток. Якщо говорити про спрощенців більш високої категорії – то вони будуть кричати через місяць. І ви це повинні розуміти. Ви це повинні розуміти і передбачати. І сьогодні ви повинні вже почати діалог.

Куликов: Зрозуміло. Пані Єфименко.

Єфименко: І ми сьогодні в діалозі. І ми сьогодні працюємо з усіма пропозиціями, які надійшли до нас. Вони надходять до нас. Ми маємо постійно діючий форум в Міністерстві фінансів, ми обмінюємось з ініціаторами, в тому числі і Майдану, – всіма людьми, які сьогодні дійсно можуть сформулювати, скажімо, окремі податкові норми. І ми згодні, що щось потрібно змінити. І давайте подивимось, як у нас змінювався, скажімо, цей чотирнадцятий розділ в тої редакції, яка була прийнята в червні, а потім була направлена на всенародне обговорення… В ній – в тій редакції – були зовсім інші норми по спрощеній системі оподаткування. Вони дуже схожі на ті, що сьогодні вимагають ті, хто сьогодні хочуть щось змінити в прийнятому Податковому кодексі.

Куликов: Оксана Продан, голова Комітету захисту підприємців при опозиційному уряді.

Продан: Дякую. Тетяно Іванівно, я хотіла запитати три речі. По-перше, те, що виносилось на громадське обговорення, – той проект мав у собі єдиний податок для юридичних осіб. Це було єдине щось хороше в тому проекті, але коли воно пішло до Верховної Ради, єдиного податку для юридичних осіб не стало. Я хотіла би запитати, чому? Чому так?

Єфименко: Тому що всі норми, які містить в собі Податковий кодекс, обговорювались в дуже багатьох колах – в тому числі, і фахових колах. І ми… От, ви кажете, що ви політтехнолог… А я – фінансовий технолог. Я знаю, скажімо, які бувають завжди в світі, які є норми, скажімо, в спрощеній системі оподаткування. І я пропоную нашим політикам, я пропоную нашій владі, нашому парламенту ті норми, які, скажімо, можуть бути прийнятні сьогодні. І серед них, скажімо, є така спірна норма як оподаткування спрощеним податком юридичних осіб. Цей податок має право на існування. Але якщо було зважено позитивні і негативні риси, які сьогодні мають наслідки запровадження такого податку, – перш за все, це стосується в тіньовому секторі економіки, – тому що давайте подивимось, що таке тіньовий сектор… Тіньовий сектор – це 40% української економіки. Це означає, що 40% економіки не сплачує податки, а те, що повинні сплачувати ті 40%, сплачують інші. Тому я згодна з вами, що ми повинні були, можливо, знайти іншу формулу – знайти формулу, коли можна запровадити цей податок, можна запровадити таку систему оподаткування і одночасно зробити якісь механізми, які захистять від тіньового сектора. Але таким механізмом запроваджена система оподаткування для малого бізнесу – коли кожна фірма, кожна компанія, яка буде мати річний обіг до трьох мільйонів гривень, вона взагалі буде звільнена від сплати податку на прибуток – взагалі буде звільнена… нуль податку на прибуток. І це, на наш погляд, дуже ефективна норма.

Куликов: Пані Продан, у вас ще два запитання.

Продан: Так. Тетяно Іванівно, звільняти від того, чого немає, в принципі, і не треба. Нам не треба того… Нам би єдиний податок залишили.

Єфименко: Статистика нам показує, що є.

Продан: Я хотіла запитати… Ви говорите про автоматичне відшкодування ПДВ. В урядовому проекті взагалі автоматичного не було по-справжньому, після доопрацювання трошечки у Хомутинніка, щось там десь з’явилося – але виключно для підприємств, які мають чисельність не менше двадцяти чоловік. Чому? Чому тільки для тих, які вже більше, ніж двадцять осіб, може бути колись застосоване відшкодування?

Єфименко: Що стосується податку на додану вартість – то тут є правила, які сьогодні є такими, які працюють в Європі, це наднаціональні правила для всієї Європи. І ми маємо такий європейський вектор, і наше законодавство ми намагаємось гармонізувати з європейським – і перш за все, до тих норм, які мають наднаціональний характер. Це стосується і акцизних податків, це стосується і податку на додану вартість. Я згодна з вами, що ми можемо і це розглянути… Але в кожному разі ми з вами побачимо і позитивні речі в цьому явищі як економічному явищі, і негативні. І давайте сядемо за стіл окремо, як фахівці… Ви дуже добрий фахівець, на мій погляд. Ви формулюєте конкретні речі завжди. Давайте сядемо і подумаємо, як це зробити.

Куликов: Третя конкретна річ від фахівця.

Продан: Можна ще останнє?… Дякую дуже. Я конкретні речі вже восьмий місяць формулюю, і в кодексі їх ще не бачу. Я хотіла… Я хотіла, Тетяно Іванівно, сказати чи спитати про пенсійні внески. Насправді, в чотирнадцятому розділі в спрощеній системі є цілий абзац, який говорить про те, що платники єдиного податку фізичні особи сплачують пенсійні внески на загальних підставах. І таким чином, виходить, що пенсіонери, інваліди – ті люди, які з якихось причин взагалі не працюють, зобов&