Податковий кодекс – панацея для розвитку малого та середнього бізнесу?

Світлана ОРЛОВСЬКА: Наш гість: Леонід Козаченко, голова Ради підприємців при Кабінеті міністрів України.

Сьогодні поговоримо про податкове законодавство. А саме про перспективи ухвалення урядового законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу щодо спрощеної системи оподаткування. Чи вийде він зі стін парламенту в правоздатному вигляді? Які ризики того, що його буде підкориговано? Чи є такі побоювання у підприємців і чи виправдані вони? Чи є Податковий кодекс панацеєю для розвитку малого та середнього бізнесу? А також поговоримо про перспективи агроринку. Зокрема, в контексті скасування квот на зерно та питання ринку землі. А також перспективи відкриття філій Черкаської товарної біржі.

Чи відповідає вимогам підприємців урядовий законопроект? Чи всі дратівливі моменти враховані?

Леонід КОЗАЧЕНКО: В основному, всі дратівливі моменти враховані. Цей закон, я думаю, що задовольняє підприємців в тому вигляді, проект якого ми маємо. Але чи буде він такий, яким його подали до Верховної Ради, ніхто гарантувати не може. Хоча я говорив із Головою комітету Віталієм Хомутинником. Він обіцяв, що особисто докладе максимум зусиль для того, щоб цей закон був такий, який він є сьогодні. Цього дуже чекають підприємці. Заради цього дуже багато було бурхливих подій, Податковий майдан, багато різних суперечок. Були втрати підприємців в тій кількості, якій вони були зареєстровані, як фізичні особи. Були втрати в активності цього малого бізнесу. Товарообіг суттєво впав в порівнянні з минулим роком. І сьогодні дочекались такого моменту, коли подають документ, який практично на 99% задовольняє вимоги підприємців. Ми очікуємо, що він повинен бути прийнятий, щоб не виникли нові проблеми, які будуть потім підприємці підіймати в додаток до тих, які існують поза Податковим кодексом.

Світлана ОРЛОВСЬКА: При розробці цього урядового законопроекту, які моменти були найскладнішими, найдискутивнішими?

Леонід КОЗАЧЕНКО: Дуже багато було проблем, пов’язаних із переліком видів діяльності, які можуть робити підприємці, які користуються спрощеною системою оподаткування. Дуже був бурхливий діалог стосовно обсягу товарообороту. Я думаю, що найбільше проблем було пов’язано з тим, чи будуть відносити на витрати юридичні особи, які користуються послугами підприємців, їхні послуги чи будуть відносити на витрати, чи ні. Були і інші питання. Ми отримали близько 4 тисяч пропозицій, листів, телеграм від підприємців, коли був Податковий майдан, після цього. І в процесі роботи до сьогоднішнього дня ми опрацювали 4 тис. пропозицій. Хоча ми їх згрупували і вони повторювалися в більшості випадків. Напрацьоване з підприємцями дало можливість нам покласти в основу цього закону. Ми чекаємо, що він буде прийнятий. Але Ви поставили на початку правильно питання, чи це панацея чи ні.

Світлана ОРЛОВСЬКА: Якщо парламентарі його відкоригують, що тоді будете робити?

Леонід КОЗАЧЕНКО: В залежності від того, що відкоригують.

Світлана ОРЛОВСЬКА: А що можна відкоригувати?

Леонід КОЗАЧЕНКО: Якщо так відкоригують, що буде гірше, ніж було рік тому. То я думаю, що очікувати довго не прийдеться різних акцій, проявів непокори підприємців. Я не вірю в те, що це станеться. Я не хочу думати про те, що знайдеться такий сміливець серед депутатів, який візьме на себе відповідальність перевернути все з ніг на голову.

Світлана ОРЛОВСЬКА: Але ж можна виписати все нечітко, а потім цим маніпулювати.

