ЗВІТ
за результатами роботи Постійної делегації Верховної Ради України
у Парламентській асамблеї Ради Європи
під час Першої частини сесії ПАРЄ 2019 року
(м. Страсбург, 21-25 січня 2019 року)
Загальна інформація
У роботі Першої частини сесії ПАРЄ 2019 року взяли участь народні депутати України, члени та заступники членів Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи: В.І.Ар’єв (Голова делегації), Г.В.Логвинський (заступник Голови делегації), С.В.Соболєв (заступник Голови делегації), І.В.Геращенко, Б.Ю.Береза, В.В.Голуб, О.О.Гончаренко, Л.О.Ємець, О.С.Сотник, О.В.Ляшко, В.І.Вовк, С.І.Кіраль, А.Я.Лопушанський, В.В.Новинський, В.Є.Єленський. Роботу делегації забезпечував секретаріат делегації у такому складі: Керівник Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної Ради України Б.М.Колісниченко, Перший заступник керівника Управління О.В.Фурман, заступник керівника відділу Управління Я.А.Жиденко, головний консультант Управління Є.П.Козаченко.
Порядок денний сесії, серед іншого, передбачав обговорення таких питань: «Оновлення керівних принципів для забезпечення справедливих референдумів у державах-членах Ради Європи», «Спостереження за президентськими виборами в Грузії (28 жовтня та 28 листопада 2018 р.)», «Спостереження за достроковими парламентськими виборами у Вірменії (9 грудня 2018 р.)», «Сергій Магнітський і не тільки – боротьба з безкарністю за допомогою цілеспрямованих санкцій», «Сумісність законів шаріату з Європейською конвенцією з прав людини: чи можуть держави учасниці Конвенції бути підписантами «Каїрської декларації»?», «Свобода ЗМІ як умова проведення демократичних виборів», «Державні ЗМІ в контексті фейкових новин та пропаганди», «Управління Інтернетом та права людини», «Дискримінація у доступі до працевлаштування», «За робочу силу, яка включає працівників з обмеженими можливостями», «Перебіг моніторингової процедури Асамблеї (січень – грудень 2018 р.) та періодичний огляд дотримання обов’язків Ісландією та Італією», «Просування прав осіб, що належать до національних меншин», «Позбавлення громадянства як спосіб боротьби з тероризмом: підхід, сумісний з правами людини?», «Забезпечення ефективнішого виконання рекомендацій КЗК: посилення ролі Парламентської асамблеї та національних парламентів», обговорення Звіту про діяльність Бюро та Постійного комітету.
Перебіг пленарних засідань та засідань робочих органів Асамблеї
21 січня 2019 року відповідно до Регламенту, засідання зимової сесії відкрив найстарший член Асамблеї Б.Цилевич. Він наголосив, що є членом Асамблеї на протязі вже 20 років і за цей час роль Асамблеї не змінилася: вона відігравала і відіграє вирішальну роль в утвердженні демократії та прав людини. На його думку, беручи до уваги політичну еволюцію в національних парламентах, яка відбулася за цей час, необхідно звернути увагу на встановлення чітких пріоритетів подальшої роботи, серед яких зміцнення ЄСПЛ, захист його авторитету. Права людини та їх захист – це те, за що потрібно боротися членам Асамблеї.
В цей день Президентом ПАРЄ було переобрано Л.Морі Паск’є. У своїй промові вона наголосила, що цього року виповниться 70 років з моменту створення Ради Європи. Головною передумовою створення організації було встановлення миру та примирення. Л.Морі Паск’є нагадала парламентаріям про їх обов’язок не забувати про складні ситуації, в яких знаходиться Асамблея та позицію Асамблеї щодо основних політичних подій, порушень міжнародного права, а також про обов’язок держав-членів у виконанні взятих на себе зобов’язань, зокрема фінансових. Вона акцентувала увагу на тому, що ситуація, коли одна з держав-членів (Російська Федерацію) не представлена в Асамблеї, але бере участь в інших органах Організації, є – контпродуктивною і негативно впливає на Організацію, яка виступає захисником прав людини і демократії на всьому європейському континенті. Оскільки на карту поставлено майбутнє Організації, задача парламентаріїв знайти правильне рішення заради збереження миру і будівництва об’єднаної Європи на основі цінностей прав людини, демократії та верховенства права, як статутних цілей Ради Європи, які є спільною відповідальністю всіх держав-членів, органів та інститутів РЄ.
