Як працює механізм релокації підприємств

За урядовою програмою релокації бізнесу, в безпечніші регіони переїхали 600 підприємств, налагодили роботу 380 релокованих компаній.

Про це розповіла Оксана Продан, радниця голови Асоціації міст України, народна депутатка України VII та VIII скликань Верховної Ради в ефірі Українського радіо.

Як відбувається процес релокації

«Процес відбувається двома шляхами. Можна подаватися на сайт і чекати, коли з тобою зв’яжуться, звертатися на відповідні канали Міністерства стратегічного розвитку, Міністерства регіонального розвитку й очікувати на цей зв’язок через органи центральної влади. Разом із тим ми практикуємо механізм, коли голови органів місцевого самоврядування, самі громади шукають ті бізнеси, які потребують собі місця та житла для своїх працівників», — пояснює Продан.

В які області переїхало найбільше підприємств

На сьогодні це Франківськ, Закарпаття, Хмельницький, Львів, Чернівці, було Рівне, але зараз трохи зупинився туди процес. На жаль, багато бізнесу переїжджає і за кордон.

Насправді в українському бізнесі та підприємцях, які готові вкладатися і створювати щось нове, зацікавлені абсолютно всі країни світу.

Які галузі можуть собі дозволити переїзд за кордон

«Найперший приклад ― це айтішники. Велика кількість серед них і раніше працювали не в Україні, хоча залишалися резидентами і податки сплачували тут. Вивозять виробництва абсолютно з різних галузей ― і швейні, і переробні продуктові… Завдання ж не тільки перевезти обладнання, а й забезпечити його розміщення і створити належні умови праці для людей. Бо обладнання можна купити, а люди ― набагато дорожчий ресурс», — повідомляє депутатка.

Про розміщення та розселення людей

Це завдання спільно виконують як органи місцевого самоврядування громад, куди переїжджають підприємства, так і військові адміністрації, які мають переводити людей із загальних місць розміщення ― школи, спортзали тощо ― у місця, де люди могли б жити сім’ями і мати хоча б мінімально нормальні умови.

Органи місцевого самоврядування в тих громадах, куди перевозять підприємства, відверто радо приймають цей бізнес, адже розуміють, що можуть забезпечити таким чином роботою людей.

Чи зможуть підприємства відновитися після перемоги

«Ми знаємо, що більша частина нашого промислового регіону або під тимчасовою окупацією, або в зоні активних бойових дій, відповідно, виробництва або знищені, або припинили свою роботу. Наскільки вони зможуть відновитися ― це питання виключно до органів центральної влади. Вже сьогодні треба приймати закони, які дадуть перспективу і сподівання бізнесу на те, що він зможе тут відновлюватися і працювати за конкурентними для світу умовами», — наголосила Продан.

Як втрата компаній позначається на економіці

«Якщо говорити про ІТ-сферу, то маю величезне сподівання, що вони юридично залишаться у нас. Більше того, я знаю багатьох, хто і залишився в Україні. Не можна не пишатися тим, що нашу „Дію“ презентували в Давосі, її планують використовувати декілька країн Європи, а також беруть як зразок, щоб імплементувати у себе в країнах. Тому з айтішниками буде набагато простіше щодо їх збереження в Україні. А от стосовно перевезеного обладнання та людей, які переїхали разом із дітьми, що пішли в садочки і школи в інших країнах, то, звісно, повертатися їм буде набагато складніше. Це завдання виключно державної політичної волі. Забезпечення гарантування прав підприємців, прозоре регулювання, спрощення процедур, необтяжливе оподаткування, яке може бути конкурентним у світі ― коли держава створить такі умови, тоді ми зможемо сподіватися, що до нас будуть повертатися ті, хто вивів свої виробництва за кордон», — підсумувала чиновниця.

Як працює механізм релокації підприємств

Борітеся — поборемо! Слава Україні!

Джерело

Можливість коментувати відключена.