Розрахунок надходжень до бюджету

податку на виведений капітал

на базі 2016 року

Розрахунок здійснено з урахування наступних припущень:

- операції з виплати дивідендів (прирівняних до них платежів) фізичним особам та нерезидентам оподатковуються за ставкою 15% (без врахування банків);

- операцій, які будуть прирівняні до виведення капіталу (операції «тонкої капіталізації»; проценти сплачені нерезидентам, що зареєстровані в офшорах, суми перевищення звичайних цін над договірними «трансферне ціноутворення», виплата роялті, в сумах перевищення ліміту та інші) – за ставкою 20%; (без врахування банків);

- платежі, що здійснюються державними  чи комунальними підприємствами у зв’язку з розподілом частини прибутку – за ставкою 15%;

- банки приймають рішення продовжувати сплачувати податок на прибуток (до розрахунку приймається сплачений податок на прибуток на рівні 2016 року).

1. Сума податку, що буде сплачена до бюджету при здійсненні операцій з виведення капіталу становить 5,6 млрд. грн., в тому числі від сум виплачених дивідендів:

1.1. фізичним особам (база визначена на підставі даних 1ДФ, за 2016 рік 17,4*15% = 2,6 млрд грн.

**середнє значення за 2014-2016рр) 18,6*15%=2,8 млрд. грн.;

1.2. нерезидентам (база визначена на підставі даних додатку ПН до декларації)19,9 * 15% = 3,0 млрд. грн.

2,6 + 3,0 = 5,6 млрд. грн.

**19,9 = 22,3(закальний показник) -2,4 (банки)

2. Сума податку, що буде сплачена до бюджету при здійсненні операцій виплат прирівняних до виведення капіталу платежів становить  15,5 млрд. грн., в тому числі:

2.1. Сума податку, що сплачується при виплаті процентів нерезидентам, що зареєстровані в «офшорах»(база визначена на підстав даних ДФС України)                15,7 * 20% = 3,1 млрд. грн.;

2.2. Сума перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів (правила «тонкої капіталізації») (база визначена на підставі даних додатку РІ до декларації) 44,0 * 20% = 8,8  млрд. грн.;  **44,0 = 49,3(загальний показник)  – 5,3 (банки)

Суттєве зауваження! Сума обмеження відсотків та відповідно база оподаткування ПВК буде суттєво більшою за рахунок: (1) відмови в моделі ПВК від другого обмежувального показника EBITDA (дані відсутні в Деклараціі з податку на прибуток), (2) зміни критерія пов’язаних осіб за співвідношенням зобов’язань до власного капіталу з 3 до 1,5 та введення 5% ставки ПВК до відсотків в межі 1,5-3,0)

2.3. Сума коштів, що перераховується страховиками або іншими резидентами на користь нерезидентів у межах договорів страхування або перестрахування ризиків (база визначена на підставі даних додатку ПН до декларації) 0,2 * 20% = 0,04млрд. грн.;

2.4. Сума перевищення звичайних цін над договірною (контрактною) вартістю реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій («трансфертне ціноутворення») та сума перевищення договірної вартості товарів(база визначена на підставі даних додатку РІ до декларації)2,6 * 20% = 0,52 млрд. грн.;

(довідково: за даними Global Financial Integrity з України протягом 2004-2013 рр. з застосуванням механізму ТЦО було виведено близько 116 млрд. дол..США, що становить приблизно 9.4% від ВВП в середньому за рік. Приблизний розмір недооцінки експорту на 2016 р., розрахований, виходячи із середніх цифр за попередні роки з поправкою на падіння зовнішньоторгівельного обороту, становить 6.7 млрд. дол.. США,; а завищення імпортної вартості – 3.1 млрд. дол.. США, разом майже 10 млрд.дол.США, тобто більше 250 млрд. грн., з яких мало би бути сплачено близько 50 млрд.грн. податку. Концентрація зусиль ДФС на контролі подібних схем (замість масових перевірок з податку на прибуток), та/або аналіз документації з подальшими висновками щодо оподаткування джерел надприбутків, можуть принести до бюджету багатомільярдні додаткові надходження).