Цього дня парламентарії вибрали 18 Віце-президентів Парламентської Асамблеї, затвердили повноваження нових членів Асамблеї та їх заступників, затвердили нових членів комітетів ПАРЄ.
Під час затвердження остаточного порядку денного Зимової частини сесії 2019 року ПАРЄ, члени Асамблеї вирішили провести термінові дебати на такі теми: «Ескалація напруженості навколо Азовського моря, Керченської протоки та загроз європейській безпеці» (питання ініційоване Головою української делегації В.Ар’євим та 58 членами Асамблеї) та «Погіршення становища політичних опонентів в Туреччині: що можна робити, щоб захистити свої основні права в державі-члені Ради Європи?».
Під час вільних дебатів член української делегації В.Вовк акцентував увагу членів Асамблеї на виразі Президента Франції Е.Макрона, який одного разу сказав, що Європа – не супермаркет, а місце цінностей. На думку В.Вовка, саме так сприймається Європа мільйонами українців, які після розпаду комунізму та розпаду СРСР борються за майбутнє своєї країни під гаслом «Повернемо Україну додому до Європи». Сьогодні Європа повинна визнати, що вона піддається нападам з боку Росії, яка свідомо руйнує міжнародний правопорядок шляхом цинічного і послідовного залякування, пропаганди, брехні і економічних спокус. Путін прагне фрагментувати Європу, розколоти її зсередини, підірвати її єдність і інституції, включаючи Раду Європи. Прикладом такої спокуси в Європі є російський трубопровід Північний потік – 2. Європа не повинна піддаватися економічним спокусам і фінансовому шантажу Росії. Вона не повинна починати продавати індульгенції: прощаючи російські гріхи в обмін на російські гроші, оскільки саме це покладе край Європі як місцю цінностей, а Раді Європи як організації, що базується на цінностях. Європейські країни повинні реагувати на виклики Росії і підтверджувати єдність і цінності Європи.
Член української делегації В.Новинський звернув увагу парламентаріїв на зростаючому, на його думку, порушенні прав людини в Україні, незважаючи на те, що вони закріплені та гарантовані Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Одне з таких порушень стосується майже трьох мільйонів українців, які постійно проживають на території Росії і були позбавлені права голосу на виборах Президента України і Парламенту України, незважаючи на те, що організацією та проведенням виборів мали займатися українські дипломати, а виборчі дільниці мали знаходитися на територіях дипломатичних представництв. Також, В.Новинський висловив думку, що нещодавне створення нової Православної Церкви України, є порушенням Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В цей день члени Асамблеї розглянули також такі питання: «Затвердження протоколу засідання Постійного комітету (Гельсінкі, 23 листопада 2018 року)», «Звіт про діяльність Бюро та Постійного комітету», «Спостереження за президентськими виборами в Грузії (28 жовтня та 28 листопада 2018 року)», «Спостереження за позачерговими парламентськими виборами у Вірменії (9 грудня 2018 року)».
Також беручи до уваги нещодавнє спільне регіональне дослідження ПАРЄ та Міжпарламентського союзу (МПС), який виявив тривожний рівень сексизму, утисків і насильства над жінками в національних парламентах, Асамблея запровадила ініціативу хештегів #NotInMyParlament, щоб засудити сексизм, переслідування і насильство над жінками в національних парламентах та їх секретаріатах. Л.Морі Паск’є закликала всіх підтримувати та поширювати цю ініціативу. Вона також висловила сподівання, що ця ініціатива незабаром пошириться на інші сектори – можливі приклади включають хештеги, такі як #NotInMyCity, #NotInMyUniversity, #NotInMyOffice.
