Оксана Продан: влада боїться сильного підприємця як вільного виборця

Оксана ПроданЦього тижня у Верховній Раді має відбутися розгляд законопроєкту №5600, який експерти вже назвали податковим катком для малого і середнього бізнесу. Проти податкових нововведень, які чекають на українців виступили ряд політичних сил. Однією з перших стала партія “УДАР Віталія Кличка” та Оксана Продан, яка багато років опікується питаннями створення в Україні сприятливого бізнес-середовища та захисту малого та середнього підприємництва.

Продан – одна з організаторів та лідерів Податкового майдану 2010 року. Як народний депутат VII та VIII скликань у складі фракції партії “УДАР Віталія Кличка” ініціювала зниження ставки ЄСВ та збереження спрощеної системи оподаткування, ухвалення системного антирейдерського закону тощо.

На які податки чекати підприємцям та звичайним українцям вже найближчим часом, які ризики несе для громадян законопроєкт 5600, а також що чекає економіку України – в інтерв’ю з Оксаною Продан.

- Чи можна назвати законопроєкт 5600 вишенькою на торті у ставленні держави до малого та середнього бізнесу? Чи, взагалі, змінилося це ставлення за останні роки?

- Мені дуже шкода, але нічого на краще не змінилося, тиск на незалежний бізнес посилився. Це видно на багатьох прикладах. І в питаннях формування тарифів на газ, і в питанні будівництва доріг. І у податковому, фіскальному тиску на бізнес. Гроші як виводилися з країни, так і виводяться.

“Зеленський у своєму ставленні до підприємців, по суті, продовжує політику Порошенко”

- Ким виводяться?

- Короткий приклад. Будівництво доріг. Основні тендери досі виграють іноземці. Кажуть, що вони краще роблять дороги. Нерідко підряди, які виграють іноземці, виконують українці. Проте вони працюють вже через “треті руки” і їм залишається мала частка грошей, а левова частка коштів йде за кордон. А якість доріг повинна забезпечуватись належним державним контролем та чинною вже сьогодні нормою закону про 5 років обов’язкової гарантії капітального ремонту доріг.

Те саме можна сказати й стосовно боротьби з підприємництвом. Зеленський у своєму ставленні до підприємців продовжив, поглибив і розширив політику Порошенко. Це більше схоже на боротьбу з бізнесом, аніж на його підтримку.

- Бізнес наповнює бюджет. Який мотив у влади з ним боротися?

- Більшість фіскалів сприймають підприємців не як людей, які самі себе забезпечують роботою, а як таких, в кого звідкись взялись гроші. Бізнес – це люди з грошима, до яких за старою радянською звичкою багатьом чиновникам дуже хочеться дотягнутись.

Тому українська влада традиційно декларує свою підтримку та повагу до підприємців, але насправді їх зневажає. А ще – боїться.

- Боїться за наслідки своєї політики щодо бізнесу?

- У влади є два різні страхи перед підприємцями. Перший пов’язаний з тим, що підприємці можуть вийти на вулицю. А другий страх – це страх політичного вибору бізнесу. Підприємці не будуть голосувати, умовно кажучи, за лавочку, гречку абощо. Ці люди голосують за ідею, за конструктивні рішення та конкретні дії. Влада, яка не працює на власну країну, боїться сильного підприємця як вільного виборця. Тому й ухвалює рішення, які спрямовані проти незалежного бізнесу.

- Чи багато людей у парламенті сьогодні розуміють, що потрібно для розвитку бізнесу? Порівняйте з попередніми скликаннями, коли ваша партія “УДАР Віталія Кличка” входила до складу парламенту. 

-  Щодо справжніх представників підприємців у парламенті, то сьогодні я не знаю таких. Хоча є багато тих, хто використовує тему бізнесу. Щодо тих, хто справді зацікавлений у розвитку підприємництва, наведу такий приклад. Я підготувала поправки до законопроєкту 5600, які ми відправили 34 депутатам профільного комітету. Крім цього, ці поправки зацікавили ще 16 народних депутатів. Тож я вважаю, що як мінімум у 16 народних депутатів цього скликання є розуміння того, що бізнес необхідно захищати. Але це дуже мало порівняно з часами “УДАРу” у парламенті.