Леонід КОЗАЧЕНКО: Я не думаю, що це станеться. Тому що коли виписується нечітко і це створює можливості для Податковий органів трактувати написане по-різному, а потім зловживати цим і знущатися над підприємцями, я думаю, що це ще гірше, ніж конкретно виписати погано. Тому я не хочу в це вірити. Звичайно, ми будемо супроводжувати все те, що відбуватиметься в комітеті Верховної Ради. Ми будемо супроводжувати те, що відбудеться в залі сесійній і після цього, коли документ попаде до президента, безумовно, ми будемо слідкувати.

Світлана ОРЛОВСЬКА: Давайте, я зацитую ризики, які відзначила Ксенія Ляпіна, фракція НУ-НС: «У законопроекті граничні розміри валового доходу, до якого можна скористатися спрощеною системою оподаткування, і ставки єдиного податку визначаються у прив’язці до мінімальної заробітної плати». В чому ризик? Пояснюється тим, що мінімальна зарплата є соціальним показником, а тому не зовсім об’єктивним. Як показує практика, перед виборами цей соціальний показник має тенденцію до зростання. При чому більшими темпами, ніж того вимагає інфляція чи справжній економічний розвиток. І це відразу позначиться не стільки на обсязі валового доходу, скільки на ставці єдиного податку. Тому пропонують, що прив’язка розмірів ставки до мінімальної зарплати – це є ризиком і, можливо, слід звертатися до уряду з тим, щоб встановити цю ставку у натуральних показниках.

Леонід КОЗАЧЕНКО: Це не конкретно про Податковий кодекс, це про соціальний внесок. З приводу цього у нас ще відбувається дискусія, тому що ще треба вносити зміни в окремий закон. Те, що сказала пані Ляпіна, має сенс. Але ми хочемо відкоригувати закон, який регулює соціальні внески. І є пропозиція, щоб вони для цих суб’єктів господарювання встановили половину тієї суми, яка сьогодні запропонована. Звичайно, до цього підключились представники легкої промисловості. Вони теж хочуть, і середній бізнес також. Тому що він весь обтяжений цими податками. Це впливає на тінізацію заробітної плати і це питання знаходиться на етапі дуже активної дискусії з Міністерством фінансів. Хоча непросто приймати рішення. Я думаю, стосовно спрощенців прем’єр-міністр, коли зустрічався з бізнесом, він наполовину погодився. Він майже прийняв рішення, а потім все таки сказав ні, нехай буде створена робоча група, окремо Ви подискутуєте це питання з Міністерством фінансів. В нас зараз гостра дискусія, і я думаю, що вона до чогось приведе. Можливо, в якійсь частині ризики, які назвала пані Ляпіна будуть зняті, але неповністю. Повністю їх зняти неможливо.

Світлана ОРЛОВСЬКА: Якщо ми говоримо про закон «Про єдиний соціальний внесок», то якраз найбільшим ризиком вона називає ті зміни, які вносять в законопроект щодо сплати єдиного соціального внеску. Це те, що вона руйнує конкуренцію в підприємницькому середовищі. Саме звільнення від сплати єдиного соціального внеску винятково інвалідів і пенсіонерів. Ризик полягає в тому, вона пояснює, що уряд, звільнивши інвалідів і пенсіонерів від сплати єдиного соціального внеску, може зупинитися на цьому, сказавши, що він і так пішов на поступки. А що робити іншим 70%? Мається на увазі, що зростатиме напруга і тут не йдеться про соціальну справедливість, як пояснює Ксенія Ляпіна. А йдеться саме про конкурентоспроможність.

Леонід КОЗАЧЕНКО: Так. Йдеться про конкурентоспроможність. Але це не просте питання. Тому що коли ми говоримо про спрощенців, особливо про тих, хто на фіксованому податку, хто на ринку продає якусь продукцію і до нього апелюють представники легкої промисловості і кажуть, що Ви хочете дати таку пільгу спрощенцям, а ми виробляємо продукцію, шиємо взуття, одяг і хочемо продати на тому ж ринку. Ми не можемо бути конкурентоспроможними із тим, хто працює на ринку, продає готове взуття, отримане з закордону, без сплати мита, дешеве. Він руйнує національне виробництво. У нас мільйон людей працює у легкій промисловості. Це не справедливо, коли єдиний соціальний внесок буде для спрощенців менший, а для нас більший. Враховуючи всі ці обставини, це є проблема. Її треба бачити ширше, ніж Ксенія Михайлівна поставила. Тому ми зараз обговорюємо цю проблему. Робочі групи спеціально створені для цього.

