Антиінфляційна кампанія Нацбанку змусить підприємства переходити на бартер. Жорстка ресурсна дієта, організована Нацбанком для своїх підопічних в серпні – початку вересня, загрожує затягнутися не на один місяць. 

Не зважаючи на те, що залишки на коррахунках банків на початку нинішнього тижня піднялися до 15-16 млрд. грн. (На 8 вересня вони становили лише 9,4 млрд.), розжилися грошима банки ненадовго: НБУ і далі має намір обмежувати потрапляння гривні на валютний ринок, тим самим перешкоджаючи валютних спекуляцій і подальшого розкручування інфляції.

Дійсно, за підсумками серпня зростання цін в річному обчисленні сповільнився до 8,9%, тоді як ще в червні досягав 11,9%. «Нацбанк забезпечив зниження інфляційного тиску від зайвої ліквідності в банківській системі. Адже відомо, що зайві гроші в економіці в кінцевому підсумку призводять до подорожчання широкої номенклатури споживчих товарів. І саме кроки Нацбанку дали можливість скоротити інфляцію попиту», – похвалився глава НБУ Сергій Арбузов. 

Однак незалежні економісти запевняють, що дії НБУ мало вплинули на інфляційну динаміку: ціни сповільнили зростання під впливом сезонних факторів. «В Україні неможливо регулювати інфляцію за допомогою монетарних чинників. Оскільки економіка країни на 60% працює в тіні, зменшення кількості гривні в обігу не здатне приборкати зростання цін», – вважає президент Українського аналітичного центру Олександр Охрименко. Що справді вдається зробити Нацбанку за допомогою ресурсного голодування, так це утримувати стабільність гривні.

Зарубіжні інвестори з оглядкою на МВФ не хочуть інвестувати гроші в Україну. А після зниження S&P суверенного рейтингу нашої країни в національній валюті вони охололи до наших ОВДП. В результаті валюта не приходить, і тільки за рахунок гривневого голоду можна утримати курс.

Джерело