Кабмін звернувся до парламенту з проханням ухвалити законопроекти “Про концесії”, “Щодо стимулювання інвестиційної діяльності” та “Про економічну декомунізацію”. За словами віце-прем’єра Степана Кубіва, нові закони стимулюватимуть економічний розвиток країни.

“У нас залишилося два місяці послужити народові України”, – наголосив Кубів.

Depo.ua пропонує розібратися, що то за закони, і як вони можуть вплинути на життя.

“Про концесії”, №8125

Ініціатор законопроекту: Володимир Гройсман

В Україні є норми, які регулюють концесії, але, на думку політиків, роблять це недосконало. Як результат – значних результатів реалізації цього механізму і масштабних проектів на його основі у країні немає.

Концесія – це “договір про передачу природних багатств, підприємств, інших господарських об’єктів, що належать державі чи територіальній громаді, в тимчасову експлуатацію іншим державам, іноземним фірмам, приватним особам”.

Себто, закон має полегшити і тим самим стимулювати партнерство між різними щаблями влади, а також партнерство між державою та приватним сектором у сфері управління державними підприємствами. Мовляв, із залученням коштів приватного сектору ефективність підприємств нарешті підніметься вище нульової позначки. І міжнародний досвід – тому підтвердження. Наприклад, у Туреччині за допомогою приватних підприємств будують аеропорт у Стамбулі, а це проект із солідним кошторисом у 36 млрд євро.

Законопроект має зробити ефективнішою, в тому числі, діяльність портів, що обговорюють вже доволі довго.

Наразі чимало українських портів належать державі, і керує ними Адміністрація морських портів. Причому кожна адміністрація – філія центрального органу, відповідно, центру і підпорядковується.

На думку авторів законопроекту, це ускладнює процеси управління та провокує конфлікти між АМП та органами місцевої влади. Крім того, АМП забирає й усі фінансові збори, а розвивати порти без грошей нереально.

Приватизація портів видається авторам надто радикальним кроком, в той час як концесія – компромісним та оптимальним рішенням. Причому проведення конкурсу в даному випадку вважають необов’язковим.

Сподіваються, в тому числі, на залучення іноземного бізнесу, який не лише допоможе підвищити прибутковість, а й сприятиме поширенню більш сучасних підходів до управління.

“Щодо стимулювання інвестиційної діяльності”, №8124

Ініціатор законопроекту: Володимир Гройсман

На законодавство України у сфері ведення бізнесу чимало нарікань – наразі у міжнародному рейтингу Doing Business-2019 ми посідаємо 71 позицію (і це на п’ять пунктів краще, ніж за рік до цього).  Як для 190 країн, результат непоганий, але усі сусідні та пострадянські країни попереду. При цьому, на думку World Bank, кожен пункт – це + $600 млн в економіку країни.

За оцінками деяких експертів, прийняття законопроекту забезпечило б Україні місце у ТОП-50.

“У парламенті лежить два суперважливих закони, які важливі і для фракції більшості, і для фракцій опозиції. Перший з них, розроблений нами законопроект і підтриманий усіма бізнес-асоціаціями України – це законопроект №8124. Тільки його прийняття дозволить нам одразу “скакнути” і одразу увійти в ТОП-50 рейтингу Doing Business”, – повідомив перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов під час години запитань до уряду минулого березня.

У законотворчому акті – цілий комплекс нововведень з різних сфер.  Пропонуються зміни аж до 44 законодавчих актів.

Наприклад, є спроба захистити права міноритарних акціонерів – себто, акціонерів, розмір пакету акцій яких не дозволяє їм безпосередньо брати участь в управлінні компанією.

Зокрема, вводиться адміністративне покарання за “надання згоди на вчинення публічним акціонерним товариством правочину із заінтересованістю“ або впливу на посадових осіб ПАТ щодо надання ними такої згоди, якщо суд визнав правочин недійсним.

Себто, вдаватися до зловживань акціонерам з правом голосу і тим самим ставити під удар права інших акціонерів буде проблематичніше.

На думку авторів законопроекту, такі зміни заохотять інвестувати у бізнес – адже судячи з міжнародного досвіду, чимала кількість інвесторів не зацікавлена втручатися в управління компанії, але хоче відчувати себе захищеною від шахрайств.

А от через пункт про скасування пайового внеску для інвесторів зламалося чимало списів. Наразі підприємець, який, наприклад, хоче інвестувати у будівництво, має платити внесок для розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту.

У законі запропоновано скасувати цю норму, адже вона фактично фіксує щось на кшталт податку на інвестиції, а це абсурд, і в цивілізованому світі – велика рідкість. Саме через цей внесок будівництво, наприклад, промислового об’єкту стає на 15% дорожчим.  Словом, не найкраща норма для країни, що особливо зацікавлена у залученні інвестицій.  Тим паче, що сплативши визначену суму, інженерні мережі потім все одно доводиться підключати власним коштом.

Противники ж змін стверджують, що без таких внесків бюджети громад потерпатимуть від дефіциту, і це стане неабиякою проблемою.

Загалом саме всеохопність законопроекту – головна причина для критики в інформаційному полі. Мовляв, амбіції змінити аж 44 статті інших актів – надто амбіційна мета. У підсумку прийняття документу може спричинити хаос, тож кращий варіант – розглядати кожну зміну у тематичному, а не загальному законопроекті.

“Про економічну декомунізацію”, №4650

Ініціатори законопроекту: Оксана Продан, Тетяна Острікова, Олег Кришин, Оксана Юринець, Юрій Соловей, Ірина Суслова, Давид Макар’ян,  Геннадій Ткачук, Борислав Береза, Микола Паламарчук, Олег Велікін, Олександр Сугоняко, Андрій Кіт, Ірина Геращенко, Марія Матіос, Роман Романюк, Юрій Тимошенко

Закон про внесення змін до Закону України “Про правонаступництво України” щодо скасування дії актів СРСР на території України практично включає єдину тезу – змінює “діє” на “не діє”.

“Закони та інші акти органів влади СРСР та Української РСР, крім Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року та Акту проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року, не діють на території України”, – йдеться у запропонованому законопроекті.

Таке нововведення підвищить прозорість у різних сферах діяльності, а значить, і знизить ймовірні ризики.

Джерело