2.5. Сума витрат по нарахуванню роялті (база визначена на підставі даних додатку РІ до декларації) 1,2 * 20% = 0,2 млрд. грн.;

2.6. Сума коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) неприбутковим організаціям(база визначена на підставі даних додатку РІ до декларації) 8,4 * 20%  = 1,7 млрд. грн. ** 8,6 (загальний показник) – 0,2 (банки) = 8,4;

2.7. Сума виплат у зв’язку із вкладенням коштів в об’єкти інвестицій за межі України (база визначена на підставі платіжного балансу та курсу валют, дані НБУ) 4,4 * 20% = 0,9 млрд. грн.

2.8. Коригування 30% по низько податковим юрисдикціям (без подання ТЦУ)

1,9 *20%=0,4 млрд.грн.

**1,93 (загальний показник) – 0,03(банки) = 1,9

3,1 + 8,8 + 0,04 + 0,52 + 0,2 + 1,7 + 0,9 + 0,4 = 15,7 млрд. грн.

3. Сума податку, що буде сплачена до бюджету при здійсненні платежів державними, казенними чи комунальними підприємства на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв’язку з розподілом частини прибутку (база визначена як сума чистого прибутку (фактично сплаченої суми частини чистого прибутку*100/75) + фактично сплачений податок на прибуток підприємств) 22,4 * 15% = 3,4 млрд. грн.

Сума податку на прибуток, задекларована банками за даними зведеної декларації за 2016 рік –5,9 млрд. грн.  (5851241,999 млн грн.)

Сума податку на виведений капітал (в умовах 2016 року) становитиме:

5,6 + 15,7* + 3,4 + 5,9 = 30,6 млрд. грн.

Сума податку (операції з виведення капіталу) + Сума податку       (операції з виплат прирівняних до виведення капіталу + Сума податку  виплати державних, комунальних підприємств) + Сума податку  на прибуток банків

Показник	2017 до 2016	2018 до 2017	2019 до 2018	2020 до 2019
ВВП	2845,8/2383,2119,4%	3247,7/2845,8  114,1%	3611,0/3247,7  111,2%	3981,3/3611,0  110,3%
Ріст прибутку прибуткових підприємств	639,0/524,2121,9%	726,6 / 639,0113,7%	817,1 / 726,6112,5%	911,2 / 817,1111,5%
Індекс споживчих цін	112,9%	109,5%	106,2%	105,8%

 

Наведений розрахунок проведений за прямими об’єктами. При цьому, суттєвим обмеженням даного розрахунку є відсутність даних та показників за окремими операціями, що визначаються як прирівняні до виведення капіталу платежі. Кількість та вартість таких операцій наразі визначити неможливо.

Значним додатковим об’єктом ПВК є обмеження за відсотками, що сплачуються на користь пов’язаних осіб-нерезидентів (детальніше – вище, в пп.2.2).

Однак відсутність даних та введення нових обмежувальних правил не дозволяє визначити коректно суму операціі, що підпадатиме під базу оподаткування.

Розрахована за прямим розрахунком та наявними показниками сума податку на виведений капітал та прирівняні до виведення капіталу платежі до загального фонду становить 30,6 млрд. грн., що на 29,6 млрд. грн. менше фактичних надходжень податку на прибуток підприємств у 2016році (факт Зведеного бюджету 60,2 млрд. грн.).

Прогнозні втрати бюджету у 2017-2018 роках

(Макроекономічні показники, затверджені постановою КМУ від 31.05.2017 № 411)

 

Показник	2017	2018	2019	2020
Прогнозна/очікувана  сума податку на прибуток (загальний фонд)	71,4 млрд. грн., в т.ч.ДБ – 65,2 млрд.,  МБ – 6,2 млрд.	80,1 млрд. грн.,в т. ч.ДБ – 72,3 млрд. МБ – 7,8 млрд.	89,8 млрд. грн.,в т. ч.ДБ – 81,0 млрд. МБ – 8,8 млрд.	98,9 млрд. грн.,в т. ч.ДБ – 89,2 млрд. МБ – 9,7млрд.

 

Втрати розраховано з урахування наступних припущень:

1. Ріст прибутку прибуткових підприємств може вплинути на операції пов’язані з прибутковістю підприємств:

- операції з виведення капіталу – виплата дивідендів;

- розподіл частини прибутку державними, казенними чи комунальними підприємствами;

- податок на прибуток від банків.

2. Індекс споживчих цін (інфляція) може вплинути на операції пов’язані з різного роду виплатами (роялті, страхові) та ціноутворенням.