“Антиолігархічний закон 5600 – це як морська свинка, яка немає нічого спільного, ані з морем, а ні зі свинею”

- Законопроєкт №5600. Йому дали таку гарну піарну назву “антиолігархічний”…

- “Антиолігархічний закон” – це як морська свинка, яка немає нічого спільного, ані з морем, а ні зі свинею. Проте у цьому проєкті багато негативу для економіки, підприємництва та всіх взагалі. Хоча зараз до нього подано рекордну кількість правок – 11 319. І які з них будуть схвалені, наразі невідомо. Ми також звернулись до профільного комітету ВР з тим, щоб все ж таки була збережена спрощена система оподаткування.

Цей законопроєкт – про повернення в 90-ті роки. Про ще більше занурення економіки у корупцію через систему обліку та залежності від чиновників, бо чим більше у контролюючих органів буде можливостей тиснути на бізнес, тим вище ймовірність того, що питання будуть вирішуватись незаконним шляхом.

Наприклад, профільний парламентський комітет станом на зараз залишив норму про заборону виїзду за межі країни керівникові юридичної особи, якщо в неї є заборгованість. Навіть якщо борг виник не з вини керівника. Наприклад, держава не розрахувалася з бізнесом за тим чи іншим контрактом. Чи допоможе обмеження права пересування керівника сплатити  податки? Навряд. А ось зашкодить точно.

Є багато норм, які стосуються не лише бізнесу. Наприклад, запровадження мінімального платежу за користування земельною ділянкою для фізичних осіб. Законопроєкт 5600 передбачає, що з ділянки більше 1 сотки, яка розташована за межами населеного пункту, буде мінімальне податкове навантаження. Для людей, які отримують середню заробітну плату, пару тисяч гривень, може, і не дуже великі гроші. Але коли йдеться про пенсіонерів, які виживають саме за рахунок своїх 4 соток, для них це буде дуже обтяжливо.

А для тих, у кого є ділянка в межах населеного пункту, планується встановити граничну суму доходу, вище якої вони зобов’язані будуть сплачувати податки. Будь-хто, отримавши понад 72 тисячі на рік, буде зобов’язаний платити 18%  від обороту. І цей “подарунок” від влади багато кого зажене в тінь.

“Коли б’ють маленьких та середніх, виграє великий бізнес і програє покупець”

У цьому законопроєкті ще багато “подарунків” для всіх. Для фізосіб – це, наприклад, збільшення ПДФО, якщо протягом року продається більше двох об’єктів нерухомості. Для бізнесу – це і зменшення часу на оформлення податкового кредиту, і фактично заборона надавати безповоротну фінансову допомогу юрособам без сплати податків, і неможливість перенесення збитків минулих податкових періодів на наступні.

Багатьох підприємців, наприклад, буде стосуватися норма про те, що на 91-й день несплати податків борг буде списуватись автоматично з рахунку платника. Причому ти можеш оскаржувати суму нарахувань, судитися, але, через 90 днів кошти все одно будуть списані.

- Хто постраждає від ухвалення законопроєкту 5600, зрозуміло. А хто від нього виграє?

- Виграє великий бізнес і програють покупці, споживачі. Коли б’ють маленьких та середніх, зменшується конкуренція та, відповідно, звільняється ринок для великих. Вони отримують можливість підвищувати ціни на стільки, на скільки захочуть. Коли на ринку є лише кілька великих мереж і немає малих та середніх конкурентів – повірте, “великі” між собою домовляться про будь-яку ціну. У нас, наприклад, ліки вже дорожчі, ніж в сусідніх країнах, може стати і з продуктами так само.

Саме тому важливо боротися за мале та середнє підприємництво. Бо вони заважають великим компаніям підвищувати ціни.

“Законом 5600 у бідних заберуть багато, щоб потім повернути трохи у вигляді субсидій чи матеріальної допомоги”

При цьому у фінансовому плані держава навряд чи виграє. Багато великих бізнесів сьогодні показують збитки. Той же “Нафтогаз” з преміями на мільйони, “Укрзалізниця” та інші державні компанії-монополісти. Тому в те, що вони більше заплатять, я не вірю.

З іншого боку, оскільки податкові нововведення так чи інакше торкнуться більшості українців, можна говорити про те, що цим законом у бідних заберуть гроші, щоб перерозподілити та повернути потім трохи у вигляді субсидій чи матеріальної допомоги. Бо у людей вже просто не буде вистачати коштів на життя.

