8 листопада 2011 року в Донецьку за ініціативою Всеукраїнської спілки вчених-економістів у конференц-залі Донецької обласної ради відбулось засідання круглого столу «Стратегічні пріоритети інтеграції науки і бізнесу: регіональний аспект», організованого Донецькою обласною радою спільно з Всеукраїнською спілкою вчених-економістів, Донецьким обласним координаційним центром підтримки підприємництва, Донецьким національним технічним університетом за сприяння Благодійного фонду «Нова генерація».

У засіданні круглого столу прийняли участь: Федорук А.М. – голова Донецької обласної ради; Кравцов О.О. – к.е.н., доц., заступник голови Донецької обласної ради; Кендюхов О.В. – д.е.н., проф., завідувач кафедри стратегічного управління економічним розвитком Донецького національного технічного університету, Голова Всеукраїнської спілки вчених-економістів; Макогон Ю.В. – д.е.н., проф., директор Донецького філіалу Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України; Поважний О.С. – д.е.н., проф., ректор Донецького державного університету управління; Горохов Є.В. – д.т.н., проф., ректор Донбаської національної академії будівництва та архітектури; Дементьєв В.В. – д.е.н., проф., проректор Донецького національного технічного університету; Сколова О.В. – начальник управління моніторингу бюджетних програм та інформаційно-аналітичного забезпечення виконавчого апарату Донецької обласної ради; Житинський І.Ю. – директор Донецького регіонального координаційного центру підтримки підприємництва; Ляшенко В.І. – д.е.н., завідувач відділом проблем регуляторної політики та розвитку підприємництва Інституту економіки промисловості НАН України; Радіо С.В. – в.о. завідувача науково-дослідної частини Донецького національного університету; Качанов І.І. – директор ТОВ «УкрТехноАрт»; Ляшенко В.І. – д.е.н., ст.н.с., зав.відділом Інституту економіки промисловості НАН України; Оліфіров О.В. – д.е.н., проф., зав.каф.інформаційних систем і технологій управління Донецького національного університету економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського; Охременко С.В. – керівник ТОВ «Новострой», ГО «Региональный бизнес клуб Донбасса»; Підгірний В.В. – кандидат наук з державного управління, доц., доц. каф. економіки підприємства Донецького державного університету управління; Подлесна Н.В. – бізнес-тренер, психолог, керівник Школи Бізнесу КП «ДОКЦПП»; Цесаренко С.В. – директор Центру сприяння МСП, провідний експерт Донецького регіонального відділу АТНУ; Бондаренко О.О. – к.е.н., ст.н.сп. Інституту економіки промисловості НАН України, представник ДОО «Всеукраїнська профспілка працівників сфери права»; Клепикова В.А. – керівник відділу PR ПП «БИТ-СТАЙЛ»; Туринська М.М. – д.е.н., проф., голова Донецького обласного відділення товариства «Знання»; Колонтаєвський О.П. – к.е.н., доц., доц. кафедри менеджменту і маркетингу у міському господарстві і будівництві Харківської національної академії міського господарства; Мамонов К.А. – к.е.н., доц., докторант кафедри обліку і аудиту Харківської національної академії міського господарства; Шукюров Д.Ф. – приватний підприємець; Лисенко І.С. – приватний підприємець; Моргунов А.І. – заступник директора Регіонального фонду підтримки підприємництва у м. Донецьку; Борозенцева Т.В. – президент ГС «Областной Клуб Предпринимателей «Наше дело» м. Краматорськ, керівник кадрового центру «Вектор»; Запорожець Маргарита Вікторівна – президент Центру громадських ініціатив «Звезда Крама», директор магазинів «Клондайк», «Стройсклад»; Собко В.Г.- виконавчий директор Донецького регіонального відділення Українського союзу промисловців та підриємців.

Голова Донецької обласної ради Андрій Федорук, який відкрив засідання круглого столу, у своєму виступі відмітив, що «ще у 2000 році Донецька обласна рада та облдержадміністрація визначили своєю стратегічною метою впровадження інноваційної моделі розвитку регіону.

А це було можливо за умови тісного співробітництва з науковими установами області, розробки яких мають значний інноваційний потенціал.

За безпосередньої участі Національної академії наук України облдержадміністрацією була розроблена Програма науково-технічного розвитку Донецької області на період до 2020 року. Це перша в Україні інноваційна програма регіону.

Реалізація програми показала, що в Україні відсутні ефективні економічні механізми стимулювання інноваційної активності підприємств, що перешкоджає інтеграції науки та бізнесу», – підкреслив А.Федорук.

Також він відмітив: «У 2010 році ми створили Донецький обласний координаційний центр підтримки підприємництва. Діяльність центру спрямована на стимулювання підприємницької активності та запровадження наукомістких технологій малими підприємствами.

В даний час Донецька область завершила роботу над проектом Угоди про регіональний розвиток на 2012-2015 роки з Кабінетом Міністрів України.

Одним з найбільш важливих пріоритетів названо створення умов для реструктуризації базових галузей і розвиток високотехнологічного та наукомісткого виробництва.