Світлана ОРЛОВСЬКА: Експерти звертають увагу, що законопроект ускладнює класифікацію бізнесу. Відповідно, за річним оборотом у нас тепер виділяється три категорії підприємців. Ви з цим погоджуєтеся?

Леонід КОЗАЧЕНКО: Так. Ця пропозиція була напрацьована таким об’єднанням, яке називається Фортеця. Оксана Продан особисто дуже багато зробила для того, щоб ця норма була виписана. В якійсь мірі це корелюється з тими пропозиціями, які внесла пані Королевська. В неї теж була розбивка по категоріям підприємців. Раніше цього не було. Зараз вони структуровані по категоріям підприємці. Я думаю, що тут більше чіткості, більше розуміння. І це зроблено для того, що найвища категорія підприємців – це остання сходинка переходу на загальну систему оподаткування, в іншу бізнес категорію. Тут є перспектива і це можна вдосконалювати. Але повертати назад, я думаю, недоцільно.

Світлана ОРЛОВСЬКА: Голова Верховної Ради Володимир Литвин зазначив, що законодавчі пропозиції, які надійдуть від Кабінету міністрів, переважно дістануть підтримку в парламенті. Проблема може виникати тільки у процесі підписання. Оскільки, якщо подивитися на ветовані президентом закони, то серед них багато тих, які подав уряд. Це свідчить про те, що ми часто працюємо в авральному режимі і далеко не завжди маємо відшліфовані положення. В цьому контексті, наскільки відшліфовані всі положення? І на якому етапі можуть виникнути проблеми?

Леонід КОЗАЧЕНКО: Я не думаю, що на етапі підпису будуть проблеми. Президент Віктор Федорович Янукович пообіцяв Податковому майдану, що ті проблеми, які виникли, будуть врегульовані. Він дав термін. Цей термін був порушений. Більше часу потрачено на те, щоб напрацювати той проект, який сьогодні на розгляді Верховної Ради. До цього було залучено дуже багато підприємців. Сьогодні більшість підприємців сходиться на тому, що одні кажуть, що 90%, інші трошки більше, ніж 90%, але в цілому цей документ не створює таких проблем. Він не відкриває якісь радикальні перспективи, щоб сказати, що це щось надзвичайне, як дуже стимулювати розвиток, але він не погіршив те середовище, яке було раніше. В цілому не погіршив. І я не думаю, що президент підійме руку проти цього. Якщо це зробити, то треба запропонувати ще краще.

Світлана ОРЛОВСЬКА: Якщо в парламенті відшліфують його.

Леонід КОЗАЧЕНКО: Якщо відшліфують парламенті, то тоді може підняти. Але я хотів би побачити того, хто буде шліфувати і брати на себе таку відповідальність.

Світлана ОРЛОВСЬКА: Цей законопроект скасовує дискримінаційну норму щодо обмеження закупівлі юридичними особами товарів і послуг у платників єдиного податку. Те, що пропонується відновити право платника єдиного податку на реєстрацію ПДВ і так далі. Як змінилися система стягнень за перевищення граничної виручки? Вона стала більш м’якшою?