Чи така податкова система нам потрібна? Чи принесе це користь людям, які тут живуть та працюють? Я точно знаю, що ні.

- Чи збільшиться чиновницький апарат для адміністрування всіх нових податків? І чи не отримаємо ми податкового монстра з тисячами працівників, які будуть проїдати податки?

- Про кадри у змінах до Податкового кодексу не згадується. І я думаю, що сьогодні ніхто не піде на відверте збільшення апарату. Хоча фіскали вже сьогодні скаржаться на те, що вони просто фізично не встигають адмініструвати все необхідне, особливо контролювати сплату місцевих податків. Я вже не говорю про сервіс та допомогу у сплаті податків, які задекларовані як одне з завдань податкових органів.

Чи стануть вони краще працювати? Звичайно, ні. Чи стане кращою ефективність обслуговування, сервіси? На жаль, ні.

- Що ви думаєте про нульове декларування? Це піар-хід влади чи здорова ідея? І які перспективи цієї ідеї?

- Коли у нас буде прозора система оподаткування, легка і ефективна, ми обов’язково повинні будемо зробити щось типу нульового декларування. Але проводити таку акцію зараз, коли запроваджуються жорсткіші податкові норми, коли всі кажуть, що податкова система не прозора та корупційна, – це не просто не логічно, це шкідливо.

Багато хто боїться нових проблем в результаті декларування. Наприклад, закон забороняє податковим органам здійснювати перевірки задекларованого майна. А решті контролюючих органів? У нас же ще є Служба безпеки, є Бюро економічної безпеки, Антикорупційна прокуратура, різні правоохоронні органі, які також займаються питаннями доходів, витрат та господарської діяльності.

- Чого сьогодні найбільше не вистачає Україні для розвитку економіки?

- Перше – це захисту права власності через правосудну, справедливу, ефективну судову систему. Сьогодні одіозні представники судової системи часів Януковича продовжують працювати, нічого не змінилося.

Друге – потрібно посилити відповідальність чиновників перед громадянами – споживачами послуг. В той же ж час, не можуть у межах однієї державної установи існувати два паралельні світи, коли верхівка отримує мільйонні премії, а людина, яка реально працює з громадянами,  отримує 12 тисяч.

І третє – нам дуже не вистачає прозорості, однозначності дозвільної та податкової систем.

- Можете назвати три першочергові кроки у податковій сфері, які дадуть максимальний ефект для зростання економіки, особливо в сегменті малого та середнього бізнесу?

- Ці кроки лежать в основі програми партії “УДАР Віталія Кличка”.

По-перше, необхідно розширити сферу діяльності і максимально збільшити оборот для третьої групи підприємців, що працюють на єдиному податку. А найкраще взагалі не обмежувати оборот і кількість найманих осіб. Третя група – це бізнес, який веде повний бухгалтерський облік. У них однозначно немає сірих схем та контрабанди, в чому люблять звинувачувати тих, хто працює на єдиному податку. А платять вони більше, ніж на загальній системі оподаткування, за спокій і незалежність від фіскалів.

Цей крок дозволив би здійснити давню мету фіскалів – легалізувати економіку, вивести її з тіні. Крім того, у нас нарешті могли б абсолютно легально працювати айтішники. І ті, які живуть в Україні, і українці з інших країн. Тобто це дозволило б повернути в країну тих представників IT-сфери, які зараз працюють за кордоном. Вони могли б тут абсолютно легально платити 3% + ПДВ або 5%  та почуватися впевнено і комфортно в Україні. І це дало б можливість легалізувати величезні кошти.

Другий крок – навести лад з ПДВ, неможливо вилучати такі обороти в бізнесу, як сьогодні, та тримати його в постійній залежності від податкової.

І третє – це ПНВК або прискорена амортизація в прозорому податку на прибуток.

Ці кроки призведуть до зменшення витрат бізнесу на облік, корупцію, а отже,  до здешевлення товарів і послуг, до збільшення конкурентоспроможності українського бізнесу.

Ще одним наслідком змін в податковій системі стане легалізація бізнесу. Тому що людям буде не складно, а просто та відносно не дорого виконувати закон. Поки влада цього не зрозуміє, вона буде продовжувати боятись бізнесу.

Олександр Мазур

Можливість коментувати відключена.