22 січня 2019 року під час дебатів на тему: «Оновлення керівних принципів для забезпечення справедливих референдумів у державах-членах Ради Європи» член української делегації С.Кіраль висловив думку, що існує нагальна потреба у більш ретельному вивченні всіх частин загального процесу, що передує будь-якому референдуму. Це необхідно для того, щоб переконатися, чи його результати дійсно відображатимуть волю людей. На його думку, консультативний характер референдумів є сумнівним, оскільки політично чутливі уряди змушені брати до уваги настрої людей. С.Кіраль підкреслив, що парламентарії повинні відновити довіру до національних демократій серед громадян, а референдуми слід використовувати як інструмент її підтримки, а не ускладнення ситуації.
Член української делегації О.Сотник під час дебатів на тему: «Сергій Магнітський і не тільки – боротьба з безкарністю за допомогою цілеспрямованих санкцій», наголосила на необхідності консолідації зусиль європейських демократичних держав для вжиття заходів, щоб усунити безкарність тих, хто винен у порушені прав людини. О.Сотник подякувала парламентам країн (Великобританії, Канаді, США), які першими запровадили санкції за законом Магнітського. О.Сотник поінформувала парламентаріїв, що вона з колегами ініціювали український акт Магнітського, який містить імена тих, хто пов’язаний з порушеннями прав людини, серед яких справа О.Сенцова та інших політичних в’язнів у Російській Федерації. О.Сотник закликала членів Асамблеї приєднуватися і розпочинати подібні ініціативи в своїх національних парламентах.
Член української делегації В.Голуб акцентував увагу членів Асамблеї на подіях вересня 2018 року, коли Комітет з правових питань і прав людини рекомендував державам-членам Ради Європи прийняти закони, аналогічні закону Магнітського, що діє в Сполучених Штатах для застосування індивідуальних санкцій проти осіб, винних у порушені прав людини і не покарані через корупцію в своїх країнах. В.Голуб, говорячи про ситуацію в Україні, поінформував про осіб, які не вчиняли жодних злочинів, але зараз ув’язнені на території Росії, оскільки Росія визначає злочином факт бажання цих людей жити в демократії, захищати верховенство права і мати свободу вираження поглядів. Вищезгадані випадки відображають необхідність прийняття резолюції. Особи, винні в ув’язненні невинних людей, мають бути покарані.
Член української делегації О.Гончаренко коротко нагадав парламентаріям основні факти ув’язнення і смерті С.Магнітського, який проводив розслідування великої корупції в Росії. На думку О.Гончаренка, в Росії є ще сотні подібних випадків. Тому він закликав парламентаріїв запроваджувати подібні закони Магнітського у своїх парламентах, а також спільно працювати, щоб звільнити О.Сенцова.
В цей день перед парламентаріями виступив Генеральний секретар Ради Європи Т.Ягланд. Він закликав Асамблею і Комітет міністрів Ради Європи конкретно працювати над вдосконаленням правил і розподілу повноважень між двома органами, щоб зміцнювати авторитет Організації. Генеральний секретар відзначив досягнутий прогрес, зокрема, у сфері міграції, боротьбі з торгівлею людьми, захисту персональних даних, управлінні Інтернетом, боротьби з тероризмом і екстремізмом, захисту дітей від сексуальної експлуатації. Він також звернув увагу на нові виклики у сфері прав людини, серед яких штучний інтелект, примусова праця. Щодо тривалої невиплати Росією бюджетних внесків, Т.Ягланд відзначив, що рішення Асамблеї позбавити російську делегацію права голосу не призвело до повернення Криму в Україну або поліпшення ситуації з правами людини в Росії. Натомість це рішення створило кризу в РЄ.
Під час запитань до Генерального секретаря Ради Європи Т.Ягланда, член української делегації О.Гончаренко, підкресливши існуючий фінансовий шантаж Ради Європи з боку Росії і виникаюче з цього скорочення бюджету та робочих місць в межах Організації, поцікавився, чи не хоче Т.Ягланд відмовитися від «золотого рукостискання» (бонусу) в суммі 100 тисяч евро за кожен з трьох років його роботи. Т.Ягланд відповів, що немає ніяких «золотих рукостискань» і що він, а також всі працівники РЄ працюють за контрактом. За останні два роки було заморожено збільшення зарплати працівників РЄ і це також вплинуло на його власну зарплату. Але враховуючи вищезгаданий фактор РЄ стає неконкурентоспроможною в порівннянні з іншими міжнародними організаціями, тому необхідно подолати цю кризу в обмеженні зарплат.