Леонід КОЗАЧЕНКО: Вона не стала більш м’якшою. Якщо перевищення граничної виручки, то одна ситуація, коли це можна підтвердити при використанні касового апарату, а інша річ, якщо це можна визначити сумнівним шляхом. Наприклад, напасти на кіоск, перерахувати, скільки там знаходиться товару, сказати, що якщо в тебе товару на 200 тис грн. на даний момент, то в тебе виручка значно більше, ніж та, яка дає право тобі використовувати спрощену систему. По цьому шляху дуже багато діяли наші силовики і податківці, і представники Міністерства внутрішніх справ. Штраф – сам по собі не страшне. Страшне – це ті хабарі, які вимагаються. Якщо брати корумповане обтяження, то воно перевищує по Києву, по центральних точках, в яких більш пожвавлена торгівля, вони вдвічі перевищують сплату офіційних податків. Навіть тих більших податків, які зараз передбачені цим проектом, який поданий до Верховної Ради. Корупційна складова – це велика проблема. Але є і інші проблеми. Податковий кодекс не є панацеєю для розвитку бізнесу, особливо малого. Є інші проблеми. Це проблеми з податківцями, в який спосіб вони діють, це проблеми з представниками Міністерства внутрішніх справ, контакти з прокуратурою. Якщо Вам прийдеться відстоювати свої права в суді, то краще це не робити. Ви їх не відстоюєте, якщо в Вас нема грошей. Все це разом є величезна проблема, яка не дає розвиватися бізнесу. До неї можна додати регуляторну політику, яка шкутильгає. Було багато заяв, спроб робить багато, президент півроку назад провів велику нараду з цього приводу, але все це разом поки не принесло тих результатів, які б дали можливість сказати, що бізнес в Україні відчув полегшення і може дихати на повні груди і рухатись вперед, розвиваючись, створюючи ВВП, збільшуючи виплати заробітної плати, переходячи з малого в середній і великий бізнес. Тобто такої позитивної динаміки поки що нема. І треба дуже багато працювати. Перший крок, можливо, це те, щоб в кожній обласній державній адміністрації були відновлені негайно ради підприємців, які повинні бути постійним майданчиком для діалогу на місцевому рівні влади і бізнесу для врегулювання проблем, про які я сказав. Які не лежать в площині Податкового кодексу, а в інших напрямках. При Кабінеті міністрів є рада підприємців, є координаційна рада підприємців. Ми разом пробуємо також на рівні центральних органів влади вести діалог. Непросто. Кожного дня я можу приводити приклади, щойно в нас були представники Асоціації автомобільних перевізників. Така ситуація: рік-три автомобілі, які приїхали на митницю з будівельними матеріалами, не змогли розмитнити цей товар, тому що фірма, яка замовила у нас, збанкрутувала. Автомобілі належать іншим фірмам. Фірма, яка замовила товар, не існує. І ці автомобілі з арештованим товаром стоять більше року. Шалені збитки має підприємство, яке є власником цих автомобілів. Виникає питання, чому не вивантажує цей вантаж? Чому його як конфіскат не продали і гроші не забрали у державний бюджет? чому не відпустили ці автомобілі? Ці люди, водії, рік ходять до митниці. Там на штрафмайданчику стоять ці автомобілі і не можуть до сьогоднішнього дня знайти виходу з цієї ситуації. Таких прикладів щодня десятки. І це все те гальмо, яке зупиняє рух.

Світлана ОРЛОВСЬКА: Найбільше гальмо – корупція.

Леонід КОЗАЧЕНКО: Так. Якщо це явище ми не подолаємо, то говорити, що Податковий кодекс змінить ситуацію, марно. Треба вирішувати інші проблеми паралельно з Податковим кодексом.

Світлана ОРЛОВСЬКА: Говорячи про Податковий кодекс, чи можна назвати це реформою? Принципи функціонування спрощеної системи не змінилися. Це не реформи, це косметичний ремонт. Чи не означає це, що незабаром ці проблеми знову стануть актуальними.