2017 рік

(5,9+3,4+5,2)*121,9% =17,7 млрд. грн.

15,7 * 112,9% = 17,7 млрд. грн.

ПнВК = 17,3 + 17,7 = 35,4 млрд. грн., що на 36,0 млрд. грн. менше очікуваного податку на прибуток підприємств (71,4-35,4=36,0).

2018 рік

ПнВК = (17,7 * 113,7% ) + (17,7*109,5%) = 39,5 млрд. грн., що на 40,6 млрд. грн. менше прогнозної суми податку на прибуток підприємств (80,1-39,5=40,6).

(результати розрахунків МінФіну на базі даних ДФС і власної моделі з урахуванням пропозицій експертів Інституту соціально-економічної трансформації, експертів РПР та аудиторів Т.Шевцової-А.Шемяткіна)

Коригування:

Залік податку на комерційне нерухоме майно при сплаті НнВК = - 1.2 млрд.грн. незалежно від року (з розрахунку ДФС)

ПнВК, сплачений НАК «Нафтогаз» за результатами 2017 р. (до бюджету 2018 р.). ≈25 млрд.грн.*15% = 4 млрд.грн.

(25 млрд.грн.- за особистою експертною оцінкою радника Голови НАК «Нафтогаз» Ю.Вітренко. За умови наведення порядку в розрахунках за газ з боку облгазів та підприємств ТКЕ)

Таким чином, прогнозні надходження від ПнВК у 2018 р. з урахуванням коригувань мають скласти 39,5 – 1.2 + 4 = 42.3 млрд.грн., що на 37.8 млрд.грн. менше прогнозу податку на прибуток підприємств.

В Естонії запровадження подібного за своєю сутністю податку свого часу призвело до двократного падіння надходжень по відношенню до ВВП. Однак, в Україні цей ефект має бути меншим, оскільки перехід до оподаткування виведеного капіталу супроводжується суворими заходами із оподаткування прихованого виводу капіталів. Зважаючи на обсяги проблеми (багаторазово більші, ніж в Естонії – у відносному вимірі), негативний фіскальний ефект має бути істотно меншим, ніж там. Тому наведену вище оцінку треба розглядати як, скоріше всього, занижену.

За розрахунками МЕРТ, фіскальний ефект від детінізації прибутків (базуючись на даних по фактичній детінізації зарплат при зниженні ЄСВ) = 5 млрд. грн.

Непрямий фіскальний ефект від реінвестування частини прибутку, заощадженої завдяки запровадженню НнВК за розрахунками МЕРТ становить 7 млрд.грн. якщо зменшення прямих надходжень складає 47 млрд.грн. Відповідно до наведених вище коригувань, цей ефект зменшується до 5.6 млрд.грн.

Таким чином, сумарно до бюджету після реформи має надійти 53 млрд.грн., що на 27 млрд.грн. менше прогнозної суми податку на прибуток підприємств

Водночас, треба врахувати, що прогноз бюджетних надходжень в Україні має тенденцію недооцінювати фактичні надходження. В середньому за 2002-2016 рр.. перевищення склало 0.79% від ВВП в цілому, і 1.67% якщо не брати кризові роки. Враховуючи, що номінальний ВВП на 2018 р. урядом прогнозується в розмірі 3 247,7 млрд.грн., ймовірна недооцінка, розрахована у такий спосіб складає 25.7 млрд.грн. що майже співпадає з розміром можливих фіскальних втрат від реформи, розрахованих вище.

Зокрема, ці додаткові надходження можуть виникнути внаслідок:

- перерахування 50% чистого прибутку НАК «Нафтогаз» в розмірі 25 млрд.грн. як описано вище

- впорядкування обліку земель, що має  додатково принести (щонайменше) 5 млрд.грн. у вигляді надходжень від земельного податку – таке впорядкування є необхідною складовою запровадження повноцінного ринку землі

- перенесення на 2018 р. частини перевищення бюджетних надходжень 2017 р.

- закриття схем з розкрадання ПДВ за допомогою ризик-орієнтованого блокування податкових накладних – близько 10-12 млрд. грн.

Таким чином, ризик недовиконання бюджету 2018 р. внаслідок заміни податку на прибуток податком на виведений капітал є мінімальним.