В рамках реалізації Угоди планується створити нові об’єкти інноваційної структури регіону. Це два наукових парки та центр трансферу технологій. Також на практиці планується відпрацювати механізм державно-приватного партнерства в інноваційній сфері».

Олександр Поважний, ректор Донецького державного університету управління, голова постійної комісії Донецької облради з питань науки і освіти, у своєму виступі зазначив, що сьогодні обрано шлях вирішення поставленої проблеми, за яким і учбові заклади, і наукові організації, і органи влади проявляють спільну зацікавленість у проведенні наукових досліджень: «У Донецькій області існує велика кіькість програм, розроблених за участю вчених – програми науково-технічного розвитку, освіти, що формується, Угода з Кабміном та багато іншого. Найважливіше завдання зараз – об’єднати інтереси всіх сторон для реалізації цих програм, щоб вони давали кінцевий вихід».

Заступник голови облради Олександр Кравцов, говорячи про необхідність впровадження інновацій, заявив, що обласна рада бачить у майбутньому двигуном інновацій малий і середній бізнес. «Але для нього повинна бути створена можливість доступу до тих наукових розробок, які є на сьогоднішній день у нас, для того, щоб впровадити їх у життя. Ми зробили ставку на малий і середній бізнес, розробивши регіональу стратегію його розвитку, і через усі свої програмні документи ми цю ідею проводимо. Тобто ми бажаємо створити в регіоні інноваційну інфраструктуру, яка б гарантувала доступ малого та середнього бізнесу до наукових технологій. Елементами цієї інфраструктури є наукові парки, центри трансферу технологій. Фінансування повинно здійснюватись і з державних джерел, і з обласного бюджету, і в рамках державно-приватного партнерства», – акцентував О.Кравцов.

Голова Всеукраїнської спілки вчених-економістів професор Олександр Кендюхов у своєму виступі підкреслив, що на сьогоднішній день дистанція між вітчизняною наукою та бізнесом досить велика, що негативно впливає на можливості інноваційного розвитку національної економіки та гальмує економічне зростання. Ключове завдання науки полягає не в репродукції існуючих норм і правил, а в пошуку принципово нових, неординарних рішень, що дозволять забезпечити прискорений розвиток національної економіки.

Професор Кендюхов акцентував увагу присутніх, що ключовими пріоритетами взаємодії науки з практикою повинні стати системні реформи на основі передових наукових розробок за напрямами:

1. Зміна напрямів інвестиційно-інноваційних потоків за рахунок прямого державного інвестування у створення нових високотехнологічних виробництв і радикальної зміни податкової, пенсійної систем, енергетичної політики, створення міцних інституційних основ захисту вільної конкуренції на внутрішньому ринку. Держава особистим прикладом, тобто прямими державними інвестиціями, повинна продемонструвати приватному інвестору серйозність і міцність своїх намірів зі зміни структури національного виробництва.

2. Податкова реформа, головною метою якої є вирішення проблем за двома найважливішими напрямками: залучення прямих вітчизняних та закордонних інвестицій у створення нових високотехнологічних виробництв на території України та забезпечення стрімкого розвитку вітчизняного бізнесу, підприємницького буму.

3. Пенсійна реформа, зміст якої, з одного боку, – створити надійний, абсолютно справедливий механізм формування пенсій, який відображає реальний трудовий внесок громадянина України у створення суспільного продукту, а з іншого – позбавити українські підприємства важкого тягаря нарахувань на заробітну плату.

4. Реформування національної енергетичної політики, сутність якої полягає у масштабній промисловій реалізації провідних розробок вітчизняної науки. Ключова задача – перетворити Україну з енергетичного наркомана на найпотужнішого постачальника власних паливних енергоресурсів до Європи.

5. Реформа правової системи з метою надійно захистити інституційні основи ринкової економіки. Головний зміст – захистити вільну конкуренцію, основу основ ринку.

Олександр Кендюхов також підкреслив, що в умовах стрімко зростаючої динаміки та диференціації продуктово-ринкових комбінацій, найважливішим економічним ресурсом стає час, а ключовим фактором конкурентоспроможності – швидкість економічних процесів. У таких умовах найбільші темпи зростання будуть демонструвати найбільш дебюрократизовані та дерегламентовані економічні системи. Відповідно, найважливіше завдання сучасної економічної науки полягає у пошуку механізмів максимального спрощення національної економічної системи, а оцінка ефективності економічних реформ повинна розглядатись виключно через призму прискорення економічних процесів і необхідності змінення структури національного виробництва у відповідності з національною маркетинговою стратегією , якої поки що в Україні немає. Якщо реформи не вирішують ці дві найважливіші задачі, то вони є марними.

Впродовж жвавої дискусії учасники круглого столу висловили різні аспекти основної ідеї – необхідно змінювати структуру національної економіки України з низькорентабельного, морально й фізично застарілого, низькотехнологічного виробництва переважно сировинного продукту на високотехнологічне, високорентабельне, експорторієнтоване виробництво продукту масового попиту.

 

Інформаційна служба ВСВЕ.