Пенсійна реформа в Україні – недосконала й потребує змін. Зокрема, це стосується другого й третього рівнів. Відрахування від зарплат повинні йти до профільного державного банку. Ці кошти мають працювати, як депозити, відсоткові ставки змінюватися залежно від рівня інфляції.

Пенсійна солідарна система – обман серед білого дня. Адже віддавати доводиться майже третину зарплати. Але після виходу на заслужений відпочинок, скористатися можна лише половиною заощаджень. Бо згідно зі статистикою, на пенсії люди живуть лише 14 років. А накопичень вистачить аж на 24. Це якщо робочий стаж – 35 років, а середня зарплата – 2750 гривень.

Володимир Щербина, член громадської організації: "Люди помирають, і залишають дуже велику частину своїх надбань саме в пенсійній системі і вони не можуть бути використані ні цими людьми, ні їх родинами".

Аби гроші не пропали, необхідно створити державний пенсійний банк. Туди люди відраховуватимуть фіксовану суму від зарплати – 33 відсотки. На спеціальних персоніфікованих рахунках кошти мають не лежати, а працювати. Тобто фінустанова вкладатиме їх, зокрема, у експортно орієнтовані галузі економіки. Ставки таких депозитів потрібно корегувати – залежно від рівня інфляції. Але не менш ніж на 1 % щорічно. Користуватися заощадженнями вкладник зможе, щойно вийде на заслужений відпочинок.

Михайло Міненко, економіст: "Даний підхід щодо пенсійного забезпечення передбачає процедуру спадкоємності коштів, які акумулюються на персоніфікованому пенсійному рахунку, що є гарантією соціальної справедливості як для громадянина, так і для його спадкоємців".

Дехто пропонує взагалі скасувати відрахування до будь-яких профільних фондів. Мовляв, отримуючи зарплату, українці мають самі вирішувати, скільки відкладати на старість.

Джерело