Леонід КОЗАЧЕНКО: Вони є актуальними. Їх ніхто не зняв. Ви запитайте сьогодні будь-якого підприємця, який працює на спрощеній системі, чи він не бачить актуальності в тому, щоб боротись за свої права. Він бачить ці проблеми. Я думаю, що нешвидко сплине той час, коли бізнес відчує полегшення. Коли ми говоримо слово «бізнес», для більшості політиків, нажаль, це слово є майже брутальним. Бізнесмени в нашому суспільстві не мають такого визнання, як якийсь позитив. Україна ще не є Європейським Союзом чи США, де суспільство сприймає бізнесменів, як джерело розвитку суспільства, підйому економічного стану, рівня життя людей. Сьогодні, якщо бізнесмен – ти спекулянт, шахрай. Ти не сплачував податки і хотів ошукати державу. Це, в більшості випадків, політики так ставляться до бізнесу. Тут все те, що ми говоримо з Податковим кодексом, з корупцією, регуляторною політикою – це саме відлуння такого ментального сприйняття бізнесу. Звичайно, воно змінилося від того, що було 15-20 років тому. Але є ще на досить низькому рівні. Не є престижно називати себе бізнесменом.

Світлана ОРЛОВСЬКА: А якщо ти представник великого бізнесу?

Леонід КОЗАЧЕНКО: Я не кажу про олігархів, про те, що в нас є багато сумнівних великих підприємств. Сумнівних в тому сенсі, що вони стали такими завдяки інтелекту власника чи ще щось. Були різні шляхи надбання таких великих активів, які сягають десятки мільярдів доларів. То зовсім інша проблема. Я не думаю, що цей бізнес сьогодні страждає. Він сьогодні так не страждає і з нього так не викачують, як із малого та середнього.

Світлана ОРЛОВСЬКА: В країнах Європи, якщо ми говоримо про наш малий бізнес, то він реально не дотягує за мірками європейського навіть до мікробізнесу? Наскільки мені відомо, то у них представники мікробізнесу це до двох мільйонів євро річний обіг. І від 5 до 10 – це малий бізнес. Далі йде середній до 50 млн. євро.

Леонід КОЗАЧЕНКО: В різних країнах по-різному. Якщо брати в середньому, то приблизно в десять разів ці межі, по яких рахують, в них вищі. В нас була десь два місяці тому дуже цікава конференція. Ми запросили бувшого міністра економіки Польщі, зібрали членів ради підприємців, керівників асоціації і чотири години він нам розказував, як Польща робила перехід від одної суспільно-економічної формації до іншої. В середньому, на сьогоднішній день в 10 разів від відмітки, при якій переходить малий в середній бізнес, вищий ніж на Україні.

Світлана ОРЛОВСЬКА: Хочу звернутися до Вас як до президента Української аграрної конфедерації. Я хочу поставити питання, щодо скасування квот на експорт зернових. Українська влада вирішила відмовилися від квот на експорт зернових. За декілька тижнів до початку збору нового врожаю уряд зняв обмеження на вивезення пшениці. За словами профільного міністра, квоти не діятимуть і на зерно нового врожаю. Що характерно, про рішення відмовитися від квотування урядовці повідомили напередодні представницької міжнародної конференції, присвяченої саме проблемам торгівлі зерном. Зернотрейдери і експерти не одноразово критикували дії урядовців на аграрному ринку, називаючи їх неринковими та непрозорими. Мовляв, квоти на експорт розподілялися у ручному режимі серед наближених бізнесменів. Але тепер, скасувавши квоти, урядовців розраховують залучити нові інвестиції у зерновий бізнес. Які тут перспективи та чи вдасться?