Компенсаторами для покриття зменшення запланованих податкових надходжень від впровадження  податку на виведений капітал, виходячи з показників бюджетної резолюції на 2018-2020 рр. може стати збільшення надходження від акцизного податку, який, незважаючи на зобов’язання, які взяла на себе Україна перед Європейським союзом, а саме поступово збільшити їх до європейського рівня, запланованого менше ніж у попередньому році на 4,8 млрд грн. При цьому враховуючи прогнозне збільшення курсу долара, а також інфляції плановий показник надходжень від акцизного податку занижений майже на 19 млрд грн.

Також компенсатором є завищення в бюджетній резолюції видатків по КВК 3510000 Міністерство фінансів (загальнодержавні функції), а саме виплати по КВК 3511150 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню», що не враховує дворазове збільшення мінімальної заробітної плати, що відбулося в 2017 році, а відповідно і суттєве зменшення отримувачів житлових субсидій. Незважаючи на це, в бюджетній резолюції передбачено збільшення цієї статті на 36 млрд.грн.

Зазначені показники повністю компенсують потенційне зменшення надходження від податку на виведений капітал.

Аналіз розрахунків ПнВК від Німецької консультативної групи

1. На відміну від решти аналітиків, Німецька консультативна група (далі НКГ) взяла до уваги не тільки втрату надходжень від податку на прибуток підприємств, але й від оподаткування репатріації капіталу, а також сплати ПДФО фізичними особами з отриманих дивідендів. Разом це коригування у розрахунках НКГ становить 4 млрд. грн. на 2018 р. Його варто взяти до уваги та врахувати у підсумковому варіанті розрахунків, але з урахуванням того факту, що, відповідно до перехідних положень, дивіденди, нараховані раніше, не звільняються від податку на репатріацію – відповідно, сума коригування буде меншою.

2. За розрахунками МінФіну, 71.4 млрд. грн. прогнозується в якості надходжень від податку на прибуток на 2017 р. У розрахунках НКГ ця цифра фігурує у такій же якості на 2018 р. Це, вочевидь, є непорозумінням.

3. Безпосередні надходження від ПнВК на 2018 р. розраховано з урахуванням ефекту підвищення виплат дивідендів компаніями з іноземними інвестиціями внаслідок прогнозованої відміни обмежень з боку НБУ. Суму такої корекції НКГ прямо не наводить, але порівнюючи результат, наведений НКГ з прогнозами МінФіну можна побачити, що вона становить приблизно 3.1 млрд. грн. Цю корекцію теж варто врахувати у підсумковому варіанті.

4. У розрахунках НКГ використано обсяг надходжень від дивідендів фізичним особам в розмірі близько 1 млрд. грн. за 2016 р., водночас, за даними форми 1-ДФ, якими користувалися інші аналітики, такі надходження становили б 2.6 млрд. Це призводить до недооцінки надходжень від ПнВК на 1.6 млрд.грн. (на 2016 р.)

5. Сума потенційних надходжень від виплат дивідендів нерезидентам теж відрізняється, оскільки база, використана НКГ, на 1.7 млрд. грн. більша. Джерела даних у роботі не наведено, тому потрібно узгодження позицій.

6. Сума перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів (правила «тонкої капіталізації») в розрахунках НКГ є на 5 млрд. грн. вищою, ніж в інших розрахунках, що дає +1 млрд. додаткових надходжень. Потрібно уточнення методології (сума у 49 млрд. фігурувала у довідці ДФС)

Таким чином, з урахуванням всіх зазначених коригувань, відмінність у різниці між прогнозованими надходженнями від податку на прибуток + податок на репатріацію + ПДФО з дивідендів для фіз..осіб, та надходженнями від ПнВК в 2018 р., розрахована НКГ та іншими аналітиками лежить в межах 1 млрд. грн., що, своєю чергою, лежить в межах похибки прогнозу. Це можна вважати підтвердженням проміжного підсумку щодо цифри потенційних фіскальних втрат саме на цьому податку – близько половини надходжень від податку на прибуток (з урахуванням банків).

Але головний недолік розрахунків НКГ полягає у тому, що вони враховують тільки безпосередній ефект, що не є методологічно правильним. Коректний розрахунок потребує використання повноцінної економічної моделі, основаної на таблиці витрати-випуск – так званої DCGE або, принаймні, DSGE. НКГ має чи не єдину в Україні діючу модель такого типу, щоправда, адаптовану переважно до розрахунків економічних ефектів зовнішньої торгівлі. На жаль, цю модель не було застосовано для розрахунків ефекту реформи корпоративного податку. Більше того, не було враховано навіть безпосередніх ефектів на надходження від інших податків (як це зробили у розрахунках МЕРТ та Інституту Майбутнього, і врахували інші групи), не кажучи вже про вплив на зростання.