Член української делегації В.Голуб запитав про заходи, які були вжиті, щоб виключити Росію з Ради Європи, враховуючи, що вона вже два роки поспіль не сплачує внесок до Організації.
Т.Ягланд відповів, що існують чіткі правила для цього, одне із них викладене у статті 9 Статуту Ради Європи. Якщо держава-член не сплачує внесок протягом двох років, Комітет міністрів може ці правила. Два роки буде в червні 2019 року, і тоді Комітет міністрів вирішить, як і коли застосовувати цю статтю.
В цей день Міністром закордонних справ Фінляндії, Головою Комітету міністрів РЄ Т.Соіні була представлена «Інформація Комітету міністрів», а також відбулися дебати на тему: «Сумісність законів шаріату з Європейською конвенцією з прав людини: чи можуть держави-учасниці Конвенції бути підписантами «Каїрської декларації»?
Члени Асамблеї провели вибори суддів від Італії та Швеції до Європейського суду з прав людини. За результатами виборів абсолютну більшість голосів від Італії отримав пан Р.Сабато, від Швеції пан Е.Веннерcтрьом. Судді були обрані на термін у дев’ять років.
23 січня 2019 року під час спільних дебатів на теми: «Свобода ЗМІ як умова демократичних виборів» та «Державні ЗМІ у контексті дезінформації та пропаганди» член української делегації О.Сотник наголосила, що головна відповідальність та головний інтерес членів Асамблеї має полягати в тому, щоб на основі плюралізму і свободи засобів масової інформації забезпечити максимальну поінформованість громадян. О.Сотник закликала парламентаріїв сприяти реалізації в своїх країнах Кодексу кращої практики з виборчих питань Венеціанської комісії, щоб забезпечити виконання конкретних демократичних стандартів.
Голова української делегації В.Ар’єв підкреслив важливість вільних, незалежних ЗМІ, захищених від впливу зацікавлених суб’єктів під час виборчих кампаній, та зосередив увагу на сучасній реальності, оскільки ЗМІ стали інструментом впливу і часто використовуються для поширення фальшивих новин і матеріалів, а також для втручання у виборчі кампанії. Міжнародний досвід останніх років показав, що технології використовується для розповсюдження повідомлень про події, які ніколи не відбувалися, щоб викликати гнів, ненависть і роздратування в суспільстві, і саме головне вплинути на рішення громадян у день голосування. Для цього потрібно всього лише зробити своєчасно новину правдоподібною, а потім пошири її серед різних ЗМІ. Наслідки підробленої інформації є дуже серйозними. В.Ар’єв наголосив на необхідності чинити опір фальшивим новинам та рятувати країни від впливу на їх громадян через підроблені новини.
В цей день перед членами Асамблеї виступив Президент Фінляндії Саулі Нійністьо. У своїй промові він наголосив, що права людини, демократія і верховенство права є цінностями, які захищає Рада Європи, а вони процвітають лише під час миру. Тому збереження миру має бути нашим найвищим пріоритетом для всіх нас.
Під час дебатів на тему: «Управління Інтернетом і права людини» члени Асамблеї вирішили спільно працювати для врегулювання викликів, які виникають через масове використання та поширення інтернету. Інтернет став настільки важливим, що від нього залежить майбутнє наших суспільств.
В цей день також відбулися спільні дебати на тему: «Дискримінація у доступі до зайнятості» та «Активне населення, що інтегрує людей з обмеженими можливостями».
