Тотальне запровадження касових апаратів вплине на кожного жителя країни.

Чи є у Вас мрія?

В українських фіскалів, починаючи з 1998 року, була одна мрія – знищити єдиний податок і запровадити касові апарати для усіх підприємців.

Не дивно, що вони так активно підтримували законопроекти 1073, 1053-1 і лобіювали реєстратори розрахункових апаратів (РРО), в народі – касові апарати – як ліки проти контрабанди, небезпечних товарів, “тіні”, дефіциту бюджету та безробіття. Одним словом, від усіх бід.

Але чи це справді так?

Товарна контрабанда, або “сірий” імпорт проходить митне оформлення. А за митне оформлення у нас відповідають 14 000 митників. Яких найняв на роботу уряд і наділив правом “ставити печатку”. І цих людей уряд не хоче або не може проконтролювати.

Натомість ми чуємо, що в контрабанді винні підприємці. Так ось, в Радянському Союзі підприємців взагалі не було, був суцільний облік всього, не було можливості продати, але були джинси, косметика, бо давали завозити. І зараз дають.

Безпеку товарів гарантують не касові апарати, а чинні закони про ринковий нагляд. Що це таке, добре знають усі підприємці, хоча фіскали можуть і не знати.

Ринковий нагляд вимагає від них мати купу паперів. І одночасно дає право контролерам перевіряти, вилучати, штрафувати у кратному співвідношенні до вартості товарів.

За це відповідає інша група людей, яких наймає на роботу той самий уряд. Тобто ми вже платимо за безпеку товарів, незалежно від того, є РРО чи немає.

Що важливо, кожен покупець має право отримати розрахунковий документ від продавця-платника єдиного податку і сьогодні, якщо сумнівається в розмірі, кольорі чи якості. Про це фіскали точно знають, але чомусь не згадують.

Детінізація після ймовірного запровадження РРО буде виключно на статистичному папері, але не в державному бюджеті.

Імпорт був і залишиться офіційним, саме тому фіскали рекламують підприємцям норму, що не для всіх вводять касові апарати.

Буде навіть створено велику кількість номінальних суб’єктів. Але живі підприємці в сфері торгівлі товарами й послугами втратять свою конкурентоспроможність з великим бізнесом, а отже, у багатьох випадках закриються.

Закриються і підуть в найми чи за кордон, а отже, в будь-якому випадку Україна втратить креатив і додану від нього вартість.

Право не застосовувати РРО залишили підприємцям тільки в торгівлі на ринках з оборотом до 300 тис. грн на рік, або 25 тис. грн на місяць.

Немає в легальному бізнесі такої рентабельності, щоб підприємцю залишилась на життя, хоча б середня заробітна плата по Україні, навряд чи вийде і мінімальна, то ж залишитися в бізнесі реальний підприємець не зможе, закриється.

Ще один важливий факт – потенційна вигода від тотальної фіскалізації мізерна порівняно з вигодою, наприклад, від розв’язання питання офшорів.

Тепер про “простоту і дешевизну РРО”.

В ухвалених парламентом законопроектах 1073, 1053-1 цієї простоти і дешевизни немає. На жаль. Бо це б дійсно зняло багато питань до касових апаратів.

Так звані “програмні РРО” – це не чисті програми, а “програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення”.

 Безкоштовною буде лише програма. Принаймні, про це написано в ухваленому законопроекті, хоча підприємці неодноразово просили забезпечити безкоштовне використання гаджетів з метою обліку.

Тож підприємцям, потрібно буде докупити щось і платити за його обслуговування.

А головне – подавати звіти, заповнювати книги в електронній та письмовій формі, платити штрафи за помилки. І розміри штрафів значно збільшені.

У свій час, коли профільний парламентський комітет очолювала Ніна Южаніна, ввели РРО для побутової техніки, велике лобі великого бізнесу було тоді в комітеті. Але тоді хоча б спростили адміністрування та знизили штрафи.

Зараз адміністрування ускладнили, штрафи збільшили, ввели обов’язковий товарний облік цих товарів, і одночасно не дали можливості задекларувати товарні залишки на момент введення обліку. Тож кожен з цих підприємців, у якого буде чайник чи праска на продаж з минулого року, автоматично стане порушником.

І далі спрацює ефект доміно. Штрафи і додаткові витрати автоматично ведуть до підвищення ціни продажу.

Якщо у малих підприємців буде така ж ціна, як у великих мереж, покупці підуть в мережі. Малі підприємці закриються. А тоді великі мережі без перешкод зможуть підвищувати ціни.  Фіскали пишуть, що бабусі та дідусі з городиною не зобов’язані мати РРО. Як і маленький бізнес в торгівлі з оборотом до 300 тис. грн на рік, або до 25 тис. грн на місяць.

Але і перші, і другі – це не бізнес, це спосіб вижити. Дякуємо за можливість вижити завдяки городині, але малі підприємці в таких умовах вижити не зможуть.

Та підприємці Україні потрібні. Вони були, є і будуть, хоч їх вивозили в Сибір, саджали за спекуляцію та вичавлювали мирно з їх бізнесом – за кордон або в найми.

Підприємці потрібні нам всім, щоб стримувати монополістів, щоб товари широкого вжитку та продукти не дорожчали, як світло, газ чи бензин за домовленістю кількох осіб.

Парламент своїм голосуванням законопроектів 1073 і 1053-1 показав червону картку тим, хто сподівався на зміну підходів, правил і умов для роботи.

Президент може сьогодні реалізувати мрію мільйонів підприємців і споживачів – своїм вето дати зелене світло підприємництву та розвитку економіки в Україні.

Джерело