Леонід КОЗАЧЕНКО: Власне, крок позитивний. Він знімає низку проблем. Але чи відразу спрацює на залучення інвестицій? Я думаю, що ні. Треба ще часу чимало, щоб повірили, що це є незворотний процес. Тому що в минулому році ми мали дуже поганий показник по інвестиціям. Ми отримали всього 40 млн. дол. інвестицій в сільське господарство. В той час, коли, наприклад, Бразилія, яка має приблизно таку саму площу землі, рілля – на 30% більше, отримали вони 22 млрд. дол., інвестицій. Хоча в нас має бути всього на 30% менше ніж у них. Ми повинні були мати 15-16 млрд. дол. інвестицій. В Бразилії створені умови середовища такі, яке впродовж останніх 15-ти років не змінюється. Всі, хто працюють там, інвестори та суб’єкти ринку, дуже комфортно себе почувають. В нас щороку починається з того, що заборона експорту, експортне мито, обмеження ціни на якусь продукцію, заборона отримування прибутку. За останні 3 роки сільське господарство недоотримало 76 млрд. грн. Якщо взяти від загальної валової продукції, то це майже 12%. Це дуже велика сума. Ми кажемо, що треба, щоб 1% з обороту був податок чи треба 3% в малому бізнесі від обороту. В сільському господарстві 12%. Це величезний тягар, який не дає можливості розправити плечі. І він не тільки шкодить сільському господарству а й сільському жителю, який сьогодні знаходиться в самому жалюгідному стані в порівнянні з будь-яким жителем інших населених пунктів несільської місцевості. Це також впливає на цінову нестабільність продовольства. Тому що ми можемо втричі збільшити виробництво продовольства на Україні і це буде впливати на стабілізацію цін. Ми можемо втричі наростити експорт продовольства. Це буде стабілізувати платіжний баланс держави і валютний курс. І не треба буде таких шалених запозичень в МВФ. Сільське господарство може вирішувати цю проблему за рахунок свого потенціалу. Ми йдемо коротким шляхом, живемо сьогоднішнім днем, кажемо, аби нам дожити до вечора. Кажуть, що якщо заборонили експорт, то в нас буде стабільна ціна на хліб, на молоко та м’ясо, але вона – все рівно не стабільна. Це не вирішує проблему. Ми наступали на ті ж самі граблі кожен рік. Зараз прийняли правильне рішення. Хотілося б, щоб це рішення було назавжди. Але щоб, звичайно, не було підстав для уряду боятися про продовольчу безпеку та різкі коливання цін, треба використати інші, більш сучасні, перевірені в розвинутих країнах, механізми. Треба скоріше це запровадити в Україні. Тоді буле краще для усіх.

Світлана ОРЛОВСЬКА: Як у нас працює аграрний фонд?

СЛУХАЧ: Олександр, Київ. Тільки в нашій країні людина, яка уособлює в собі чиновника, може бути головою ради підприємців. Якщо від імені підприємців якимось чином впливаєте на прийняття цих поправок до Податкового кодексу, велике прохання проаналізувати, яким чином введення так званого збору за водокористування вплинуло на бюджет? Наскільки це доцільно, оскільки на сьогодні підприємства, маленькі та великі, витрачають більше часу на адміністрування цього збору, ніж сплачують грошей до бюджету. В нього має бути така ж доля, як в податку на рекламу, який був скасований з прийняттям Податкового кодексу?

Леонід КОЗАЧЕНКО: Можливо, є в тому сенс, що Ви говорите. В нас не тільки водний збір є проблематичним. В нас є багато інших питань, які залишилися не врегульованими та створюють дуже багато кропіткої та нікому не потрібної роботи. В результаті не спричиняють наповнення бюджету та пожвавлення бізнесу. А те, що Ви кажете про чиновника, то я Вам скажу, що я близько 30-ти років займався бізнесом на різних ділянках, та добре знаю, що це таке. А чиновником я був всього 1,5 року. Я готовий, щоб нам зателефонували та поставили конкретніше питання, і Ви отримаєте на нього відповідь.

СЛУХАЧ: Донецк. Очень тяжело сейчас стало в бизнесе. Маленький крохотный бизнес – небольшой магазинчик. Давят со всех сторон. И не только Налоговая, и Пожарная, и все. Как будет рассматриваться вопрос того, что я привожу товар? У меня документов на него за последние три года нет. Есть какие-то документы, но не везде дают, например, на оптовых рынках. Почему не учитывают наши затраты на ведение бизнеса? Когда начнут учитывать?

