Міністру
інфраструктури України
В.В. ОМЕЛЯНУ
Щодо законопроекту «Про забезпечення безпеки на транспорті, об’єктах дорожнього господарства та поштового зв’язку»Шановний Володимире Володимировичу!
Дякую Вам за включення мене до складу робочої групи з розробки проекту Закону України «Про забезпечення безпеки на транспорті, об’єктах дорожнього господарства та поштового зв’язку», над яким працює Міністерство інфраструктури України.
Задекларованою метою прийняття законопроекту є створення системи забезпечення транспортної безпеки, яка має створити умови для недопущення вчинення актів незаконного втручання, що створюють загрозу життю і здоров’ю людей, навколишньому середовищу, а також захист людей та уникнення значних матеріальних збитків від негативних наслідків таких актів у випадку їх вчинення на об’єктах забезпечення транспортної безпеки.
Слід зазначити що в країнах-членах Європейського Союзу системи забезпечення транспортної безпеки розвиваються на підставі Директиви від 08 грудня 2008 року № 2008/114/ЕС Про європейські критичні інфраструктури і заходи з їх захисту. До об’єктів транспортної безпеки включені аеропорти, залізничні та автобусні станції.
Запровадження системи вимагатиме значного фінансування з боку суб’єктів господарської діяльності на створення та утримання відокремлених підрозділів, їх професійне навчання та атестацію; формування планів заходів, їх затвердження в компетентних органах та реалізацію.
На автомобільному транспорті найбільше додаткове навантаження, (за умови не включення до об’єктів транспортної безпеки транспортних засобів), отримають суб’єкти господарювання, що здійснюють автостанційну діяльність. Відповідно ці додаткові витрати будуть перенесені на перевізників та пасажирів.
Враховуючи вище зазначене, надаю свої зауваження до проекту Закону України «Про забезпечення безпеки на транспорті, об’єктах дорожнього господарства та поштового зв’язку».
У статті 3 законопроекту дається визначення термінам, які не мають зв’язку з законодавчими актами, визначеними у статті 2 законопроекту, вводяться нові контролюючі органи, функції яких містять корупційну складову, а деякі посилання на вимоги Закону України «Про транспорт» є некоректними.
У пункті 6 статті 3 законопроекту об’єктом забезпечення транспортної безпеки є транспорт (відповідно до Закону України «Про транспорт», крім трубопровідного) – таке вільне трактування Закону спотворює саму його суть. В діючій редакції Закону України «Про транспорт» вимоги до безпеки на транспорті визначені у статті 16 «Безпека на транспорті», у статті 161 «Державний нагляд (контроль) за діяльністю суб’єктів господарювання, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів (у тому числі небезпечних) юридичних та фізичних осіб», у статті 162 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті», у статті 163 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському та річковому транспорті». Згідно цих вимог відповідні державні органи мають вести безпекову політику на транспорті. Об’єктом транспортної безпеки доцільно визначити не транспортний засіб, а відповідно до Закону України «Про транспорт» підприємства транспорту.
Пункт 17 статті 3 законопроекту становить особливу небезпеку для суспільства, оскільки, у разі залишення його в запропонованій редакції, таке визначення надасть можливість формувати необмежену кількість озброєних формувань. Як це практично втілити в життя викладено у пункті 7 статті 10 законопроекту, а в статті 29 законопроекту міститься інструкція по застосуванню фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї.
Пункт 2 статі 4 законопроекту містить корупційну складову, оскільки відсутнє чітке визначення поняття «граничнодопустимий рівень транспортної безпеки»;
Пункт 2 статті 5 законопроекту виключити як такий, що суперечить Конституції України, Закону України «Про транспорт», Закону України «Про автомобільний транспорт», Закону України «Про охорону праці», Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», постанові Кабінету Міністрів України «Про Правила дорожнього руху» та ін..
Абзац восьмий пункту 1.1 статті 6 законопроекту «інформування суб’єктів забезпечення транспортної безпеки про загрозу та вчинення актів незаконного втручання на державному рівні» виключити як такий, що надає повноваження несумісні із правовим статусом центрального органу виконавчої влади.
Абзац десятий пункту 1.1 статті 6 законопроекту «залучення та координації дій формувань забезпечення транспортної безпеки усіх форм власності у випадку вчинення актів незаконного втручання на державному рівні» виключити.
Абзаци четвертий – шостий пункту 1.2 статті 6 законопроекту, а саме: «запобігання, виявлення та припинення кримінальних правопорушень, пов’язаних із актами незаконного втручання, участі у їх розкритті у порядку, передбаченому законодавством;
виявлення та припинення адміністративних правопорушень, пов’язаних із порушенням правил поведінки на транспортних засобах та об’єктах суб’єктів забезпечення транспортної безпеки, а також таких, що перешкоджають охоронній діяльності формувань забезпечення транспортної безпеки здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких законом покладено на органи внутрішніх справ;
інформування суб’єктів забезпечення транспортної безпеки про загрозу вчинення актів незаконного втручання на об’єктах забезпечення транспортної безпеки» виключити.
Визначення суб’єктів транспортної безпеки на галузевому рівні, надані у пунктах 2.1 – 2.3 статті 6 законопроекту не відповідають визначенням, які наведені у статтях 16 – 163 Закону України «Про транспорт».
Визначені у пунктах 3.1 та 3.2 статті 6 законопроекту завдання та функції суб’єктів забезпечення транспортної безпеки на об’єктовому рівні не відповідають вимогам Закону України «Про транспорт», Закону України «Про автомобільний транспорт», Закону України «Про охорону праці» та ін..
У статтях 8 – 17 законопроекту спотворюються норми, які вже діють на підставі норм Закону України «Про транспорт», Закону України «Про автомобільний транспорт», Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», Закону України «Про охорону праці», постанові Кабінету Міністрів України «Про Правила дорожнього руху» та ін..
Окремого обговорення потребує питання щодо визначення кола осіб, яким будуть надаватись повноваження здійснювати огляд пасажирів, їх особистих речей, речей, які залишено без догляду, багажу, а також транспортних засобів; а також застосовувати зброю.
З повагою,
Народний депутат України Оксана ПРОДАН
Підписуйтесь!