Чи є створення ОСББ панацеєю в сфері житлово-комунальних послуг? Скільки часу знадобиться, щоб врегулювати тарифи в Україні? Чи зможуть українці бути ефективними власниками та скільки грошей потрібно на модернізацію старого житла? На ці питання УНН відповів колишній міністр ЖКГ Олексій Кучеренко.

- Сьогодні існує думка, що створення ОСББ є своєрідною панацеєю щодо запровадження прозорих комунальних тарифів. Чи згодні Ви з цим?

- Це  велика помилка. Адже законодавство щодо ОСББ на сьогодні не врегульоване.

Якщо люди створили ОСББ –  це добре, але існує небезпека рейдерських ОСББ.  Адже є випадки, коли декілька місяців голова правління Об’єднення збирає гроші, а потім використовує їх не за призначенням. Цим треба займатись в законодавчому полі. Адже з ростом бідності окремі умільці будуть створювати ОСББ та сідати на ці фінансові потоки.

- Які механізми регулювання тарифів існують на сьогодні?

- Питання прозорості тарифів треба вирішувати на різних рівнях, в тому числі і на законодавчому, адже тут існує певний клубок протиріч, які треба розв’язати.

Формуванням обґрунтованих тарифів, що надаються монополістами (тепло, вода, каналізація), повинен займатись регулятор. Але він буде розкачуватись 2-3 роки. Адже, не дивлячись на те, що відповідний закон був ухвалений ще влітку 2010 року, комісія (Національна комісія, що здійснює регулювання в сфері житлово-комунальних послуг – Ред.) починає працювати тільки зараз – у 2012 році, їй тільки надали фінансування. Вони роки два будуть заглиблюватись в усі питання та врегульовувати тарифи з монополістами. Це дуже кропітка робота, її неможливо зробити в один момент.

Що стосується тарифів на утримання житла (конструктивів будинків, ліфтів, прибудинкової території тощо – Ред.), то згідно до моделі, яка сьогодні не працює, повинна з’явитись керуюча компанія та ринок надавачів цих послуг. Але я не бачу перспектив того, що в нашій країні вони з’являться. Все побудовано на тому, щоб максимально монополізувати ринок.

- Чи реальним на Вашу думку є те, щоб найближчим часом основними керівниками житловими фондами стали ОСББ?

- Ні, адже будинкам потрібні капітальні ремонти, а це величезні кошти. Потрібно вкласти мільярди, яких у людей немає. Навіть якщо оцінювати приблизно, на будинок потрібно 1-2 млрд грн. Загалом капремонтів потребують близько 200-300 тис. багатоквартирних будинків, тому це сотні мільярдів. Взагалі, я припускаю, що в недалекому майбутньому виникне дискусія навколо закону про деприватизацію житла, про його повернення у комунальну власність.

Повинно бути співфінансування – 20-30% повинні дати люди, місцевий бюджет  має вкласти 30-40%, і інше – державний бюджет. Все це треба склеїти, зробити проект. І одна частина людей зможе вкласти кошти, а інша – ні. А для цього, щоб розв’язати цю ситуацію треба принципово змінювати Цивільницй кодекс.

Зараз треба виправити помилку, що була допущена 1992 року під час безкоштовної приватизації житла, та готувати інформаційну кампанію для запровадження фондів співфінансування капітальних ремонтів та модернізації житла. Проте не треба очікувати появи великої кількості  власників, які братимуть на себе всю відповідальність.

Ті величезні бюджетні кошти, які держава спрямовує на підготовку інфраструктури до ЄВРО-2012, можна було б спрямувати на реалізацію програми з реконструкції житлово-комунального господарства.

- Наскільки, на вашу думку, на сьогодні актуальним є питання реконструкції "хрущовок"?

- Це було актуально в докризовий період, коли потенційні інвестори могли сплатити і вартість нового житла і вартість житла, яке мало бути знесено. Москва почала ще приблизно 1998 року, коли мером був Лужков (Юрій Лужков – мер Москви 1992-2010рр.). Він зніс відсотків 60-70%. Зрозуміло, що там дуже висока ринкова вартість, і вона дозволяла йому покрити і нове житло, і житло для переселенців. А на сьогодні я не бачу реалій для цього. Адже ринок стоїть взагалі.

Джерело