Леонід КОЗАЧЕНКО: В отношение того, что у Вас нет документов, подтверждающих происхождение товара, мы договорились о том, что такие документы сейчас требовать не будут. Это вопрос, который не нужно ставить таким, как Вы. А другим органам. Что это за товары? Это контрабанда, которая попадает к Вам, не потому что Вы есть инициатором контрабанды, а потому что кто-то где-то этим занимается и этому способствует. Попадает большое количество этой продукции. Вам предлагают ее продать. Вы не знаете, откуда ее получили. И Вас обвинять в этом, что Вы не знаете, что кто-то до Вас нарушил закон во 2-м или в 3-м звене, конечно, никто не имеет права. Хотели это сделать. Но сейчас Вы не бойтесь. К Вам никаких претензий не будет, если Вы не являетесь импортером продукции в Украину. Если Вы напрямую импортируете, тогда к Вам будут такие вопросы. По поводу затрат. Если Вы будете вести затраты, то это будет лучше для Вас. Вы тогда сможете доказывать и отстаивать свою позицию с точки зрения налогообложения и той категории, к которой Вас будут относить в бизнесе. Если Вы готовы нести такие затраты по упрощенному учету, то это будет лучше для Вас. Если Вы не готовы, то Вам могут помочь те, кто выполняют такую работу на аутсорсинге. Есть бухгалтеры, которые могут Вам помочь. Если у Вас оборот достаточно высокий, и Вы будете вести такой учет, то Вы увидите, что для Вас это лучше и выгоднее.

СЛУХАЧ: Будет разрешено физическим лицам на едином налоге работать с юридическими лицами? Если нет, то тогда закрываемся, да и все, потому что не на что жить и работать, платить социальный взнос. Они, что думают, что тут золотые горы. И так все позажимали, позакрывали.

Леонід КОЗАЧЕНКО: Если Вы работаете в регионах, то Вам тяжелее вообще платить социальный налог. Особенно в сельских регионах, где ничтожный оборот, с которого вообще нет никакой прибыли. Если говорить об отнесении затрат упрощенцев на затраты юридических лиц, то они в том случае будут относиться на затраты, если оба субъекта являются плательщиками НДС. То есть Вам нужно зарегистрироваться, получить свидетельство плательщика НДС и Вы можете работать так, как работали раньше. Если Вы не сможете это сделать и вести соответствующий учет по НДС, тогда нужно что-то о другом или не оказывать такие услуги юридическим лицам.

СЛУХАЧ: Владимир, Крым. Мы знаем, что Вы в свое время очень много сделали для развития зернового бизнеса, продажи на экспорт. То есть развитие не только экспорта, но и производства зерна. Можно даже сказать, что за это пострадали. То, что сейчас творится и наступит через несколько недель, когда начнется уборка урожая. Я имею отношение к этому бизнесу. Мы просто не знаем, что будет с НДС, с работой с трейдерами, с экспортом, с ценой. Все мы ждем, и нет никакой уверенности, что будет стабильная цена. Сегодня цены более-менее стабильные. Но если будет обвал, то это будет сильный удар по зерновому потенциалу Крыма и юга Украины.

Леонід КОЗАЧЕНКО: Мы неделю назад обратились к президенту с письмом, которое подписал я, подписала Ассоциация фермеров и Аграрный Союз Украины. После этого была встреча с заместителем главы администрации Акимовой Ириной Михайловной, и она пообещала создать специальную рабочую группу, которая срочно рассмотрит ситуацию. Она действительно очень проблематична, потому что с 1-го июля при экспорте не будет возмещаться НДС.

Світлана ОРЛОВСЬКА: З 1-го червня?