7.

8. Сценарій №1 передбачає, що приватні платники реагують на зміну бази зменшенням виплати дивідендів на 20%. При цьому, обґрунтування цього припущення відсутнє. Припускається, що державні підприємства зменшать виплати дивідендів на 10%. Це припущення виглядає некоректним, оскільки, з одного боку, виплата дивідендів до бюджету регулюється власником (державою), і тут жодних змін не передбачається; з іншого боку, державні підприємства (як і усі решта) матимуть принаймні не більші стимули занижувати прибутки, ніж зараз. Більше того, з урахуванням ефекту від реформи корпоративного управління держпідприємствами, особливо НАК «Нафтогаз України», ці виплати майже напевне будуть набагато більшими. Таким чином, можливий ефект зменшення виплат стосуватиметься хіба що фізичних осіб (про дивіденди нерезидентам див. вище). Цей ефект є вірогідним, але, зважаючи на незначний очікуваний обсяг надходжень, він становитиме (якщо погодитися з припущенням про 20% скорочення) близько 500-600 млн. грн. При цьому, невиплачені в якості дивідендів гроші буде реінвестовано, отже з них буде сплачено інші податки (як враховано у розрахунках МЕРТ), отже загальний фіскальний ефект від реакції платників на зміну бази зводиться нанівець (якщо брати пропорції з розрахунків МЕРТ).

9. На відміну від інших розрахунків, НКГ вдалося оцінити можливий вплив зниження ставки оподаткування – + 3 млрд. грн. у 2018 р. Але головним чинником детінізації ми вважаємо навіть не зменшення ставки податку (яке дійсно не є суттєвим), а посилення контролю за схемами масового виведення прибутків з-під оподаткування. Це є набагато сильнішим стимулом, хоча ефект від нього заздалегідь прорахувати важко.

Таким чином, хоча розрахунки НКГ містять декілька важливих моментів, які варто було б врахувати у підсумковому розрахунку, їх не можна вважати коректною оцінкою фіскального впливу, насамперед у зв’язку з відсутністю оцінки впливу на надходження від інших податків – а він, як показують розрахунки МЕРТ, є суттєвим. Також, підлягає узгодженню низка методологічних питань підрахунку надходжень.

10. У тексті аналітичної записки НКГ містяться численні попередження про можливі непередбачувані наслідки у вигляді «поширеного законодавчо дозволеного ухилення від оподаткування». Ці твердження не базуються на жодному обґрунтуванні, окрім загального «так часто трапляється при зміні бази». Але, в даному випадку, ризик подібних наслідків є мінімальним, оскільки,

а) усі запобіжники проти виведення прибутків (дивідендів) з-під оподаткування, які містяться у діючому законодавстві, не тільки збережено, але й підсилено – особливо у частині великомасштабних каналів уникнення оподаткування

b) радикальне спрощення адміністрування для більшості платників відкриває можливість зосередитися на ретельному контролі найбільш ризикованих та великих платників, що (за належної роботи ДФС) сприятиме зменшенню зловживань

c) стимул уникати оподаткування зменшується, позаяк більша частина прибутку звільняється від безпосереднього оподаткування

d) податковий тиск на виплачені у законний спосіб дивіденди зменшується на 8%, або в півтора рази, а ставка наближається до вартості «обналу»

e) процедура підготовки законопроекту включала безпрецедентно ретельне та відкрите експертне обговорення за участі як прихильників реформи, так і її противників. При цьому всі «дірки», які можливо було уявити заздалегідь, виносилися на обговорення, і в разі, коли потенціал ухилення з їхнім використанням виявлявся достатньо великим, до законопроекту вносилися відповідні зміни.

Тому ці попередження варто розглядати як необґрунтовані. Звичайно, треба бути готовим закривати можливі прогалини, якщо вони виявляться достатньо масштабними, але це є рутинною роботою розробників податкового законодавства, в цьому сенсі пропонована реформа нічим не відрізняється, окрім набагато ретельнішої розробки.