24 січня 2019 року був для членів української делегації був самим важливим, оскільки члени Асамблеї розглядали питання на тему: «Ескалація напруженості навколо Азовського моря, Керченської протоки та загроз європейській безпеці». Однією із вимог резолюції було визволення полонених Росією українських моряків, які здійснювали плановий перехід з порту м.Одеса у порт м.Маріуполь 25 листопада 2018 року. Доповідь була представлена членом Асамблеї А.Ніком від імені Комітету ПАРЄ з політичних питань та демократії. Члени української делегації В.Ар’єв, С.Соболєв, Г.Логвинський, І.Геращенко, Б.Береза, А.Лопушанський, Л.Ємець, В.Голуб, О.Гончаренко, О.Ляшко, С.Кіраль під час своїх виступів закликали парламентаріїв проголосувати за резолюцію. Завдяки зусиллям членів української делегації члени ПАРЄ проголосувати за резолюцію майже одноголосно та закликали Росію негайно звільнити українських військовослужбовців, забезпечити свободу навігації в Азовському морі і Керченській протоці, а також утримуватися від насильства в цьому районі. Парламентарії закликали Росію і Україну виконувати Договір між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки 2003 року.
Під час дебатів на тему: «Сприяння правам осіб, які належать до національних меншин» виступили члени української делегації: С.Кіраль, В.Єленський, Г.Логвинський.
В цей день відбулися термінові дебати на тему: «Погіршення становища політичних опонентів в Туреччині: що можна робити, щоб захистити свої основні права в державі-члені Ради Європи?», а також дебати на тему: «Прогрес моніторингової процедури Асамблеї (січень – грудень 2018 року) та періодичний огляд дотримання зобов’язань Ісландією та Італією».
В останній день Першої частини сесії ПАРЄ 2019 року (25 січня 2019 року) відбулися дебати на теми: «Позбавлення громадянства як спосіб боротьби з тероризмом: підхід, сумісний з правами людини?», «Забезпечення ефективнішого виконання рекомендацій КЗК: посилення ролі Парламентської асамблеї та національних парламентів», а також продовження розгляду звіту про діяльність Бюро та Постійного комітету.
Зустрічі, інші заходи
23 січня 2019 року Голова української делегації В.Ар’єв провів захід на тему: «Заручники Путіна: українські політичні в’язні Кремля». У рамках заходу відбувся показ документального фільму про політичних в’язнів. Родичі полонених військових моряків, які були захоплені Росією під час здійснення планового переходу з порту м.Одеса у порт м.Маріуполь 25 листопада 2018 року, дали прес-конференцію.
За ініціативи Генерального секретаря Ради Європи Т.Ягланда відбулася зустріч з членами української делегації. Від української сторони взяли участь: В.Ар’єв, С.Соболєв, Б.Береза, В.Вовк, О.Гончаренко, В.Єленський, Л.Ємець, С.Кіраль, О.Ляшко, Г.Логвинський. Піс час зустрічі були обговоренні нагальні питання співпраці між Радою Європи та Україною.
У цей же день Голова української делегації В.Ар’єв мав зустріч з Президентом ПАРЄ Л.Морі Паск’є.
24 січня 2019 року член української делегації О.Ляшко мав зустріч з Президентом ПАРЄ Л.Морі Паск’є.
Висновки та пропозиції
1. Робота членів української делегації під час Першої частини сесії Асамблеї була активною та результативною.
2. Делегація вважає за необхідне рекомендувати профільним комітетам Верховної Ради України розглянути прийняті на сесії ПАРЄ резолюції та рекомендації на предмет опрацювання висловлених в них законотворчих пропозицій. Згадані документи знаходяться за посиланням:
3. Делегація вважає за доцільне ознайомити зі звітом народних депутатів України, надіслати його для відповідного опрацювання до Адміністрації Президента України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства юстиції України, Ради національної безпеки і оборони, а також розмістити на веб-сайті Верховної Ради України.
4. Постійна делегація Верховної Ради України у ПАРЄ вдячна секретаріату делегації та Міністерству закордонних справ України за надання ефективної допомоги в роботі народних депутатів України.
Корисні посилання
1. Фотографії з Першої частини сесії 2019 року ПАРЄ доступні за посиланням:
http://media-gallery.coe.int/search/keyword?thes=30&word=1532&lang=en_US
2. Текстові записи дебатів англійською мовою доступні за посиланням:
http://assembly.coe.int/ASP/Doc/nwCRListingSession_EN.asp?IDSession=201901&Submit=Search
Підписуйтесь!