Леонід КОЗАЧЕНКО: З 1-го липня. З 1-го червня йшлося про те, що вводиться норма про експортне мито. Але президент його не підписав сьогодні. Якщо він його підпише, то це буде з 1-го липня. Крім ПДВ, ще є проблема з експортним митом, яке в середньому – 11% . Це 31% разом з ПДВ втратить фермер, якщо він продасть трейдеру свою продукцію. Можна, як політики, говорити, що це трейдер не хоче платити, всі змовились, і платять на 30% менше. Але це закон, це не так. Ці закони будуть створювати дуже великі проблеми для фермерів, які можуть зібрати непоганий врожай в поточному році. До того врожаю дуже великі перехідні залишки. Ми очікуємо, що близько 8 млн. тон, такого ніколи не було за останні 50 років, що на початок збирання така сума не була продана. Все це також буде збивати ціну. На початок збирання, ми можемо мати великі проблеми в перших числах липня. Нам пообіцяли у Адміністрації президента, що наступного тижня почне терміново працювати робоча група, яка донесе до президента ті пропозиції, які повинні зняти цю проблему. Якщо вона не буде знята, то будемо мати дуже великі неприємності.

СЛУХАЧ: Михаил, Киев. Известна ли Вам ситуация, которая на сегодня творится со свидетельствами плательщика НДС. Их невозможно получить. Без 300 тыс., которые пройдут через расчетный счет свидетельство плательщика НДС получить невозможно. В Киево-Святошинской администрации невозможно попасть на прием в отдел предпринимательства. Очереди по 100-150 человек. В день принимают 5-10 человек.

Леонід КОЗАЧЕНКО: Я знаю, что есть проблемы получить свидетельство плательщика НДС. И даже в тех случаях, когда больше 300 тыс. Если говорить о тех упрощенцах, которые должны будут получать эти свидетельства, то я могу представить, какая это проблема. Но это все должно быть с 1-го июля. Мы об этом говорили с премьер-министром. Он дал соответствующие поручения, дал месяц времени Министерству финансов и Налоговой администрации, чтобы они устранили все препятствия на пути выдачи этих свидетельств плательщика НДС. Мы отслеживаем эту ситуацию. Я не вижу, что она улучшается. Мы будем сейчас снова и снова поднимать этот вопрос. Хотим, конечно, получать Вашу поддержку в этом случае. Поэтому Вы, пожалуйста, выходите на нас, пишите нам на сайт, давайте свой телефон, телефоны своих коллег, которые хотят получить такие свидетельства. Мы будем помогать Вам всеми силами это сделать. Если не получится, тогда будем думать, как с этим бороться. Молчать мы не будем, потому что мы не можем полностью закрыть малый бизнес сегодня.

СЛУХАЧ: Дмитро, Київ. Дуже проблематично отримати свідоцтво платника ПДВ. Багато наших контрагентів не можуть почати з нами співпрацювати, бо не можуть подолати цю перепону. Хочу подякувати Вашому гостю та організаторам цієї передачі, бо дуже компетентна людина, видно, що займається своєю справою і на своєму місці. Якщо Ви займається подолання перепон для бізнесу, то чи є у Вашому полі питання щодо регуляторної політики, адміністрування бізнесу, бо нас вже так зарегулювали, що я як керівник підприємства 80% часу займаюся звітами, відповідями на якісь питання про збори, тільки не розвитком свого бізнесу. Ми розширяємо штат, щоб надавати всі звіти. Але вони, я впевнений, фізично не можуть їх опрацювати. Не те, щоб вони надавали якусь користь.

Леонід КОЗАЧЕНКО: Ми зараз дуже гостро ставимо проблему відсутності державного органу, який займався б регуляторною політикою. Ми знаємо, що при реалізації адміністративної реформи такий орган скасували. Сьогодні є лише спеціальний уповноважений по дерегуляції – пан Бродський. Він дуже багато ідей має в цьому плані, але реалізувати ці ідеї неможливо без того, коли в тебе немає відповідного апарату та інструментарію. Ми поставили дуже гостро питання перед урядом, щоб сьогодні розглянути питання створення незалежного агентства, яке візьме на себе питання регуляторної політики і розвитку підприємництва, щоб це агентство не було у структурі Кабінету міністрів, щоб воно затверджувалося Верховною Радою, щоб до складу керівних органів делегували 30% – президент, 30% – уряд, 30% – самі підприємці.

       

ДЖЕРЕЛО: РАДІО ЕРА